Ганьба "МЮ" та "Ліверпуля", диво-гол Тіма Ховарда, який став початком кінця для "Евертона", поразка "канонірів" в овертаймі - усе це скидається на химерну казку, де все суперечить логіці. Де все - навпаки.
Ну от скажіть, хто б ризикнув припустити, що "Блекберн", який хвацько вклав на лопатки "МЮ", поступиться на власному полі "Сток Сіті"? А "Ньюкасл"...Команда, яка без жодних шансів програла "Ліверпулю", видає з "червоними дияволами" найкращий матч сезону. В свою чергу "Ліверпуль", що, здавалося, намацав паростки продуктивної гри, тріщить по швах на "Сіті оф Манчестер", поступаючись клубові, який, начебто, мав перебувати у певній фізичній та психологічній ямі. Англія все частіше нагадує автору цих рядків непередбачуваний чемпіонат Франції, де гарантія успішного прогнозу - робити його всупереч логіці.
Головна подія 20 туру - це, безумовно, катастрофічне фіаско "МЮ" на берегах річки Тайн, а також чергова ротація у стані лідерів - "Ман Сіті" знову одноосібний лідер. Важко вивести єдину причину другої поспіль поразки колективу Фергюсона. Основний акцент все ж варто робити на кадрові проблеми "дияволів" - один за одним в лазареті опинилися Смоллінг, Відіч, Флетчер, Янг...Не все гаразд із формою Чічаріто - гравця надзвичайно продуктивного, проте "сприятливого" до травм. У важливий для команди момент може "зірватися" Руні. Байдуже, загуляв він на минулому тижні, чи просто проігнорував клубне зібрання за обіднім столом - це не додає колективу єдності. Врешті-решт, після відходу на спочинок "залізобетонного" Едвіна ван дер Сара, знову постала воротарська проблема. Фергі тасує своїх голкіперів, немов колоду карт, а від цього потерпає психологічна рівновага одного й іншого. Щось схоже коїлося в "МЮ" після закінчення кар'єри великим Шмейхелем. "Метелики" Фаб'єна Бартеза тут пам'ятають досі.
Щодо колективу Алана Пардью, то "сороки" вперше в сезоні зняли настільки почесний скальп. Команда грала легко і невимушено, а Фортуна, яка в попередніх матчах поверталася до чорно-білих, даруйте, своєю кормою, цього разу посміхнулася на всі 32 зубчики. У ворота Ліндегарда влетіли три неймовірні м'ячі (гол Джонса також враховуємо, адже непорозуміння між захисником, який повинен відчувати голкіпера спиною, а також самим кіпером, що полінувався вигукнути "Я!" - це подарунок долі). До речі, Пардью оригінально відсвяткував взяття воріт Дембою Ба. Наставник "Ньюкасла" розвернувся спиною до поля, простягнув стиснену в кулаці руку і завмер на кілька секунд - так зазвичай святкують страйк у кегельбані.
Радість "Ньюкасла" ніхто не заперечує - напрацювали парубки на перемогу. Проте, справжній куш зірвав не хто інший, як "Ман Сіті". На вулиці "блакитних" подвійне свято - найближчий переслідувач деморалізований і відкинутий на відстань трьох очок, до того ж, перемога над "Ліверпулем" видалася красивою і переконливою. Хоча, хтозна, яким був би підсумок матчу, якщо б не "циркові" номери Пепе Рейни. Спершу він дивовижним чином примудрився пропустити м'яч під собою після удару Агуеро, а коли забивав Туре, Рейна був лише стороннім спостерігачем, довіривши своїм захисникам вирішення усіх проблем. До слова, незрозуміло, чому головна ударна сила "Ліверпуля" - Крейг Белламі з'явився на полі лише у другому таймі. За рахунку 0:2 шансів на порятунок практично не залишалося...
