Цього тижня пожвавішали розмови про можливий перехід Андрія Ярмоленка до італійської "Роми". За останніми повідомленнями, римляни запропонували динамівцям аж 22 мільйони доларів за трансфер українського футболіста. Чи варто Ярмоленкові продовжувати кар'єру в серії А? На це та інші питання кореспондент сайту "Футбол 24" попросив відповісти Віктора Лазаренка, першого тренера Андрія Ярмоленка.
- Чи радите ви своєму вихованцю змінити чемпіонат України на італійську першість?
- Я вболіваю за те, щоб Андрій таки переїхав до Італії. Йому 24 роки, він дуже багато часу присвятив "Динамо". Треба спробувати свої сили у сильнішому чемпіонаті. Як на мене, "Рома" не найгірший варіант продовження кар'єри.
- Чим саме привабливий цей варіант?
- А хоча б тим, що рівень серії А значно вищий за нашу Прем'єр-лігу... Андрію треба змінювати середовище, бо він занадто довго засидівся в одному клубі.
- Ви як думаєте, Ярмоленко ще прогресує в "Динамо"?
- Так, ще прогресує. А для того, щоб цей прогрес не зупинився, Андрію варто переїжджати за кордон і грати проти значно серйозніших суперників. Тим паче, зараз, коли в українському футболі незрозуміло що відбудеться, а його рівень може ще більше впасти. Зараз саме той час, щоб Ярмоленко перебрався в один із європейських чемпіонатів. Але я маю великі сумніви у тому, що Ярмоленко кудись поїде з "Динамо".
- Чому так вважаєте?
- А згадайте, коли востаннє футболіст "Динамо" переїжджав в топ-клуб Європи. Згадайте скільки часу минуло відтоді, як Шевченко, Лужний, Ребров чи Каладзе прорвалися в Європу. Я не знаю, чому так відбувається: з того часу було дуже багато талановитих футболістів, але чомусь ніхто не переходив в сильний європейський клуб. Ну, не таланить нашим талантам. Ось Коноплянка уже однією ногою перебував в Англії, але трансфер зірвався. Я дуже переживаю за те, що наші гравці не їдуть в Європу.
- А може наші таланти ще не доросли до рівня топ-клубів Європи. Один із українських експертів якось сказав, що в Європі сила-силенна таких футболістів, як Ярмоленко чи Коноплянка...
- Знаєте, близько п'яти років тому про Ярмоленка писали, що він "буратіно", що він "стовп", "дерево", від якого відбивається м'яч. Іще пам'ятаю закиди, що цьому футболістові місце не в "Динамо", а в чернігівській "Десні". Минає час, і ці журналісти телефонують мені і вітають з тим, що Ярмоленко став найкращим футболістом України року за версією їхнього видання. Я скипів. Учора ви називали його "буратіно", а сьогодні визнаєте найкращим в Україні! Це саме стосується багатьох наших експертів, які постійно світяться на телебаченні. Треба пробувати дивитися у майбутнє, а не жити лише сьогоденням. Ось ще коли Ярмоленко був дитиною, я сказав, що він гратиме в київському "Динамо". Я постійно в нього вірив.
- А зараз ви не вірите в те, що Ярмоленко гратиме в Європі...
- Залежно в якому клубі. Якщо ви скажете, що Ярмоленко може перейти в "Реал" і замінить Кріштіану Роналду, я не гарантую, що він буде футболістом "основи". Якщо хтось скаже, що Андрій замінить в "Барселоні" Мессі чи Неймара, я також засумніваюсь. А от якщо говорити про "Рому", то я певен, що він завоює місце в основному складі. Але до Риму ще треба потрапити.
- То який чемпіонат найбільше підходить під стил гри Андрія Ярмоленка?
- Англійський або іспанський. Передовсім англійський. А в іспанській Прімері Андрій міг би проявити найкращі свої технічні якості.
- А як же Італія?
- Серія А стала нудною, а дії гравців дуже передбачувані. Та все одно вона сильніша за українську. Якщо є варіант з "Ромою", треба погоджуватися. Можливо, Ярмоленко внесе щось свіже у гру італійського клубу.
- Які ви бачите недоліки у грі вашого вихованця? Над чим йому треба попрацювати, щоб підкорити європейський футбол?
- Передовсім це гра головою. Ярмоленко не використовує свого зросту 190 сантиметрів. Ще коли "Динамо" тренував Валерій Газзаєв, я казав Андрію: "Залишся після тренувань і відпрацюй удари головою". А Ярмоленко відповідав, що тренер забороняє тренуватися після занять. Іще Андрію варто поліпшити гру у відборі. Вона йому дуже знадобиться, якщо він потрапить у чемпіонат Іспанії. Вдосконаленню ніколи не має меж. Головне, що мій вихованець хоче прогресувати. Він почав відпрацьовувати швидкість, і ми бачимо результати праці.
Розмовляв Петро Оплів