"Футбол 24" згадує одну з найяскравіших команд минулого десятиліття.
Тринадцять років тому "монегаски" практично здійснили диво, ледь не завоювавши кубок Ліги чемпіонів. Проте на шляху французів до "вухатого" став "Порту" під керівництвом ще "юного" за футбольними мірками Жозе Моурінью.
У фіналі "дракони" не залишили каменя на камені від злагодженого механізму Дідьє Дешама, перегравши опонентів із рахунком 3:0.
Розпач і водночас гордість — усе це в той вечір було помітно в очах кожного вболівальника "біло-червоних". Вони щиро вірили у те, що князівство побачить євротрофей... але не судилось. Футбольні боги у тій зустрічі були на боці представників "європейських бразильців".
Ще досі прихильники "Монако" згадують сезон 2003/04 з усмішкою на обличчі. А саме те, як їхні улюбленці на шляху до фіналу розправилися із потужним "Реал Сосьєдадом", неймовірним "галактікос" і набираючим обертів у Європі "Челсі".
Віра у те, що головний клубний трофей Європи завітає до французького князівства жевріє й до сьогодні.
Особливо, у цьому сезоні, де нове покоління гравців в "біло-червоних" футболках має усі шанси повторити, або навіть перевершити досягнення минулого десятиліття.
Щоправда, для початку Мбаппе і Ко потрібно здолати в 1/4 фіналу дортмундську "Борусію" і далі сподіватись на справжнісіньке диво. Але про це все згодом…
А зараз пропонуємо вам поностальгувати і пригадати ким були ті "монегаски", які наробили галасу на усю Європу в 2004 році.
Флавіо Рома
Італійський кіпер після фіналу 2004 року відіграв за "Монако" ще п’ять сезонів. В подальшому заграти на попередньому рівні не зумів, ставши запасним у "Мілані".
Згодом повернувся в рідний "Монако", де й завершив кар’єру. До слова, клуб і вболівальники гідно попрощались із своїм багаторічним стражем воріт.
Зараз Флавіо футбольний експерт, який зовсім скоро отримає тренерський диплом.
Патріс Евра
23-річний Евра став одним із відкриттів того сезону. Зацікавивши своєю постаттю безліч європейських грандів. Так у 2006 Патріс переїхав на Туманний Альбіон, де став незмінним лівим оборонцем команди Фергюсона. За "манкуніанців" француз відіграв 379 поєдинків.
Окрім цього, Евра свого часу запам’ятався напруженими стосунками на футбольному полі з Луїсом Суаресом. Коли уругваєць у суперечці з французом (обоє розмовляли іспанською) сказав "negro". Проте Луїс заперечив, що він є расистом, адже іспанською це слово несе зовсім інший, на відміну від англійської, сенс.
Як там б не було, проте обоє вже давно не грають в Англії. Суарес продовжив кар’єру в "Барселоні", а Патріс після двох років в "Ювентусі" виступає за "Марсель".
Гаель Жіве
До 2015 року центральний захисник був останнім із французів у складі "Монако", хто забивав у Лізі чемпіонів. Таке клубне досягнення протрималось на плечах Жіве одинадцять років (Гаель забив ще у 2004 році!). Доки відносно нещодавно Кондогбія не розписався у воротах "Арсенала".
Також Жіве грав за такі команди: "Марсель", "Блекберн", "Евіан". З останнього був вигнаний через "джихадистську" бороду. Після цього інциденту повісив бутси на цвях.
Жюльєн Родрігес
Центральний захисник "Монако" після гельзенкірхенського фіналу відіграв за французький клуб зовсім недовго - рік. Після чого переїхав у шотландський "Рейнджерс", а згодом у "Марсель".
У 2012 році завершив кар’єру і вже встиг написати автобіографію. Також мріє створити асоціацію, яка захищатиме права травмованих гравців.
Уго Ібарра
Свій серед чужих - така роль очікувала "монегаскського" аргентинця, що був орендований у "Порту". Проте своїм у французькому клубі Ібаррі судитися все ж не сталось і у наступному сезоні, він, на правах оренди, виступав вже за "Еспаньйол".
Далі повернувся на батьківщину, де захищав кольори "Бока Хуніорс". Зараз працює тренером в академії вищеназваного аргентинського гранда.
Акіс Зікос
Перший грецький футболіст, що зіграв у фіналі Ліги чемпіонів. Ба більше, центральний півзахисник був одним із найкращих у протистоянні з "Порту". У 2006 повернувся в Грецію, де два роки відіграв за АЕК.
