В рамках центрального поєдинку 19-го туру Серії А Мілан у рідних стінах зазнав нищівної поразки від Аталанти.
Мілан перед домашнім матчем 19-го туру Серії А тримався на вершині турнірної таблиці, однак відрив від другої позиції становив всього три очки. Таким чином, "россонері" не мали права на осічку – навряд чи Інтер, який наступав на п'яти, відповів би взаємністю у поєдинку з Удінезе. Підопічним Стефано Піолі необхідно було бити Аталанту, якій в останніх двох турах не вдалося переграти Удінезе та Дженоа. Щоправда, мотивація у команди Джан П'єро Гасперіні була серйозна – звитяга на Сан Сіро вивела б її у зону Ліги чемпіонів.
На такий важливий поєдинок обидва тренери вирішили довіритись перевіреним і готовим на 100% виконавцям. Зокрема, в основу Аталанти не потрапив Руслан Маліновський, позиції якого зайняли Ілічіч та Пессіна. У старті Мілана не вийшли зимові новачки – і якщо Манджукіч на лавці не дивував (він занадто довго не грав, а Ібра постійно забиває), то відсутність Томорі при травмі центрбека Романьйолі виглядала примітною. Замість дебютанта Стефано Піолі вирішив кинути в бій юного Калулу.
Початок зустрічі залишився за міланцями. Господарі тримали м'яч і створили кілька небезпечних епізодів – дебютний з них пройшов вже на 1-й хвилині, коли Ібра отримав розрізну передачу на лівий край штрафного й закрутив повз дальній кут. Там був офсайд, але вже на 2-й хвилині лише Джімшіті завадив Златану замкнути простріл з лівого флангу, а подачу з кутового замкнув Мейте – вище воріт. Втім, стартового натиску "россонері" не вистачило навіть на десять хвилин. Аталанта швидко накрила суперника високим пресингом і почала ловити крихку оборону на дрібних помилках.
Дуже швидко бергамаски перейшли і до загострення, в якому особливо виділялися Госенс, Хатебур та Ілічіч. На 15-й хвилині Робен організував гольовий момент, вирізавши шикарну діагональ на Хатебура під вривання на правий край карного майданчика – Ханс пробив з рикошетом від Кессьє повз ближній кут. На 17-й він же сам увірвався у цю зону та вистрілив з гострого кута, змусивши Доннарумму парирувати. Ще за хвилину з дистанції приклався Ілічіч – м'яч пройшов у метрі від правої стійки. На 19-й же хвилині Йосіп класно розкрутився навколо Калулу в штрафному, але захисник в останню мить встиг вибити м'яч з-під ніг лідера гостей.
Мілан майже нічим не відповідав, а Аталанта продовжувала тиснути. Зрештою, такий футбол призвів до логічного взяття воріт: бергамаски заробили кутовий, після розіграшу якого Госенс виконав подачу з лівого напівфлангу на дальню стійку – а там Ромеро, відклеївшись від Калулу, прийняв горизонтальне положення у повітрі й пробив головою поміж ніг Доннаруммі! 0:1!
Ще за три хвилини Ілічіч міг вийти віч-на-віч з голкіпером, обікравши Тео Ернандеса на фланзі, але Доннарумма вчасно вийшов у центр поля, вибивши м'яч. На 31-й же Сапата пробивав з центру карного майданчика після закидання від Йосіпа – слабенько, точно в руки Джіджі.
На 30-х хвилинах зміст гри не змінювався, однак у Аталанти стало менше конкретики в атакувальних діях (але атаки все одно були дуже перспективними). Мілану не вдавалося довести м'яч до ударних позицій, а контратаки бергамасків ще й могли привезти другий гол.
Так, на 38-й хвилині розмашиста атака за участі Ілічіча, Пессіни та Хатебура завершилась фолом з боку Ернандеса, за який призначили штрафний в метрах 20-ти від воріт – Ілічіч пробив з нього потужно, але Доннарумма парирував, а потім взяв добивання головою від Хатебура. "Россонері" огризнулися подачею Тоналі зі стандарту на Ібру – Златан випередив Хатебура й пробив з мінімальної дистанції, але не влучив у ворота. Зрештою, свисток арбітра відправив команди відпочивати за мінімальної переваги Аталанти.
