У вересні 1994-го чинний переможець Ліги чемпіонів опинився у центрі скандалу. У поєдинку групового етапу ЛЧ Мілан впевнено переміг Зальцбург, але підсумок матчу невдовзі було анульовано.
Футбол 24 спільно з партнером HLIBNY DAR розповідає про суперечливий випадок на Сан-Сіро, котрий дотепер ховає у собі чимало таємничих деталей.
Після поразки у стартовому матчі групового етапу Ліги чемпіонів 1994/1995 Мілан вийшов особливо налаштованим на домашній поєдинок проти Казіно Зальцбург – дебютанта ЛЧ. Наприкінці першого тайму італійці відкрили рахунок.
Як не тягнувся за м'ячем воротар австрійців Отто Конрад після удару головою Джованні Строппи – усе марно.
Зарядись енергією футболу, переглядаючи довгоочікувані матчі Ліги чемпіонів разом із HLIBNY DAR. Напої бренду виготовлені на воді з артезіанської свердловини та з високоякісних спиртів класу "Люкс". Адже HLIBNY DAR – вибір тих, хто цінує не тільки якісний футбол, але й преміальний смак.І поки господарі взялися святкувати, камера вихопила тривожний кадр – воротар Зальцбурга тримається за голову. Наступний момент – шведський рефері Лейф Сунделл підіймає з газону невеличку пластикову пляшку. Розлючений Конрад намагається звернути увагу арбітра: "Ось! Це вона. Саме ця пляшка влучила у мою голову!"
Конрад дограв перший тайм і навіть вийшов на другий, проте на 60-й хвилині врешті-решт пішов з поля і вирушив у лікарню.
Таке сьогодні неможливо, – згадував про ту історію Отто Конрад кілька років тому. – Ви розумієте, що тоді вплив Мілана був дуже-дуже великим.
Італійці впевнено виграли той матч 3:0, а бос Мілана Сільвіо Берлусконі та чимало вболівальників почали звинувачувати Конрада в акторській грі. До речі, навіть попри травму, воротар Зальцбурга зробив кілька сейвів у другому таймі, однак пропустив ще один м’яч від Марко Сімоне, після чого був замінений.
Лікар австрійців Артур Трост переконував Конрада не виходити на другий тайм, проте кіпер наполіг і таки повернувся у гру. Трост мав серйозні побоювання – в Отто з'явилися показові симптоми і він не мав сумнівів, що у воротаря струс мозку.
Однак італійські ЗМІ та представники Мілана не вірили у серйозність травми і називали Конрада актором. "Мене перетворили з жертви на злочинця і сприйняли як ворога", – казав Отто.
Попри те, що камери зафіксували на газоні щонайменше одну пляшку (лікар Зальцбурга запевняв, що їх було три), австрійцям довелося непросто у кабінетній боротьбі з клубом, який зберігав титул чинного переможця Ліги чемпіонів. Не допомогли Зальцбургу навіть відносно схожі нещодавні кейси. Варто згадати хоча б скандал за участю іншого австрійського воротаря Франца Вольфрахта, який 1989-го також став жертвою витівки вболівальників у матчі Кубка УЄФА проти Аякса. Фанати атакували кіпера Аустрії залізним стрижнем.
Тоді нідерландському клубу присудили технічну поразку 0:3, а також відсторонили від єврокубків на два роки. Згодом покарання УЄФА було оскаржено і зменшено до одного року відсторонення. Додатково Аякс мав зіграти три наступні домашні єврокубкові поєдинки щонайменше за 100 кілометрів від Амстердама. Своєю чергою, Аякс домігся арешту свого вболівальника і отримав серйозну грошову компенсацію від хулігана. Також у клубі переглянули заходи безпеки на старому стадіоні Де Мер і знайшли додаткову причину, щоб взятися за зведення новенької Амстердам Арени.
Безперечно, пляшка – це не металевий дріт, проте покарання дисциплінарних органів для Мілана видалося нелогічним. Стадіон дискваліфікували на два матчі, італійців позбавили двох очок за перемогу, однак підсумкову різницю голів (3:0) вирішили залишити. Не кажучи вже про якісь додаткові очки для Зальцбурга. Статус Мілана? Вплив Берлусконі? Відсутність якісної доказової бази, що свідчила б про приліт пляшки (усе через відсутність належного відеоповтору)? Якою б не була причина такого рішення – цього було надто мало.
Такий вердикт виявився фатальним для австрійців на фініші групового етапу. Після шести турів Мілан та Зальцбург набрали однакову кількість очок – по 5. А от різниця голів вивела підопічних Фабіо Капелло у плей-офф. Як ми пам'ятаємо, Мілан тоді пробився до фіналу, де програв Аяксу, з котрим перетинався у групі.
Зальцбург перед грою на Сан-Сіро
Потрібно зазначити, що стадіон Сан-Сіро для Отто Конрада був особливим. За сім місяців до запущеної у нього пляшки австрійський кіпер вже гостював на міланській арені. Тоді у фінальному матчі Кубка УЄФА (він складався з двох поєдинків) Зальцбург поступився Інтеру 0:1 і віддав трофей італійцям.
Окрім двох матчів на Сан-Сіро 1994-го, у кар'єрі Конрада вистачало й інших цікавих подій. Уродженець австрійського Граца лише у 16 років вирішив пов'язати своє життя з воротарською справою. До цього Отто грав у атаці.
І варто сказати, що навички польового гравця не раз допомагали йому. У чвертьфіналі згаданого Кубка УЄФА 1993/1994 Конрад фактично самотужки переміг Айнтрахт у серії пенальті. Отто відбив два удари німців, а потім забив вирішальний.
У жовтні насиченого на події 1994 року у чемпіонаті Австрії воротар Зальцбурга відзначився фантастичним голом головою. Його команда поступалася Лінцу 0:1, тож Конрад пішов на подачу зі штрафного і забив один із найкрасивіших голів сезону.
Якщо додати, що чемпіон австрійської Бундесліги визначився за додатковими показниками (у Зальцбурга і Штурма було по 47 очок), то м'яч Отто Конрада можна вважати ледь не золотим.
Отто усю свою кар'єру провів на батьківщині і лише 1997-го спробував себе за кордоном. Та період у Сарагосі не був надто яскравим. Чого не скажеш про післяфутбольне життя Конрада. Він кілька років працював тренером воротарів у збірній Австрії, але паралельно шукав себе за межами спорту.
Зокрема, брав участь в австрійських "Танцях з зірками", був депутатом парламенту Зальцбурга та заснував фірму, що займалася виготовленням бандажів та іншого медичного обладнання. Ще під час кар’єри Отто знявся у фільмі, де зіграв самого себе, був рекламним обличчям кількох компаній, а ще записав музичний компакт-диск. Проте безумовно, та історія вересневого вечора у Мілані зробила його найбільш відомим.
"Вибачення? Ні, мені досі ніхто не сказав жодного слова. Можливо, ще не настав час", – з гумором згадував епізод із пляшкою, що прилетіла у нього з трибун, Отто Конрад.