Тепер головні суперники "Ман Сіті" - не сусіди з "Олд Траффорд", а... лондонські "шпори". Поки "дияволи" лише планують затіяти на борту аврал, команда Харрі Реднапа діє, немов єдиний організм. Перемога над "Евертоном" у перенесеному матчі дозволить Адебайору і Ко взяти на абордаж "МЮ". При вдалому перебігу сутички "Тоттенхем" може вийти на "чисту" другу сходинку. Щодо поєдинку проти "Вест Брома", то рахунок лише частково символізує те, що відбувалося на полі. "Шпори" мали тотальну перевагу у володінні м'ячем, а також вшестеро частіше влучали у ствір воріт. Пощастило забити лише "блондину" Дефо. Три очки в кишені - а це найголовніше.
В останні тижні чимало критики перепало "Челсі", натомість "Арсенал", в основному, поплескували по плечу - мовляв, молодці. Що ж ми отримали у 20 турі? "Аристократи" красиво перемогли "Вулвз", продемонструвавши непересічну волю до перемоги і вміння тримати удар. А ось "каноніри" розслаблено опустили руки ще задовго до фінального свистка. Одне з двох - або занадто швидко повірили в перемогу, або ж банально забракло "фізики" і зосередженості. Одним словом, на поразку таки "напрацювали". Відтак, у турнірній таблиці "Челсі" повернув собі четверту сходинку, потіснивши звідти команду Венгера. С'est la vie, мсьє Арсен!
Певна іронія долі полягає в тому, що варто автору цих рядків похвалити когось із аутсайдерів, як він неодмінно норовить програти на рівному місці. Ось, приміром, "Блекберн". Начебто, перемога над чинним чемпіоном країна повинна була окрилити підопічних Стіва Кіна. Та вони видали всього лиш посередню гру в матчі зі "Стоком". Те, як захисники "стерегли" Пітера Крауча, взагалі не витримує жодної критики. Велетень мав час на те, щоб прийняти м'яч, приборкати його і скерувати саме в ту точку воріт, де до нього не дотягнеться голкіпер. "Волоцюги" прокинулися лише наприкінці матчу, та було вже запізно. А що скоїв маленький, проте гордий "Віган"? Зганьбився перед власними вболівальниками, які подолали шквальний вітер і холодний дощ, аби підтримати улюблену команду. Навіть наставник "Сандерленда" Мартін О'Ніл був ошелешений підсумковим рахунком цієї зустрічі, зізнавшись, що абсолютно не в курсі, звідки черпає "пальне" його команда...
Зате "Болтон", якого ми рясно критикували, потирає руки. Навіть гол від воротаря "Евертона" Тіма Ховарда не зумів спантеличити "скакунів", які відповіли одразу двома м'ячами. Оуен Койл просто шаленіє від радості - здобуто п'яту перемогу в чемпіонаті, а, отже, ще нічого не втрачено. Тільки от з таким голкіпером, як Адам Богдан, "Болтон" приречений отримувати у власні ворота абсолютно ідіотські голи. Матч на "Гудісоні" був для угорця другим у чемпіонаті. В першому ж матчі, нагадаємо, цей хлопчина скуштував одразу п'ять голів від "Челсі", більшість з яких пропустив на рівному місці. З іншого боку, якби не Богдан, наш хіт парад найкращих голів туру не дорахувався б справжнього шедевру ;-)
5. Крейг Гарднер ("Сандерленд", 0:1)
4. Девід Вон ("Сандерленд", 1:4)
3. Демба Ба ("Ньюкасл", 1:0)
2. Йоан Кабай ("Ньюкасл", 2:0)
1. Тім Ховард ("Евертон", 1:0)
СЛОВО - НЕ ГОРОБЕЦЬ...
"Я віддав перевагу схемі з двома форвардами, але попереду нам нічого не вдавалося. Єдиний гравець, кого можу похвалити - це Тім Ховард" (Девід Мойєс)
"Зараз не час панікувати" (Алекс Фергюсон)
"З "Манчестером" ми робили усе, що захотіли" (Алан Пардью)