Схоже, чорна смуга в кар’єрі Олександра Яковенка позаду. Принаймні, українець регулярно виходить на поле у складі бельгійського "Андерлехта", щоправда, частіше він вступає в гру наприкінці матчу.
Так було і в останньому поєдинку “Андерлехта” в Лізі чемпіонів проти пітерського “Зеніта”. Бельгійці ту гру виграли, а Яковенко з’явився на полі в кінці другого тайму. З цього матчу і розпочалася розмова Олександра із “Футбол 24”.
Про Лігу чемпіонів
- Щиро кажучи, особливих вражень від перемоги над “Зенітом” в мене не має. Перемогли пітерців цілком заслужено. І нічого особливого в цьому не бачу. Не можу сказати, що цей результат є несподіваним. По грі в Пітері було видно, що удома ми можемо взяти очки. Як на мене, ми і у гостях непогано грали, не заслуговували на поразку.
- Принаймні, перед початком групового етапу Ліги чемпіонів навряд чи хтось міг би припустити перемогу “Андерлехта” над “Зенітом”...
- Тоді так, несподіванкою це могло би бути у першій чи другій грі, але ж не в четвертій. Усі ж бачать хто і як грає. Як уже казав, ми ще в Пітері побачили що з себе представляє “Зеніт”, тому ми були готовими до матчу-відповіді.
- І за рахунок чого “Андерлехт” обіграв “Зеніт”?
- Ми краще контролювали м’яч, менше помилялися, в обороні здорово відіграли. Тому за увесь матч “Зеніт” не створив жодного гольового моменту.
- Які цілі переслідує “Андерлехт” в Лізі чемпіонів?
- Для початку, ми повинні вийти з групи, а далі побачимо. Потрібно виграти найближчий матч із “Міланом”, тоді уже точніше можна буде говорити про наші перспективи.
- Цей сезон у вашій кар’єрі один із найкращих?
- Я так не вважаю. Мені все-таки в основному доводиться виходити на заміни, наразі не маю можливості вступати в гру із стартових хвилин. Це накладає негативний відбиток на моє сприйняття цього сезону. З іншого боку, “Андерлехт” потрапив в Лігу чемпіонів, я маю можливість виступати в цьому турнірі, що мене дуже тішить. Це, безумовно, позитивний момент.
Про “Андерлехт” і свій перехід
- Це правда, що влітку “Андерлехт” вас хотів продати?
- Так, це правда, були такі розмови. Але прийшов новий тренер і все змінилося. Ми почали передсезонну підготовку, в ході якої наставник дав кожному шанс себе проявити. Я дуже старався, викладався на всіх тренуваннях. Тренер це побачив і сказав, що я потрібен команді.
- В Бельгії ви уже сім років. Ніколи не було бажання пограти в іншому чемпіонаті?
- Звісно, інколи виникали думки щось змінити. Але на сьогодні я граю в хорошому клубі, що виступає в Лізі чемпіонів, в чемпіонаті країни йде на першому місці. Зараз хочу приносити якомога більше користі своїй команді.
- Про це краще запитати в тренерів збірної.
- В Бельгії зараз дуже сильна національна команда. Поява цілої плеяди талановитих футболістів збільшила популярність вашого виду спорту в цій країні?
- Стосовно збірної Бельгії, то ви праві, теперішній склад цієї команди один із найсильніших, якщо не найсильніший, в історії Бельгії.
А стосовно популярності футболу, то на матчах чемпіонату “Андерлехту” завжди повний стадіон. А ось на іграх в Лізі чемпіонів людей, як це не дивно, значно менше. Наскільки мені відомо, справа в дорогих квитках на цей турнір. Скільки саме коштують вхідні білети, щиро кажучи, не знаю.
- Контракт із “Андерлехтом” у вас коли закінчується?
- В кінці цього сезону.
- Тобто, уже взимку ви можете підписати попередній договір із іншим клубом?
- Так, але зараз про це не думаю. Поживемо-побачимо. Я живу сьогоднішнім днем, намагаюся добре підготуватися до наступного матчу.
Про дозвілля, “Металіст” та інше
- Підтримуєте стосунки із іншими українськими футболістами, які живуть в Бельгії?
- Інколи... Дуже рідко. На днях спілкувався із Сергієм Серебренніковим, давніше говорив із Олегом Ящуком. Тісніше контактую із росіянином Дмитром Буликіним. Ми з ним грали в одній команді, а із земляками ми ніколи не були в одному клубі.
- В Бельгії ви уже багато років, мабуть уже не відчуваєте себе іноземцем в цій країні?
- А я ніде не відчуваю себе іноземцем. У Франції, Німеччині чи в будь-якій країні почуваюся комфортно.
- Як проводите вільний час?
- З сім’єю. В мене є дружина, син, зараз ми чекаємо на доньку. Увесь свій час віддаю близьким.
- А як такого вільного часу у вас багато? Тренуєтеся двічі на день?
- Зараз у нас багато ігор, тому тренуємося один раз на день. Інколи працюємо двічі на день. Вільний час був коли грали збірні, тоді мав 3-4 вихідних.
- За перебігом чемпіонату України стежите?
- Так, деякі ігри дивлюся по телебаченні, в інтернеті переглядаю нарізки. Особливо цікавлюся матчами наших грандів – “Динамо”, “Шахтаря”, “Дніпра” та “Металіста”.
- Мабуть, особливо стежите за іграми харків’ян, за яких свого часу виступали?
- В “Металісті” провів тільки 8 місяців. Це давно було, тоді були зовсім інші люди, інша команда. Із теперішнього “Металіста” знаю тільки Мирона Маркевича. Тому не можу сказати, що уболіваю за харківський клуб.
Розмовляв Андрій Захарчук