УКР РУС

Навіщо "дахують" Фоя? Підсумки 15 туру АПЛ

13 грудня 2011 Читать на русском

У Прем'єр-лізі не залишилося недоторканих команд – "Тоттенхем" і "Ман Сіті" зазнали дошкульних поразок. Зате є недоторкані арбітри.

Як і зазвичай, англійська еліта не підвела наших сподівань. Тут вам і сенсації, і голепади, і тріумфальне повернення до тренерської кухні класика – Мартіна О'Ніла. Проте, є елемент, який точить свідомість, наче шашіль старі меблі: АПЛ все частіше нагадує свою посестру з України. І це не додає їй позитиву.

Безперечно, мається на увазі якість арбітражу, а також безкарність людей у чорному. Помилку Мартіна Аткінсона, який "поховав" свого часу "Евертон" у ліверпульському дербі, успішно забуто. А от персона Кріса Фоя, арбітра з Мерсисайду, не сходить з уст футбольної громади Туманного Альбіону, все більший відсоток якої адресує цьому рефері лише прокляття. Спершу він зробив усе можливе, щоб "Челсі" таки зазнав поразки на "Лофтус Роуд". Минулої ж неділі "бенефіс" Фоя відчув на своїй шкурі "Тоттенхем" Харрі Реднапа.

Для тих, хто не бачив трансляції зі Стоку, і не ознайомився з відеонарізкою головних подій матчу, виокремлю головні помилки Фоя…

- "Тоттенхем" подає кутовий. Капітан "Стока" Шоукрос палко хапає Юнеса Кабула і вкладає на газон. Пенальті? Ні, жовта картка Кабулу – "за розмови".

- Простріл з флангу, Кабул (!) пробиває у кут воріт, проте Шоукрос (!!) парирує м’яч не без допомоги руки. Свисток арбітра мовчить.

- Минає якась мить, і Адебайор таки надсилає м’яч за призначенням. Проте Фой не зараховує гол тоголезця, мовляв, той забив із офсайду. Відеоповтор переконливо засвідчує, що Фой і його асистент по-ми-ли-ли-ся. До того ж, надзвичайно грубо.

- "Сток" атакує, проте передача знаходить Волтерса вже в офсайді. Кабул (!!!), який супроводжував суперника, фолить, і одразу бачить перед собою друге попередження. Навіщо вилучати гравця, який порушив правила, однак зробив це не грубо, після свистка, до того ж, вже "сидів" на "гірчичнику"? Де дотримання "духу гри", сере Крістофер? Ним і не пахне...

Тож, які висновки напрошуються після такої "клоунади"? Або 49-річний Фой фізично не встигає за розвитком подій, або ж свідомо, відтак, заангажовано ламає гру тої чи іншої команди. У будь-якому випадку, грубі помилки цього рефері є очевидними. Та що робить Футбольна асоціація? До Фоя – жодних претензій, зате праведний гнів Віллаш-Боаша та Реднапа карається фунтом. Тоталітаризм чистої води! А дядечко Кріс, який, до речі, фанатіє за "Евертон", знову ухвалюватиме абсурдні рішення, на власний лад формуючи турнірну таблицю англійської першості.

Єдина втіха – Фоя не призначили на центральний матч туру між "Челсі" та "Ман Сіті", тож псувати футбольне свято було нікому. До Мартіна Клаттенбурга жодних претензій. Не зупиняв гру там, де можна без цього обійтися. Жовті картки і вилучення Гаеля Кліші – справедливі, пенальті у ворота "Сіті" також. "Челсі" у цьому матчі постав настільки ж злагодженою командою, як і в попередніх трьох матчах з "Вулвз", "Ньюкаслом" та "Валенсією". Старенький захист, звісно, не без помилок відіграв, багато з яких трапилися ще в першому таймі. Та загалом "аристократи" мали вигляд монолітної команди. В їх діях відчувалася та впевненість, якої бракувало в поєдинках з "МЮ", "Ліверпулем", "Арсеналом", "Байєром", "Генком"… Двигунцем перемоги став молодий Старрідж, який додає з кожним матчем. Вчора Даніель взяв безпосередню участь у двох голах своєї команди. Спершу віддав зручний пас Мейрелешу, а потім здобув право на пенальті, поціливши в руку Лескоту. Одним словом, просто красень!

Натомість швидкий гол Балотеллі зіграв з "Ман Сіті" злий жарт, став таким собі ефектом самозаспокоєння. Провівши за інерцією ще кілька атак, гості вгамувалися, передавши "аристократам" пульт від гри. Годі було впізнати Агуеро, без натхнення діяв Сілва, агресію Балотеллі швидко погасив холодний лондонський дощ… Ці парубки, таке враження, банально втомилися від перемог, набили собі оскому. Щоб прокинувся інстинкт вбивці, потрібно самому бути побитим. Як ось "МЮ"…

Після ганьби у Лізі чемпіонів "дияволи" смачно відгамселили "вовків". Відрадно, що врешті прорвало Вейна Руні, гольова мовчанка якого в чемпіонаті тривала з 18 вересня. Вочевидь, Шрек надзвичайно чутливий до проблем. Тільки-но вгамувалися емоції довкола його батька, в якого були проблеми з законом, а УЄФА скоротила термін дискваліфікації, як Вейн розцвів всіма барвами веселки. Непереливки тепер доведеться "галасливим сусідам", які перебувають на етапі певного спаду фізичної та емоційної форми, тоді як "Юнайтед", схоже, рухаються якраз у протилежному напрямку. А два очки різниці між цими командами практично дорівнюють нулю, якщо брати до уваги, що чемпіонат навіть не перетнув екватора.

Непереливки зараз і "Ньюкаслу". Три поспіль матчі проти мастодонтів першості виснажили колектив Пардью, тож це було помітно у протистоянні з "Норвічем". "Канарки", до речі, напару зі "Стоком", мають цілковите право іменуватися головною грозою авторитетів у новому сезоні. На власному полі ці команди практично непереможні. У Сандерленді про такий стан справ можуть лише мріяти. З приходом Мартіна О'Ніла тут пов'язують багато сподівань на кращі часи. Семиразовий переможець у номінації "тренер місяця" має намір реваншуватися за не надто вдалий етап кар’єри в "Астон Віллі", а тому його бажання і бажання клубу повністю співпадають – рухатися лише вгору. Драматична перемога над "Блекберном" стала гарною прикметою для О'Ніла. Північноірландський фахівець добре знає: як у команді постелиш, так і виспишся.

На дні турнірної таблиці відбувається свій броунівський рух, який вартий уваги не менше, ніж боротьба за місце під сонцем. Зокрема, скромний "Віган" здобув вже другу перемогу поспіль у виїзних матчах. Усе відбувається за ідентичним сценарієм. Спершу колектив Мартінеса пропускає від "Сандерленда" і "Вест Бромвіча", ще до перерви зрівнює рахунок, а в другому таймі завдає вирішального удару. Таким чином, "латікс" опинилися за два очки від рятівного 17-го місця. Натомість на "Болтон" без скупої чоловічої сльози дивитись неможливо. Поразка від "вілланів" виявилася для "скакунів" дванадцятою (!!!) в цьому сезоні. "Я ніколи в своєму житті не відмовлявся битись до кінця. Однак, якщо керівництво відчуває, що зараз буде краще розлучитися, то у мене не виникне претензій. Я готовий покинути команду", - скаже після матчу Оуен Койл. І нишком проковтне сльозу.

Олег Бабій