Барселонська молодь не змогла обіграти відчайдушних памплонських бійців, надавши можливість "Реалу" збільшити розрив між першим і другим місцем до 10 очок.
Несподівано розвивались події на "Рейно де Новарра". По-перше, здивував стартовою одинадцяткою наставник "синьо-гранатових" Хосеп Гвардіола. У центрі півзахисту ми не побачили звичних Хаві, Іньєсти, травмованого Бускетса з його пробитим коліном, а також забракло в основі блискучого Сеска. З тих, що тріумфально вивели "Барселону" до фіналу Кубка Короля своїми діями в атаці, був лише Мессі, який вчергове не вразив у чемпіонаті на виїзді. Зате ми побачили ще не готових до таких психологічних ударів, як 0:2 до 22-ї хвилини з вічно непоступливими басками, Серджі Роберто, Тьягу Алькантару та агресивного хіба що біля власних воріт Маскерано - такі гравці становили сьогодні центральну вісь, визначальну для перемог "блауграна". З іншого боку Гвардіола не з жиру бісився, а мабуть, мав причини, аби так і не випустити ні Хаві, ні Іньєсту (втома після "Валенсії" посеред тижня, ще якась інформація про стан гравців, відома лише Пепу). А, до речі, Мессі дав ще один привід лихословам поговорити, що він не найкращий гравець світу, коли на полі нема його згаданих партнерів, які класно ведуть гру в атаці.
По-друге, ми ледь не стали свідками розгромної поразки "Барселнои". Такого, між іншим, за часів Гвардіоли не було ще. Якщо й поступалися, то мінімально. А тут були всі шанси на 2:4, що для каталонців рівнозначно крупній поразці. Що й казати, дубль Дежана Лекіча до 22 хвилини зі швидким стартовим м'ячем вразив не лише бійців Гвардіоли, а й практично всю Планету. Тоді ж подумалося - краса, тепер ми побачимо жвавий поєдинок з інтригою, яка не помре передчасно десь так під кінець першого тайму або години гри. І все ж настільки нереальні відчуття це дійство супроводжували, що важко було повірити в остаточний успіх памплонців. З голови якось не виходили спогади про 8:0 між сьогоднішніми опонентами на "Камп Ноу" 17 вересня 2011-го року в першому колі цьогорічної Прімери.
А, і так, аби не забути. Іспанські ЗМІ вже на повну обговорюють досить очевидний офсайд у гольовій атаці "Осасуни", коли рахунок став 2:0. Але цей епізод не можна вважати вирішальним для результату, позаяк сам гол забивали з чистої позиції, а положення поза грою виникло в зародку моменту. Ну, справді, не розводити ж укотре барселонському гранду розмови про суддю. Вони ж натякають, що ця роль "забита" за Моурінью, а самим не гоже до такого опускатися. Проте коли команда не біжить, виснажена нелегким графіком, то будь-які аргументи можуть виявитися рятівними.
У другому таймі все могло розвернутися у будь-який бік - "Осасуна" могла достроково завершувати матч (з "Барселоною", Ви вдумайтесь!), гості могли навіть за перемогу зачепитись, якби фортуна цього захотіла. Не захотіла, зрадлива така. Гвардіола навіть випустив двох атакувальників - Сеска та Куенку - замість пари центрбеків Піке-Пуйоля, та це не вирішило проблеми з нестачею голів. А за рахунку 3:2 стався ще один неоднозначний епізод, який вже важче трактувати. Чи зачепив м'яч по дорозі до Санчеса голову, а радше волосся, партнера, щоб можна було говорити про справедливість офсайду і незарахованого голу? Можна придивлятись до повторів вічно - кожен побачить своє рішення. Той випадок, коли навіть техніка безсила, щоб визначити долю суперечки. Ідеальний інформаційний привід, щоб пережовувати не один тиждень. Ще будуть повтори з нових ракурсів, стоп-кадри і думки експертів. Але суддя своє рішення прийняв, і воно не на користь "Барселони".
Й особлива подяка від фанатів мадридського "Реалу" та недругів "Барселони" адресована Андресові Фернандесу, який у героїчному стрибку виловив м'яча на самій лінії воріт в заключні секунди зустрічі. Розрив у 7 пунктів зберігся, однак завтра "Реал" має всі шанси збільшити його на три бали, якщо здолає вдома "Леванте", який не виглядає непереборним суперником.
"Осасуна" - "Барселона" - 3:2 (2:0)
Голи: Лекіч, 5, 22, Рауль Гарсія, 56 - Санчес, 51, Тельйо, 73
Незарахований гол на 3:3 для "Барселони"