Паралімпійська збірна України вп’яте в історії виборола титул чемпіона світу. Про враження від світової першості "Футбол 24" розповів старший тренер збірної Юрій Тимофєєв.
Загалом участь в турнірі, що відбувався в Аргентині, взяли 16 команд. У першому матчі групі українці переконливо здолали Північну Ірландію (5:0), взявши своєрідний реванш за ганьбу національної збірної в Ліоні. Далі були розбиті Австралія (8:0) та США (2:0). У чвертьфіналі "жовто-сині" катком проїхалися по Нідерландах – 7:0. Основний час та овертайм півфінального матчу проти Росії закінчився внічию (2:2), але в серії пенальті "козаки" виявилися майстернішими. У фіналі зійшлися Україна та Іран. Долю поєдинку вирішив влучний постріл Артема Шеремета.
– У матчах групового етапу збірна не пропустила жодного голу та забила п’ятнадцять м’ячів. У чому секрет такої успішної гри?
– Вважаю, нам пощастило з графіком, адже стартували проти Північної Ірландії, не найсильнішої збірної в нашому квартеті. Далі без проблем здолали Австралію. Проти США грали в 3 турі. В американців доволі пристойна команда. Перший тайм закінчився "сухою" нічиєю, а в другому ми ледве дотиснули суперника.
– Важкий півфінал проти Росії – завдяки чому вдалося обіграти одного з головних фаворитів турніру?
– До початку матчу росіяни, в складі яких грає кілька осетинів та грузинів, були впевнені у перемозі. Перший тайм нам вдався легко, забили два м’ячі. У другому таймі суперник значно додав. Додатковий час вже відбувався на рівних. Серію пенальті для нас врятував воротар Костянтин Семашко, парирувавши два удари. Головний тренер росіян Автанділ Барамідзе був настільки розчарований поразкою, що навіть не з’явився на церемонію закриття турніру.
– З Іраном ви зустрічалися у фіналі Паралімпіади. Чим здивували азіати у вирішальному матчі чемпіонату?
– Гра нагадувала гойдалки – щохвилини моменти в обидва боки. У порівняні з "бразильським" складом Іран зробив дві заміни. У нас відбулася одна заміна, якщо брати до уваги минулорічний склад: замість нападника Доценка до Аргентини поїхав Шеремет, автор єдиного голу у фіналі.
– Як відбувалася підготовка української збірної до чемпіонату світу?
– Перебували на зборах в Австрії та Нідерландах. У Країні тюльпанів тренувалися на базі їхньої національної збірної. Розташована вона в лісі, поблизу міста Зейст (в цьому місті також розташована штаб-квартира Королівського футбольного союзу Нідерландів, – прим. авт.). На футбольних полях поруч із базою тренуються діти з навколишніх населених пунктів.
Скульптура Йохана Кройфа на базі національної збірної Нідерландів
Рінус Міхелс теж тут
Едвін ван дер Сар
Руд Крол
Франк Райкаард
Руд Гулліт
– Знаю, ви разом із збірною відвідали Аргентину в 2003 році. Як змінилася "Срібна країна" за ці чотирнадцять років?
– Тоді ми жили та грали в Буенос-Айресі – гігантському місті. Сан-Луїс – це невелике містечко, розташоване в передгір’ї Анд. З Буенос-Айреса до Сен-Луїса літаком добиратися півтори години. Коли ми прибули в Аргентину, застали ранню весну. Одного дня температура повітря становила 3 градуси тепла, падав сніг, а наступної доби температура повітря піднялася до 27 градусів!
Мешкала українська збірна поблизу Сан-Луїса. На наші матчі приїжджали українські родини з навколишніх міст. Після фіналу представники діаспори запросили хлопців на барбекю, пригощали стейками. У провінції Сан-Луїс аргентинці живуть не дуже заможно. Під час проведення чемпіонату зустріли жінку з Луцька. Вона розповідала, що в країні діє державна програма, за якою людині можуть надати у власність малесенький будинок. За це житло потрібно сплачувати щомісяця 80 песо (100 песо = 153 грн, – прим. авт.) упродовж 30 років.
– Плани майбутнє в новоспечених чемпіонів світу?
– До Нового року відпочиваємо. Весною плануємо податися до американського міста Атланта, де візьмемо участь в турнірі. Після заокеанського вояжу будемо готуватися до чемпіонату Європи.
Розмовляв Андрій Соколовський
Вид з готелю, де мешкала збірна України під час свого перебування в Аргентині
Склад збірної України – чемпіона світу-2017
Сергій Овчаренко (головний тренер), Юрій Тимофєєв (старший тренер), Кревенко Ксенія (менеджер), Чижик Олександр (лікар), Ольга Приходько (масажист), Костянтин Семашко, Богдан Кулініч (воротарі), Віталій Трушев, Тарас Дутко, Дмитро Молодцов (захисники), Едуард Каграманян, Іван Шкварло, Володимир Антонюк, Станіслав Подольський, Артем Красильников, Євген Зінов’єв (півзахисники), Віталій Романчук, Артем Шеремет, Олег Лень (нападники).