На другий тайм Стефано Піолі випустив Браїма Діаса, однак Аталанта продовжувала домінувати. Вже на 47-й хвилині Ілічіч завдав першого удару (неточно), а на 51-й невтомний Йосіп заробив пенальті – він поборовся з Кессьє й отримав ліктем у щелепу. Сам же словенець і реалізував вирок з "позначки", хоча Доннарумма вгадав кут. 0:2! На цьому проблеми Мілана не завершувались: в епізоді з Ілічічем на рівному місці травмувався Калулу, якого лікарі виносили з поля на ношах – замість П'єра довелося випускати Мусаккіо, для якого цей матч став першим у сезоні. Оборона "россонері" стала ще слабшою.
На 63-й хвилині Аталанта могла скористатися перевагою на третині поля міланців: Ілічіч розігнав атаку правим флангом і подав з правої ноги на Сапату, а той замкнув у карколомному стрибку – над дев'яткою. Господарі огризнулися двома атаками із заблокованими ударами, але на 68-й вони ледь не пропустили втретє – це Ілічіч з правої вистрілив метрів з 20-ти. Повз ліву стійку!
Стефано Піолі на 70-й хвилині пішов ва-банк, кинувши на допомогу Ібрагімовічу двох нападників (Манджукіча й Ребіча). До того ж, Мілан радикально спростив гру, почавши працювати дальніми закиданнями, що ледь не вилилось у гол вже на 71-й хвилині: Кессьє увірвався на правий край штрафного й спробував пробити, Ромеро йому завадив, однак м'яч відскочив на Манджукіча – Маріо стріляв низом метрів з 11-ти, але Голліні парирував! Ще за хвилину з дистанції вистрілив Ібра, але удар заблокували. У матчі явно наростав переломний момент.
Аталанта швидко прийшла до тями, почавши створювати момент за моментом. На 74-й хвилині Ілічіч отримав проникний пас від Пессіни у штрафний і заробив кутовий, подачу з якого замкнув Сапата – стійка! На 75-й Сапата віддячив Йосіпу, увірвавшись на лівий край і простріливши вздовж воротарського – словенець не зміг пробити! На 77-й же хвилині у матчі була поставлена крапка: Сапата отримав розрізну передачу від Ромеро на лівий край штрафного й опинився перед Доннаруммою, вистріливши у ближній кут – 0:3.
Після цього команди обмінялись ударами над поперечкою, але загалом Аталанта тримала контроль над грою навіть у фінальній частині зустрічі. Мілан оговтався аж у компенсований час, організувавши низку непоганих атак – найнебезпечніші з них завершились дальнім пострілом Ібрагімовіча у стійку та ударом Манджукіча після скидки Златана (в руки Голліні). Джан П'єро Гасперіні, своєю чергою, провів потрійну заміну на 90-й хвилині, випустивши і Маліновського. Руслан взяв участь у двох атаках з передачами в штрафний, але за шість компенсованих хвилин проявити себе було важко. Зрештою, фінальний свисток зафіксував розгром "россонері".
Таким чином, Аталанта набрала 36 очок, піднявшись на четверту позицію в турнірній таблиці Серії А. Мілан залишається на вершині з 43 заліковими балами в активі, а Інтер після нічиєї у паралельній зустрічі скоротив відставання до двох пунктів.
Мілан не готовий до чемпіонства
Стефано Піолі провів прекрасну роботу з Міланом, ставши зимовим чемпіоном Італії, однак у поєдинках з Ювентусом і Аталантою стало очевидно: Ліга чемпіонів – максимум, який може видати його команда. Поєдинок з туринцями показав, що "россонері" не вистачає класу, а от бергамаски продемонстрували неготовність Мілана на всіх рівнях.
Перше за все, на кадровому. Без Чалханоглу, Романьйолі, Бенассера та Салемакерса міланці сильно просіли по класу, майстерності та варіативності – 20-річному Калулу не вистачає м'язів, зросту та досвіду, Хакан є головним асистентом команди і лідирує у чемпіонаті за передачами на загострення, а Бенассер найкращий у Мілані за пасами на останню третину поля. До того, ж Ісмаель прекрасно працює у комбінаціях і вміло використовує вільний простір у центрі.
Клуб на днях закрив кілька проблем, докупивши центрбека та ще одного нападника, але якісно компенсувати вищезазначені втрати дуже важко. Тут і так зібралася одна з наймолодших команд Європи, а перед Аталантою з неї ще й витягнули останніх "дядьок". Недостатня кількість топ-футболістів одразу проявилася на полі.
Для матчу проти Аталанти питання класу було критичним. Щоб переграти бергамасків, потрібно витримати їхній темп. Крім того, необхідно володіти достатньою фізичною міццю та технічною підготовкою, щоб вигравати індивідуальні протистояння – підопічні Джан П'єро Гасперіні грають дуже щільно, не дають пасувати на ближнього й провокують велику кількість єдиноборств, а при пресингу 1-в-1 по всьому полю вміння працювати на дриблінгу приймає дуже важливе значення. Зрештою, необхідні інтелектуали в центрі, здатні до швидкого аналізу ігрових ситуацій та розумних переміщень. Всього цього Мілану катастрофічно бракувало.