По завершенні кар’єри працював у структурі грецької команди, а саме до серпня 2015 року був директором молодіжних колективів.
Лукас Бернарді
Після лігочемпіонівського фіналу аргентинський опорник провів у "Монако" ще чотири сезони. Згодом догравав у рідному "Ньюеллс Олд Бойз".
Цікаво, що до лютого 2016 року (у 2015 завершив кар'єру гравця) був головним керманичем "червоно-чорних" (одне із прізвиськ "Ньюеллс Олд Бойз"), де й Лукас, до слова, розпочинав свою кар’єру.
Едуар Сіссе
Ще один орендований гравець (належав ПСЖ) із легендарного складу клубу із князівства Монако. Влітку повернувся до рідного паризького колективу, у якому виступав до 2007 року.
Cьогодні Едуара можна зустріти на французькому телебаченні у ролі експерта. Володіє акціями журналу Society Magazine.
Людовік Жюлі
"Малюк", який влітку сезону 2003/04 приєднався до "Барселони", у 2006 році став володарем кубка Ліги чемпіонів.
Фантастичне атакувальне тріо у вигляді: Жюлі, Ето’о й Роналдінью у той період наводило справжній жах на захисників усіх, без винятку, європейських клубів. Виключенням у фіналі-2006 не став й "Арсенал", який опинився за крок до своєї мрії. Але ця трійка була відверто проти такого розвитку подій - каталонці перемогли із рахунком 2:1.
У 2011 році повернувся в "Монако". А протягом кар’єри встиг також засвітитись у таких колективах: "Рома", ПСЖ, "Лорьян".
На цей момент Людовік захищає кольори "Мон Д’ор Арзег" (виступає у четвертому французькому дивізіоні). Також є телеекспертом і серйозно налаштований на те, аби стати політиком.
Жером Ротен
Як для Жулі, так і для Ротена матч у Гельзенкірхені став останнім у футболці "Монако". Наступним етапом у кар’єрі спадкоємця Зідана (про це говорив сам Зінедін) став ПСЖ, за який Жером пограв шість років.
Далі була "Бастія", оренди в "Рейнджерс" і турецький "Анкарагюджю". Причиною такого спаду стали травми. Останнім клубом у кар’єрі був "Кан", де Жером розпочинав свою кар’єру у великому футболі.
На сьогодні є журналістом, коментатором і телеекспертом.
Фернандо Мор’єнтес
Доволі смішно, проте саме виїзний гол Фернандо допоміг вибити із Ліги чемпіонів сезону 2003/04 "Реал", якому й належав гравець. Більше того, іспанський форвард став найкращим бомбардиром Ліги чемпіонів того сезону, забивши дев’ять голів.
Боси "Реала", схоже, що не на жарт кусали собі лікті через те, що віддали такого корисного гравця в оренду.
Хоча, надалі кар’єра Фернандо не була настільки яскравою. Встиг пограти за "Ліверпуль", який у стамбульському фіналі здійснив диво, спочатку відігравши 3:0, а згодом перегравши "Мілан" у серії пенальті. Але на турнір нападник заявленим не був. Ще у послужному списку можна побачити: "Валенсію" і "Марсель".
У 2010 завершив кар’єру, проте вирішив відновити її через п’ять років, приєднавшись до любительської іспанської команди "Депортіво Санта Ана".
До лютого 2016 був головним тренером "Фуенлабради", на той момент команда із третього іспанського дивізіону.
****
Свій внесок у фантастичний сезон зробили захисники Себастьян Скілаччі (зараз - виступає за "Бастію"), Хассан Ель-Факірі (головний тренер норвезького "ОС"), півзахисник Ярослав Плашил (виступає за "Бордо"), нападники Дадо Пршо (тренер молодіжної команди "Вільфранш-Сюр-Мер"), Шабані Нонда (займається благодійністю, радник з питань футболу в ДР Конго), Еммануель Адебайор (в пошуках нового клубу - останнім був "Крістал Пелас") і Cулейман Камара (виступає за "Монпельє").
Їх обожнюють і пам’ятають, проте вже зовсім незабаром на небосхилі може засяяти новий склад "Монако". Якому на цей момент бракує лише кілька кроків, аби назавжди вписати свої імена в історію клубу - як це свого часу зробили Жюлі, Мор’єнтес та інші.