"Футбол 24" з Іспанії розповідає про атмосферу у маленькому містечку Кадісі, де всі так люблять свій клуб, який нині бореться за вихід у Прімеру.
У Кадісі навколо однойменного футбольного клуба дійсно панує якась особлива домашня атмосфера, якою просто хочеться насолоджуватися. Нічого подібного в Україні ви не побачите, якщо взяти до уваги, що клуб 11 років не грав у найвищому дивізіоні.
З репортажу з попереднього матчу ви вже дізнались, як тут, на півдні Іспанії, ходять на футбол у Сегунді:
"Українська фішка" на півдні Іспанії. Як ходять на футбол у Сегунді
Цього ж разу я спробую розповісти про людей і показати, чому Кадіс живе футболом, зокрема, у день матчу проти "Тенеріфе".
У багатьох барах, кафе і магазинах по всьому місту можна зустріти клубну синьо-жовту символіку. Або навіть заклади у цих кольорах, особливо ближче до стадіону. Кожен власник намагається показати і підкреслити свою підтримку клубу.
"Найважливіше за все інше у житті гадитанця (мешканця Кадіса – прим.) – це футбольний клуб "Кадіс", – говорить 72-річний Еміліо, який зі своєю дружиною Клеменсією (обоє у клубних футболках і кепках) прямує до стадіону.
"Історію "Кадіса", на жаль, не можна назвати славетною. Але ж яке захоплення викликає його гра", – продовжує чоловік. "Це через вболівальників і атмосферу, яка тут панує", – додає Клеменсія.
Клеменсія та Еміліо
Еміліо пригадує часи, коли клуб востаннє грав у Прімері:
"Перша гра чемпіонату після того, як клуб підвищився у класі, була проти "Реала" у Мадриді. Мадрид забив, але через 10 хвилин "Кадіс" зрівняв. Це було фантастично. Потім "Реал" виграв. Але той гол "Кадіса" на "Бернабеу" був на вагу золота".
(Насправді, у 1-му турі "Кадіс" приймав "Реал" вдома (1:2), а матч в гостях, який згадується, був у 20-му турі. І тоді саме "Кадіс" відкрив рахунок на "Бернабеу", але програв 1:3 – прим.)
Нещодавно на сайті іспанського видання Marca проводилось опитування, за результатами якого більшість визнала вболівальників "жовто-синіх" найкращими у Сегунді.
Секрет цього простий, вважає Еміліо: "Це тому, що гадитанці завжди мають хороший настрій і люблять Кадіс. Також у нас немає бійок, насилля. Є тільки хороший настрій, з яким люди чудово проводять час. І футбольний клуб "Кадіс" – це частинка кожного гадитанця".
Багато сімей з дітьми, молоді та і взагалі людей будь-якого віку – біля стадіону в матчдей можна зустріти абсолютно всіх.
Не дивно, адже на матчі з "Тенеріфе" було трохи більше 15 тисяч вболівальників. Кожен восьмий мешканець міста прийшов на футбол. Для прикладу, якщо б в Києві 1/8 жителів вирішила піти на футбол, потрібен був би стадіон на 350-400 тисяч.
Серед цього натовпу був і 66-річний Енріке, який теж із захватом згадує часи "Кадіса" у Прімері і, зокрема, говорить наступне: "Це невелике місто. Той, хто тут народився, назавжди пов’язаний з ним. І кожен намагається докладати зусиль, щоб підтримати свою команду".
Інший уболівальник "Кадіса" Хаві, якому 28, зараз мешкає у сусідньому містечку Ель-Пуерто-де-Санта-Марія, але час від часу вибирається на ігри рідної команди:
"Навколо клубу така особлива атмосфера, тому що для людей з Кадіса команда – це щось більше, ніж спортивний клуб: це релігія. Так само, як люди відчувають обов’язок ходити по неділях у церкву, так і у Кадісі люди мають потребу відвідати свою святину: стадіон "Рамон де Карранса".
Буває, що матч виявляється не дуже цікавим (зазвичай стається так, тому що "Кадіс" завжди був клубом-борцем), але це неважливо, тому що гадитанці приходять на стадіон, щоб розважитись, поспівати і чудово провести час разом з друзями".
Ось приклад гумору вболівальників. Це відоме на весь світ відео саме з Кадіса:
Спілкуючись з людьми, розумієш, що для них місцевий футбольний клуб – це і хобі, і традиції, і просто щось дуже справжнє і щире. Це любов до футболу і до клубних кольорів.
Усередині стадіону все кипіло буквально з першої хвилини, впродовж якої увесь стадіон оплесками вітав команду. Справа ось у чому – у попередньому турі "Кадіс" на виїзді переміг "Жирону", яка йде 2-ю, набравши 50 очок. Цього математично вистачає, щоб залишитись у Сегунді. Так святкували перемогу на виїзді:
Це була перша і головна ціль клубу перед сезоном, і вболівальники віддячили своїм улюбленцям. І це при тому, що команда перевершила очікування усіх і йде на 3-му місці.
Цікавий момент, на який звертаєш увагу – це оплески гравцю, який щойно помилився. На адресу такого футболіста починають не свистіти, а, навпаки, підбадьорювати його. Мовляв, нічого страшного, тут всі свої, а в тебе наступного разу все вийде.
На превеликий жаль фанів господарів, цього разу "Кадіс" не зміг показати хороший футбол і програв одному з конкурентів, пропустивши за кілька хвилин до фінального свистка. Але, тим не менш, залишився у трійці лідерів.
Натовп залишав стадіон не з найкращими думками, але жоден (жоден!), хто траплявся на моєму шляху, не поливав команду брудом.
Найчастіше лунали слова, схожі на ті, що у ложі преси після гри сказав один журналіст: "Ніхто не говорив, що буде легко".
Так, легко не буде, але з такими вболівальниками рано чи пізно Прімера просто зобов’язана повернутись у це жовто-синє місто.