Колишній арбітр ФІФА прокоментував "Футболу 24" найгучніші суддівські скандали осені-2014.
Традиційно, в українському футболі не бракує суддівських скандалів. Перша половина цього сезону пройшла під регулярні скарги на арбітрів від наставника «Шахтаря» Мірчі Луческу. Румун намагається переконати уболівальників у тому, що судді змовилися не дозволити його команді стати чемпіоном.
- Олеже Борисовичу, як оціните якість суддівства у цьому сезоні?
- В цілому, у цьому році скандальних і суперечливих ситуацій було менше у порівняні із минулими роками. Важко сказати чому так сталося, але позитивна динаміка простежується. А те, що нарікання на арбітраж не зникли, тут нічого дивного. Завжди той, хто програє, висловлює невдоволення. А так, у нашому футболі відбуваються інші речі, які особисто мене дивують. У зоні АТО гинуть не тільки військові, а й мирні люди, українці. Ці дві категорії ніяк не можна розділити. Тому це дивний підхід – влаштувати хвилину мовчання за військовими і не згадувати жертви серед мирного населення – це неправильно. Потрібно бути об’єктивним.
- Може якість суддівства покращилася через роботу Колліни?
- Його робота безслідно не проходить. Ще не можна забувати про роботу суддівського комітету. Сьогодні ще така обстановка, що, можливо, судді менше почали звертати увагу на дрібниці. У якихось напівсуперечливих моментах арбітри враховують загальну ситуацію. Плюс до цього, судді усвідомлюють, в який непростий час проходять матчі. Тому варто говорити про комплекс обставин: роботу із суддями та підвищену відповідальність перед уболівальниками.
- Одна із найскандальніших ситуацій цієї осені пов’язана із дискваліфікацією гравця «Шахтаря» Тараса Степаненка. За образу судді його відсторонили на три матчі, але він був поза грою лише два протистояння. В УПЛ це трактували тим, що Степаненка дискваліфікували на три конкретні зустрічі, одна з яких, через вибори 26 жовтня, була перенесена. В цьому судженні є логіка?
- Якщо Степаненко дискваліфікований на три тури, які прописані у рішенні, то це одне. А якщо він відсторонений на три матчі, це інше. Щоби чітко відповісти на ваше питання, потрібно бачити рішення.
- А в епізоді матчу «Шахтар» - «Дніпро» Калініч за удар Степаненка заслуговував на покарання, чи це було ненавмисно?
- З того, що я побачив, як глядач, мені здається, що Калініч умисно вдарив Степаненка. Так, це можна пояснити емоціями. Але удар був. За це Калініч повинен був отримати мінімум жовту картку.
- Мірча Луческу стверджує, що усі, зокрема судді, змовилися для того, щоб не дозволити «Шахтарю» стати чемпіоном. Ви помітили тенденційну упередженість по відношенню до «гірників»?
- Не помітив… Просто «Шахтар» постійно грає на виїзді, психологічний стан не найкращий. Але постійних суддівських помилок, які б завадили «гірникам» набирати очки, я не помітив. «Динамо», я вважаю, «Шахтар» програв по грі. Так, було багато грубості, до якої суддя був лояльним. Але упередженості я тоді не побачив. В цілому, якість гри «Шахтаря» є високою, але через перепади в грі, «гірники» посідають своє теперішнє місце в турнірній таблиці.
- У минулому сезоні в нашому чемпіонаті залучали ще двох арбітрів, які працювали за воротами. Лише через важке фінансове становище клуби відмовилися від цього експерименту. На ваш погляд, арбітри за воротами потрібні?
- Усі бачили матч «Шахтар» - «Атлетік»… Удар з двох метрів, м’яч потрапляє в руку, через що не залітає у ворота. Суть в тому, що кожен експеримент має право на існування. Як на мене, за воротами мають стояти люди, які закінчили суддівську кар’єру, яким 45 років. Але вони в хорошій формі, добре себе зарекомендували. Їм можна продовжити суддівську кар’єру за воротами до 50 років. Тобто, такі люди повинні передавати досвід, але не бути при цьому конкурентами. А на сьогодні арбітри за воротами – це конкуренти судді в полі. І вони в підсвідомості уникають відповідальності: а чого я повинен приймати рішення, нехай арбітр у полі це робить, він же головний. А так, цей експеримент має право на існування. Шкода, що ніхто не порахував кількість помилок при арбітрах за воротами і без них.
Розмовляв Гліб Ваколюк