Аталанта грамотно прочитала слабкощі Мілана, зосередившись на контролі ліній передач. Фулбеків господарів змушували видавати лонгболи, після яких Аталанта швидко нав'язувала боротьбу й забирала м'яч. Характерний епізод з початку зустрічі: Калабрія отримує м'яч на фланзі й не має жодного варіанту для короткого обіграшу. Всі його партнери накриті. Давіде спробував розбити тиск через короткий поперечний обіграш з Кесьє та пас вперед на Мейте, але Аталанта все одно забрала м'яч. Гості працювали так компактно, що розхитати їх було практично нереально.
Якщо ж Мілан виходив у позиційну атаку, то бергамаски перекривали зони напівфлангів – "россонері" звикли до вертикальних проривів через них, але гості просто не залишали тут варіантів. Ось епізод на 27-й хвилині:
Відскок від Хатебура був перехоплений Калулу й швидко повернений у напівфланг. Кессьє побачив вільного Калабрію у лінії півзахисників, однак йому не вистачило культури роботи з м'ячем – Франк довго його обробляв, змістившись у центр і давши супернику час накрити Калабрію.
Подібна картина була характерною для всього поєдинку. Мілан не мав зон для просування й постійно сповільнювався. Деяке покращення у вертикальному русі приносили зміщення Ібрагімовіча в центр, де Златан виграв три верхових єдиноборства, але це залишало його далеко від штрафного – та і частими подібні не були.
Сам по собі пресинг Аталанти не є критичним фактором. Бергамаски не дуже інтенсивно тиснули, здебільшого просто перекриваючи варіанти для передач і нав'язуючи ситуації 1-в-1, але топові команди вміють проходити такий тиск – достатньо хорошого дріблера та продуманої системи відкривання зон. На жаль, у Мілана не було і цього.
Характерний епізод: Калабрія починає атаку з флангу, а в центрі поля у бергамасків виникає широкий коридор. Мейте міг би зміститись туди, аби відкритись під передачу – і він це зробить, але з невеличким запізненням. Втім, Давіде все одно обере варіант з передачею по флангу на Кастільєхо, по якому вже грають. Самуель нічого не доб'ється в цій атаці.
Взагалі, вертикальності мислення Мілану бракувало у всіх фазах гри. Там, де можна було швидко тікати у атаку, "россонері" страшно затягували та приймали помилкові рішення. Ось, наприклад, Кастільєхо втрачає шикарну можливість відрізати половину Аталанти, продовжуючи небезпечний поперечний рух у штрафному.
Момент з другого тайму. Мілан вибігає у контратаку, але Кастільєхо замість створення ширини забігає за спину під пресинг захисника, а Браїм Діас ще й неточно віддає передачу. В результаті у Аталанти виникає аж п'ять футболістів у зоні між захистом та атакою.
Часто міланці правильно розуміли ситуацію, але їм заважав технічний брак. Так, Мейте у контратаці правильно помітив зону, яку ривком на фланг відкрив Кессьє, а Тео вчасно віддав передачу в цю зону – з неї можна загострити чи пробити. Втім, Мейте невдало розвернув корпус і погано обробив м'яч, розвернувши атаку назад і загнавши команду під пресинг Аталанти.
Менш очевидна ситуація, але все ж. Мейте має варіант для обіграшу в стінку, може віддати у глибину, але замість цих рішень приймає м'яч, довго обробляє й сам відходить назад. Аталанта і без того якісно розташувалась, але ще й отримала допомогу.
Один з найперспективніших епізодів. Аталанта помилилася під пресингом, внаслідок чого Мейте отримав м'яч на куті карного майданчика. Він міг пробивати, але постріл з великою вірогідністю накрили б. Атакувальний хав правильно вирішив котити на лінію під удар Кессьє, але при цьому зробив кілька зайвих дотиків і викотив пас не в ноги. М'яч перехопили.
