У своєму блозі на сайті "Футбол 24" Дмитро Джулай розповідає про представників нового покоління для збірної Португалії, а також називає ключового виконавця, завдяки якому "Аталанта" не програє вже п'ять турів.
Педру Перейра/Рікарду Перейра
Обидва починали у «Бенфіці». Рікарду, щоправда, вже у одинадцять опинився у «Спортингу». За шістьма роками у славнозвісній академії в Алкушете були сезон у «Навалі» та ще два у Ґімарайнші. Саме у «Віторії» Рікарду Перейра відіграв свій перший дорослий сезон й зробив це настільки переконливо, що отримав запрошення від «Порту». Тож особисте «турне» грандами португальського футболу він завершив ще до двадцяти років.
У «Порту» Рікарду грав значно менше, аніж йому б хотілося. На тлі регулярних викликів до молодіжки його клубна кар’єра останні два роки не надто вражала. Тож оренда стала досить непоганим варіантом. До того ж саме у «Ніцці» він несподівано розкрився на новій позиції.
До цього Рікарду Перейру знали як гравця правого флангу. Чи то у захисті, як у клубі, чи у атаці, як у молодіжці. У «Ніцці» ж, після трансферу Жордана Амаві до «Астон Вілли» залишилося вакантним місце на лівому фланзі оборони. Саме туди й відрядив португальця Клод Пюель.
Коли двічі поспіль Перейра потрапив до символічної збірної туру за версією L’Equipe, португальці почали жартувати, що проґавили чудового лівого захисника. Переконливо зіграв Рікарду і у останньому турі, на виїзді проти «Сент-Етьєну». Команда Крістофа Ґалтьє приймала «Ніццу» після п’яти перемог поспіль й не планувала ділитися очками й цього разу.
Рейд Перейри з вивіреним пасом (з лівої) на Венсана Козьєлло натякнув супернику, що не все так просто. На швидкий гол «Ніцци» господарі ще якось відреагували. Не зуміли вони нічого протиставити фантастичному Хатему Бен Арфа, та це вже окрема історія.
А Рікарду Перейра і у цьому матчі довів, що й на лівому фланзі може бути корисним команді.
Молодший на чотири роки Педру Перейра з рідної «Бенфіки» одразу потрапив за кордон. У ліссабонців його «вкрала» генуезька «Сампдорія». Окрім традиційного у таких випадках впливу агента, далося взнаки бажання футболіста спробувати себе «у більш конкурентному чемпіонаті». Заява на перший погляд досить нахабна, якщо зважити, що у першій команді «Бенфіки» Педру навіть не встиг дебютувати.
У Серії А дебют стався швидше, ніж міг мріяти сам гравець. У матчі з «Болоньєю» травмувався Маттіа Кассані й Вальтер Дзенґа не вагаючись випустив юного португальця. У наступних трьох турах Перейра вже виходив у стартовому складі. Найяскравіше він відіграв у цих поєдинках проти «Роми».
Часто у оцінці дій флангового захисника фігурує заяложена фраза: «Любить та вміє підключатися до атак». Від неї мабуть одразу має перехопити подих. Це ж треба, любить та вміє. Яка дивина. Ніби не у 1950-х Джалма та Нілтон Сантоси дали зразок гри флангового оборонця на багато років вперед. Обидва, до речі, блискуче захищалися, а не тільки «підключалися до атак».
У діях Педру Перейри саме цей, основний у його позиції, аспект хотілося б відзначити після матчу проти «Роми». Римляни тиснули на «Сампдорію» досить наполегливо. Зокрема чимало роботи було на своєму фланзі у Педру. Точний вибір позиції, вчасні та вдалі підкати, незліченна кількість заблокованих подач суперника. Усе це — його внесок у перемогу команди. Помилки, яких він припускався у матчах з «Торіно» чи «Аталантою» — це теж досвід. Надзвичайно корисний для сімнадцятирічного хлопця, який ще вчора грав з однолітками, а зараз вже виходить у стартовому складі команди Серії А.
Ще зарано уявляти собі оборону збірної Португалії з двома Перейрами на флангах. І Педру багато ще матчів потрібно зіграти, і Рікарду навряд чи так просто зречеться свого рідного правого флангу. Але за обома варто постежити.
Мартен Де Рон
Його прізвище навряд чи комусь впало в око у довжелезному списку літніх трансферів Серії А. 24-річний хавбек перейшов до «Аталанти» з «Херенвена». Зовсім не привід кричати про це на кожному кроці. Це може й правильно. Робота таких, як Мартен Де Рон є надзвичайно «тихою». У вирі боротьби буває й не помітиш, хто саме вдало зайняв позицію й перервав гострий пас суперника. Або хто жорстко, але коректно поставив ногу й повернув м’яч своїй команді у центрі поля. Та все ж коли один гравець постійно відзначається у таких епізодах, не помітити це вже неможливо.
Де Рону зараз грається легко ще й тому, що «Аталанта» демонструвала у останніх матчах відмінну організацію гри. До «Емполі» Едоардо Рейя підготував команду просто бездоганно. Коли кожен настільки якісно працює без м’яча, значно комфортніше себе почуває і гравець амплуа Де Рона. Тоді він вміло грає на випередження, грамотно міняє напрямок розвитку атаки.
Так само сильно зіграла «Аталанта» і проти «Сампдорії». Знову ефективна нейтралізація сильних сторін суперника (найкращий бомбардир чемпіонату — Едер — лише раз справді небезпечно увірвався до штрафного), знову поступовий, продуманий вихід з оборони.
Де Рон у такій грі може бути лише «одним з», зовні невибагливим та не надто яскравим. І водночас він є на старті сезону одним з ключових виконавців у складі команди, що не програє вже п’ять турів поспіль. Для «Аталанти» це вагоме досягнення. Адже навряд чи клуб зі скромними ресурсами зможе довго триматися неподалік від лідерів. І потім, коли почнуться нервові підрахунки очок у боротьбі за виживання, команді з Берґамо може бути трохи спокійніше, бо у перших турах вона збирала їх не без допомоги одного з найбільш «непомітних» трансферів літа.
Дмитро Джулай
Читайте також:
Вийшов - і парирував пенальті, або Нові амбіції кривдників "Динамо"
Про агресивну поведінку Мессі, відставку Б'єльси і трохи про експерта Леоненка