Легенда "Динамо" Володимир Мунтян розповів про свої почуття, коли вперше потрапив у київський клуб.
"Відчуття не передати словами – справдилася моя найбільша мрія. Я тоді навчався в 9-му класі, але цю подію не забуду ніколи в житті. Мені сказали прийти на стадіон об 11:00 ранку, і звідти автобус повинен був забрати нас на тренування. Я, звичайно, приїхав заздалегідь, став за деревом та спостерігав. Почали збиратися дублери: Соснихін, Рудаков, Медвідь, багато інших майстрів. Потім з'явилася основа: Сабо, Біба, Лобановський, Базилевич... Я, як стояв за деревом, так там і залишився, не наважуючись навіть близько підійти. А автобус рівно об 11:00 поїхав на базу без мене...
Звичайно, засмутився, адже через власний страх мрія спливла з-під носа. На щастя, за тиждень зустрів Толю Бишовця, який сказав мені, що про мене питали в команді. З другої спроби свій шанс я вже не втратив. З того часу в мене почалося нове життя. Школу закінчив, тому що "золотих" ніг недостатньо, до них потрібна ще й розумна голова. Звичайно, був щасливий перебувати в команді. Поки там грав, повз мене пройшло три покоління.
Пам'ятаю, якось грав за дубль, і разом із нами – Лобановський, якого тренер Маслов на певний час відправив до нашої команди. Я був штатним пенальтистом, і саме призначили одинадцятиметровий удар у ворота суперника. Лобановський підійшов до мене, каже: "Володя, ну, бий", я, було, спробував заперечити та відмовитися, але не тут-то було. Довелося бити – й поцілив у стійку! Думав, усе, кінець. Але, на щастя, ми тоді виграли 1:0", – цитує Мунтяна офіційний сайт "Динамо".
Мунтян відкрив секрет перемоги "Динамо" над "Баварією" у 1975 році
, а також у Viber