Атаки Мілана виявились катастрофічно повільними. "Россонері" не вистачало розумних переміщень і хитрої системи, яку мали бергамаски. Так, на старті другого тайму гості розкрили вільну завдяки фантастичній системі рухів: Сапата відкрився під передачу Госенса й витягнув на фланг К'яєра, зону за яким змушені були накривати не тільки Калабрія, а й Тоналі – це витягнуло в опорну зону Браїма Діаса, слабкого в обороні. На нього чинив тиск центрбек Джімшіті, Госенс з Фройлером також витягнули гравців на себе, а Сапата виграв єдиноборство, розвернувся й виконав поперечний пас. Блок Мілана сильно змістився вправо, а опікунів на всіх гравців в атаці Аталанти вже не вистачало – як наслідок, Ілічіч відкрився за Кессьє й отримав передачу у зону між лініями. Простір відкрито.
А тут Хатебур допоміг вийти з-під пресингу. Ілічіч відреагував на його рух, прийняв пас й одразу віддав передачу на хід (прийнявши рішення ще до прийому м'яча). А хто створив варіант для обіграшу? Правильно, центрбек Толой. Він же продовжить атаку, обігравшись з Пессіною та Ілічічем.
У Мілана ж не вистачало навіть елементарних діагоналей. Команда не мислила вертикально й не могла відкрити нові лінії для передач. Леау, Кастільєхо, Мейте, Калабрії та іншим банально не вистачило техніки та інтелекту для такої гри.
Маючи перевагу в якості руху та нав'язавши Мілану єдиноборства, Аталанта впевнено загострювала гру. Мілан, в принципі, оборонявся непогано, мало що дозволивши у власному штрафному й майже не відкривши шпарин для вбігань у нього, але постійні ситуації 1-в-1 при браку класу й досвіду призводили до обіграшів захисникыв на дриблінгу, розхитувань, фолів, штрафних і пенальті. Власне, два перших голи бергамаски створили саме після єдиноборств у ключових зонах: Ромеро протиснув Калулу на дальній стійці при першому голі, а Ілічіч отримав в обличчя від Кессьє у штрафному – 2:0. Клас і порядок б'ють молодь.
У Мілана відносно непогано працювала тільки система пресингу. Вона часто гальмувала позиційні атаки Аталанти й кілька разів підловила суперника на його третині, однак надійною гра у відбираннях все одно не була. Бергамаски виходили з-під високого тиску або завдяки широким позиціям латералів, або через сміливі ривки центрбеків, або через виноси Голліні – між іншим, голкіпер увійшов в топ-3 за точними передачами на просування. В центрі ж поля пресинг Мілана рано чи пізно пробивався переміщеннями в глибині.
Про атаку Мілана нічого сказати. Основна її ідея полягала в просуванні через фланги та закиданнях на Ібру, але Златан себе не проявив – у нього був лише один незаблокований удар на останніх хвилинах першого тайму. Так, він непогано чіплявся за верхові м'ячі, вигравши сім з дев'яти єдиноборств, але форвард тричі заліз в офсайд, віддав лише 14 точних передач з 19-ти й допустив 11 втрат при 36 дотиках. При цьому швед не дуже якісно працював у пресингу, відкриваючи за собою варіанти для розвитку атак.
Мілан, якщо чесно, провів не настільки вже й жахливий поєдинок. Команда навіть була гострішою за очікуваною небезпекою передач (1.88 - 1.57 xThreat) і йшла на рівних за кількістю вривань у фінальну третину/штрафний (145/38 - 224/40), але якість рухів у цих зонах була принципово нижчою. Там, де Неймар розхитував захисника Аталанти одним лише пасом з поглядом в іншу сторону, міланці жорстко гальмували й відступали назад.
Як проривають оборону Аталанти топ-футболісти
Мілан по праву йде у групі Лізі чемпіонів, але костюмчик чемпіона на підопічних Стефано Піолі не сидить. Команді не вистачає на це ресурсу, що і продемонстрували два останніх поєдинки. У "россонері" все занадто зав'язано на індивідуальних рішеннях, але без топ-виконавців система починає давати збій – Мілан без лідерів стає занадто молодим. Втім, за межами топ-4 турнірної таблиці в Італії не більше двох команд, здатних прибивати "россонері", тож за ЛЧ міланці точно поборються.
Аталанта: стабільність – ознака майстерності
Тактичний зміст гри Аталанти більш-менше показаний у попередній главі на прикладі проблем Мілана. Можна лише підсумувати: бергамаски не дозволяли рухатись через зони напівфлангів, сповільнюючи атаки суперника. При цьому вони діяли компактно й швидко повертали м'яч – особливо це стало помітно у другому таймі, коли інтенсивність пресингу суттєво зросла.
Аталанта швидко повертає м'яч після втрати в атаці завдяки компактності
Основна ідея Гасперіні в атаці крилася у рухах Ілічіча, латералів та Пессіни в напівпросторах. Вони весь матч стежили за рухами команди, підлаштовуючись під них, допомогаючи вийти з-під пресингу, створюючи варіанти для передач чи підхоплюючи нічийні м'ячі.
