Екс-півзахисник Валенсії і збірної Аргентини провів свій останній матч у великому футболі.
Пабло Аймар зіграв за Естудіантес Ріо-Куарто в матчі Кубка Аргентини проти Спортіво Бельграно (0:0). 38-річний плеймейкер провів на полі 50 хвилин пліч-о-пліч зі своїм братом Андресом. Він фінішував у клубі, де починав кар'єру з академії в 6 років, а за цим всім пильно стежив Марсело Б'єлса – тренер, який чи не найбільше вплинув на його гру.
Аймар отримав овації стоячи від вдячних вболівальників, які вщерть заповнили трибуни. Це був найскромніший фінал, на який він заслуговував. Він спокійно міг зібрати силу-силенну чинних зірок і легенд-ветеранів. Натомість скромно попрощався в рідній околиці та здійснив велику мрію – зіграти з братом в одній команді. Ця остання роль магічного Артиста змусила розплакатись його батька Рікардо.
Почав тренувати, а міг досягнути значно більшого
Цікаво, що Аймар з літа 2017 року тренує збірну Аргентини U-17. "Я хочу допомогти їм витиснути все найкраще, що в них є". Фактично він покінчив з великим футблом ще у 2015-му, коли тренер Рівер Плейт не взяв його на фінальні матчі Копа Лібертадорес. Повернутись після цього заважали хронічні проблеми з правою щиколоткою. Проте зараз Пабло вирішив поставити офіційну красиву крапку в ігровій кар'єрі, зігравши останній матч.
У кар'єрі, в якій сам визнає – міг досягнути значно більшого. Рівер Плейт, Валенсія, Сарагоса, Бенфіка, коротка пригода в Малайзії. Понад півсотні матчів за національну збірну Аргентини і 8 голів. Тріумф у Кубку УЄФА, 2 титули чемпіона Іспанії.
"Є тисячі амбіцій, які я не реалізував. Граю з легендами ФІФА і бачу поруч хлопців, які вигравали Лігу чемпіонів, тоді як я програв (з Валенсією, – прим. "Футбол 24"). Граю також з тими, хто вигравав Чемпіонат світу! Я теж одного разу це зробив, але тільки на юнацькому рівні.
Коли починаємо грати, всі ми мріємо дістатись вершини – виграти Мундіаль для своєї країни. Зіграти і забити переможний гол, як Іньєста та Гьотце.
Кожен з нас хотів би бути молодший. Спитайте будь-кого з команди легенд ФІФА, куди він хотів би перенестись в машині часу. Відповідь буде одна: туди, де знову граю у великий футбол. Щоб могти бігати і веселитись, ніби нам по 25. Однак природа бере своє", – розповідає Пабло офіційному сайту ФІФА.
Кумир дитинства Мессі
Маленьий Лео надихався, звісно, і Дієго Марадоною. Та, можливо, найбільший вплив на нього справив Пабло Аймар. Той також зачаровував іспанську публіку своєю невловимістю, фінатми та ударами. На одній з церемонії вручення Золотого м'яча Ліонель зізнався, що він брав приклад і надихався грою Пабло. Не дивно, адже той був еталоном для цілого покоління аргентинських гравців.
Згодом Аймар дивувався Мессі. Лео не дуже часто просить у когось футболку, і цього "прибульця з кращої планети", знаєте, можна зрозуміти. Але щодо свого кумира в лідера Барселони особливі почуття. Пабло у своєму скромному стилі відповідав Ліонелю на його бажання обмінятись футболками: "Світ перевернувся з ніг на голову".
Він міг перебратись в Інтер чи Барселона, однак обрав інший шлях. У складі Валенсії Рафи Бенітеса, де його оточували кілька земляків, здійснив серйозний такий подвиг – 2 рази за 3 роки ставав чемпіоном Іспанії. Утім сам плеймейкер вже тоді почав страждати на свою головну недугу – важкі травми, які позбавили його значно величнішої кар'єри.
Таких більше не зроблять
Пабло є одним з небагатьох аргентинців, які викликають шалену симпатію в кожном куточку цієї країни. Дуже ймовірно, що у Мессі суттєво більше ненависників, ніж у нього. При цьому Аймар походить зовсім не з бідної сім'ї і навіть хотів вчитись на медичному факультеті, але футбол забрав таку можливість. Пабло завжди вмів поводитись на високому рівні та приємно посміхатись навіть у найважчі хвилини. Такий собі герой глядацьких симпатій а-ля Андрес Іньєста.
Понад 500 матчів, під сотню голів. "Таких, як Аймар, більше не буде", – вирок від легендарного Рікельме змушує ще більше засумувати за цим творцем футбольних шедеврів, якому лише прикра доля не дала затьмарити всіх інших на позиції "десятки".