Головний тренер донецького "Олімпіка" Роман Санжар розповів про переїзд команди до Києва.
- Ми починали підготовку до сезону вдома, на нашій базі, відразу отримавши проблеми зі спарингами - ніхто не хотів їхати в Донецьк. Ну, а коли лінія фронту зі Слов'янська перемістилася в наше місто, стало ясно, що ми не тільки не зможемо нормально готуватися в такій обстановці, але є серйозні побоювання за життя гравців і їх сімей. Щоб нікого не піддавати непотрібному ризику, президент клубу прийняв рішення тимчасово перебазуватися. Розглядали кілька пропозицій, але зупинилися на Щасливому: гарне розташування, якісні поля і дуже прийнятні фінансові умови. Скажімо, у Харкові з нас запросили в кілька разів більше.
- Але на базі зараз живуть не всі гравці?
- У нас є кілька київських хлопців, які живуть вдома. Деякі інші гравці теж вже знайшли житло у столиці. Майже всі перегнали сюди свій особистий транспорт і приїжджають лише на тренування. На базі зараз в основному квартирують молоді та неодружені.
- І головний тренер...
- Я зняв у Києві житло, але сім'я зараз поки відпочиває в Бердянську. Так що заїду в квартиру вже після гри 1-го туру в Одесі, коли повернуться дружина і діти.
- Побутові умови на цій базі сильно відрізняються від вашої?
- Звісно, вдома конфортніше: і в плані проживання, і в плані харчування. Але, виходячи з того, що відбувається в Донецьку, тут як у тій приказці: "Краще погано їхати, ніж добре йти".
- Вашої домашньою ареною поки буде стадіон ім. Баннікова?
- Стадіон Баннікова не дуже підходить для забезпечення нормальної телекартинки. Можливо, це буде арена "Оболоні".
- Ваша команда унікальна: за неї грає 40-річний бос клубу Владислав Гельзін. Він бере участь у тренуваннях нарівні з усіма?
- Скажімо так: тримає себе у формі. Він готується і горить бажанням здійснити свою мрію - не тільки побачити свою команду в Прем'єр-лізі, а й самому там зіграти.
- Якщо в Донецьку, умовно кажучи, через місяць все заспокоїться, як скоро ви плануєте повернутися?
- Навіть якщо там все заспокоїться, не факт, що ФФУ прямо відразу дозволить там грати. Тому, якщо чесно, поки навіть не думаємо про перспективи. Нам є де жити, є де тренуватися і де грати, а далі буде видно.
- А взагалі ситуація з вимушеним переїздом дуже тисне?
- А як інакше? Вся ця купа побутових проблем з переїздом, облаштуванням, перевозом сімей дуже відволікає від роботи. Тому всіляко допомагаємо хлопцям у вирішенні побутових питань, щоб вони могли сконцентруватися на тренуваннях та іграх.
- У ваших легіонерів не було думок не повернутися з відпустки?
- Наш нігерійський опорник Ісса Шериф відпустку проводив в Донецьку і з самого початку зборів перебував з командою і ніяких питань не ставив, хоча ситуація його напевно бентежила. А Моха (іспанський вінгер марокканського походження. - ред.) трохи запізнився на збір, оскільки був дуже стурбований тим, що відбувається, але як тільки ми переїхали в Київ, він відразу прилетів і приєднався до команди.
- Фінансово по команді вся ця ситуація сильно вдарила?
- Ми, звичайно, далеко не процвітаємо, але президент знаходить кошти, щоб забезпечити необхідний мінімум. У нас умови, напевно, найскромніші в Прем'єр-лізі, але вони стабільні. Зайвого президент не обіцяє, але те, що обіцяє - виконує повністю. У нас немає затримки по зарплаті ні на один день.