Ось так на старті другого тайму Ілічіч повернувся назад, витягнувши за собою центрбека Калулу, а потім відрізавши його передачею у напівфланг – Аталанта почала контратаку. Хатебур і Пессіна летять вперед, а проти них тільки три захисники (а попереду ще є Сапата).
Ще кращий момент. Ілічіч відкривається у зоні між лініями, отримує передачу від центрбека й на дриблінгу проходить двох виконавців. Пресинг Мілана прорвано.
Ілічіч у цій роботі займав ключове значення. Крім того, Аталанта здорово розігрувала ситуації у вузьких зонах, легко переграючи суперника в епізодах на кшталт 3-в-3 на фланзі. У гостей завжди була можливість обігратись – а якщо не було, то бергамаски грали у відхід. Підопічні Джан П'єро Гасперіні дорожили м'ячем, але не боялись сміливих рішень.
На попередніх скрінах було помітно, що центрбеки активно вмикалися в атаку Аталанти, беручи участь у комбінаціях та ефективно просуваючи м'яч на дриблінгу. Саме таке вмикання призвело до третього голу. Це – фірмовий стиль команди Джан П'єро Гасперіні. Жодна команда Європи так агресивно не йде уперед. У Мілана через такі проходи або не вистачало гравців в обороні, або не вистачало сил на контратаку. При цьому і біля власних воріт захисники "Богині" відпрацювали блискуче, вимкнувши Ібрагімовіча.
Загалом, у матчі проти Мілана бергамаски показали себе командою топ-класу, до якої Мілан просто не готовий. Навіть під досить агресивним пресингом "россонері" гості знаходили варіант для просування м'яча вперед, відкривали зони, сміливо обігрували та ефективно звужували/розтягували простір. Команда банально розумніша та фізично сильніша, ніж зимовий чемпіон.
Агресивний стиль Аталанти, помножений на проблеми Мілана в кадровому, технічному та ідейному плані, призвів до розгрому. Після нього бергамаски набрали 36 очок – це на одне більше, ніж рік тому після 19 туру. Бергамаски побили власний рекорд. Круто!
Шість симпатичних хвилин Маліновського
Маліновський вийшов всього на шість хвилин і взяв участь у двох хороших атаках, швидко віддавши м'яч у штрафний. Вісім дотиків, п'ять на останній третині, три передачі вперед. Це – однозначний плюс для Руслана.
Був також момент з ударом Тоналі, коли українець намагався його накрити, але не встиг. Тут все неоднозначно – можна сказати, що необхідно було перекрити лінію пасу на Ернандеса, з яким він спочатку й грав, але Маліновський скорочував простір для удару, на який спочатку ніхто не реагував. Так чи інакше, момент занадто хаотичний і випадковий для висновків.
Загалом, робити якусь оцінку по грі нашого співвітчизника важко. Було симпатично, але він занадто мало зіграв (всього 6 хвилин), а тут ще й новини про травму під'їхали. Що у травмованого футболіста можна вимагати?
Італійська преса в останніх матчах критикувала українця, але це не повинно лякати – оцінки тамтешніх "експертів" у провідних виданнях пов'язані із суб'єктивним відчуттям авторів, для яких важливіша смачна цитата, ніж аналіз гри. Втім, Руслан явно не основний у цьому сезоні, а от Пессіна все швидше переростає у футболіста стартового складу. Ось це мало б насторожити.
Втім, статистика конкурента у поєдинку з Міланом не вражає – один успішний обіграш з трьох, сім програних єдиноборств з дев'яти, десять втрат м'яча, один пас під удар. Не дуже Пессіна вразив і переміщеннями – так, Маттео вміло вмикався у прориви через напівфланги, підігрував та не гальмував команду, але основна увага у матчі була прикута до Ілічіча, латералів, центрбеків та Сапати. Їхні рухи були помітними й важливими, а от внесок Пессіни не виглядав значним. Маліновський за шість хвилин дав більше агресії.
Словом, боротьба для українця триває, але йому терміново необхідно задуматись над своєю травмою. Вочевидь, Маліновському доведеться лягати в лікарню – з пошкодженням виграти конкуренцію буде важко, а остаточно зламатись перед Євро не в його інтересах. Втім, втрачати час у боротьбі з Пессіною, Міранчуком та Ілічічем (плюс, є травмований Пашаліч) також не хотілось би. В будь-якому випадку, вирішувати Руслану та його клубу.