Екс-захисник "Динамо" Владислав Ващук згадав про час, коли Валерій Лобановський в 1997 році очолив київську команду.
"Ми будемо робити команду-зірку... І ви відповідно теж станете зірками. Якщо захочете... Все у ваших руках...". Лобановському вірили з першого слова, з першого погляду. За ним хотілося йти.
Добре пам'ятаю першу зустріч. Нас зібрали в залі, сказали, що буде представлення нового тренера. Ми, звичайно, вже чули від старших гравців про жорсткий, суворий характер Лобановського, але кожен хотів скласти свою думку, та й просто було цікаво побачити людину, яка тепер буде розпоряджатися нашою долею.
Валерій Васильович зайшов в зал не поспішаючи, витримав паузу. Перше враження – сильний, авторитетний. Звик, що йому підпорядковуються. У ньому немає нервозності чи суєти. І погляд. Чіпкий, важкий, дуже уважний.
"Ніякого основного складу у мене немає і не буде – грати будуть ті, хто заслуговує", – Лобановський говорив ті слова, які мріє почути від нового тренера, напевно, кожен футболіст. Та що там – будь-яка нормальна людина хоче почути, що будуть оцінювати твої талант і завзятість, а не те, що ти там чийсь кум, сват або брат... Навіть твоя трансферна вартість нікому не цікава: працюй – і тільки тоді буде тобі щастя. Кращої мотивації важко було придумати.
Перше правило, яке ввів тренер, – обов'язкове рукостискання перед тренуванням. Всі гравці повинні були в обов'язковому порядку привітатися за руку з Валерієм Васильовичем і всіма тренерами і подивитися в очі. Не всі могли зробити це без проблем. Васильович бачив все відразу. Якщо вечір був "теплим", якщо щось сталося і ти засмучений – розумів одразу.
Одночасно з Лобановським у команді з'явилася наукова група на чолі з Зеленцовим. І ми знову здавали купу тестів – але на цей раз на комп'ютері. На логіку, на швидкість реакції, на уважність, пам'ять і т. д. Завдання були різні: кнопку потрібно було натискати максимальну кількість разів, то кульку ловити, то ще щось... В основному у всіх результати були непогані, але був у нас в команді один футболіст, який доводив свої результати до досконалості. Сам, ніхто його не змушував, а він проходив ці тести знову і знову, поки не досягав кращого результату. Знаєте, хто? Андрій Шевченко. Йшов звідти завжди останнім", – розповів Ващук.
Підписуйтесь на push-повідомлення від "Футбол 24", щоб першими дізнаватися про найважливіші футбольні новини та/або події в центральних матчах українського і світового футболу