Ця подія була 23 серпня 2015 року. Запам’ятайте добре цю дату! Цього дня П’єрлуїджі Колліна організовував черговий прес-клуб для журналістів. Тема: спрей для роботи арбітрів Прем’єр-Ліги. Ви можете погуглити, знайти про спрей, навіть деякі теми, не пов’язані зі спреєм, але ви точно не знайдете деяких цікавих деталей, які розкривають образ та психологічний портрет італійського куратора.
Я завітав на цю подію із цілим стосиком цікавих запитань. Я навіть підозрював, що всі вони не сподобаються куратору та його правій руці, а тепер вже голові комітету арбітрів України – Лучіано Лучі.
Почати я вирішив з історії відстороненого асистента арбітра 1 Ліги – Ігоря Маковея. Ну чим не цікава історія, людину просто викидають з арбітража, без пояснень і попереджень. Ну от самі посудіть, а хочете, відкрийте арбітражний регламент, на офіційному сайті комітету арбітрів України http://referee.ffu.org.ua/ukr/instruction/ і проаналізуйте.
1. Арбітри 1 Ліги судити можуть до 40 років, включно.
2. Планова ротація арбітрів відбувається лише в грудні, за підсумками календарного року.
3. Відсторонити можуть за погані оцінки в роботі, погану поведінку чи зауваження в атестації.
А зараз найцікавіше: Маковея вигнали у віці 38 років, влітку, і він не дістав жодної поганої оцінки, догани чи зауваження з атестації. Як сам він зізнається, він навіть оцінки свої в очі не бачив.
Я поставив це запитання до Лучіано Лучі, він же як не як голова комітету арбітрів. Лучі розпочав розповідати про погані оцінки Маковея, але вочевидь ситуацію вирішив рятувати його харизматичний співвітчизник, який перебив і втрутився в розмову. Підсумок цієї теми, звівся до такої цитати куратора:
Ми 20 хвилин говорили про спрей, а тепер 20 хвилин говоримо про Маковея. Я не думаю, що це комусь так цікаво.
Колліна сильний оратор, і дебати з ним це цілий виклик. Його чиновницька позиція повністю збігається з позицією, коли він був арбітром – твердість, впевненість в своїх силах і не визнавати власні помилки, навіть якщо вони очевидні.
Ошелешений таким поворотом, я вирішив крутонути хід розмови в бік іншого, цілковито діаметрального прикладу. Серед моїх запитань був інший арбітр Юрій Грисьо. На відміну від Маковея – великий пестунчик долі. Ну самі вирішуйте, судить людина в 1 Лізі, бац йому – 40 років. Закінчувати час! Але ні. Бац, і Юрія Грися підіймають у Прем’єр-Лігу. І як тут не подивитися в той же регламент. Де:
1. Арбітрів до 1 Ліги підіймають у віці до 35 років.
2. Заяви Колліни та комітету арбітрів, мовляв потрібно давати шлях молодим та перспективним арбітрам.
3. Численні кулуарні чутки, мовляв цьому переходу Юрія посприяв його батько – Ярослав Грисьо. Який, ну за дивним збігом обставин і член виконкому ФФУ, і інспектор Прем’єр-Ліги, і голова федерації футболу Львівської області.
Навіть не сподіваючись на якісь одкровення з боку Колліни, я встиг сказати одну фразу: "Давайте поговоримо про Юрія Грися". І тут майстер слова та ораторського мистецтва Колліна схоже припустився помилки. Не дослухавши, він перебив мене і зарядив просто таки емоційну промову, де сам розпочав, ніби на випередження розповідати про батька Грися. Про свою чесність, в якій він не дозволить сумніватися нікому і що ніхто не має права думати, мовляв Юрію Грисю допоміг піднятися в Прем’єр-Лігу його батько. На моє несміливе зауваження, що я мовляв не уточнив в своєму запитанні про батька, Колліна твердо відрубав: "Це я сказав! Це я сказав!" А потім додав, мовляв я не знаю мотивів ваших запитань, прийдете до мене потім в офіс і я вам відповім на всі ваші запитання.
Розцінивши це як натяк на інтерв’ю, решту запитань я вже не ставив, а до закінчення прес-клубу підійшов до Колліни. Щоб здивуватися ще більше:
- Ви сказали, що ми можемо поговорити згодом. Це означає, що ви готові дати мені інтерв’ю?
- Ні!
- ???
- Я спершу вам це сказав, а потім все пояснив. Немає сенсу в інтерв’ю.
- Так це єдине місце де можна із вами поспілкуватися.
- Ви можете прийти наступного разу і поставити ці питання перед усіма. Це відкрите місце, де кожен може прийти і запитати.
- Але ж ви мене перебивали.
- Нііі. Я вам все пояснив. Про Маковея, про Грися. Наступного разу ви можете обговорити інші прізвища. Мені нічого приховувати.
***
Аналізуючи це згодом, я усвідомив, Колліна мене просто тактично переграв. Заявивши, мовляв ми поговоримо потім, він змусив мене замовкнути, не ставити решту не зручних запитань, а згодом, з посмішкою, зробив цю заяву. Сильний гравець, нічого не скажеш.
А за кілька тижнів я поспілкувався з одним італійським футбольним функціонером. В ході розмови заговорили про Колліну. Той розповів, мовляв Колліна частенько дає в Італії та за кордоном майстер-класи на тему: "Як долати психологічний тиск, вміти вистояти під натиском публіки та натовпу".
Тоді мені все стало остаточно зрозуміло. Навчений таким досвідом, я став чекати наступого прес-клубу. Сеньйор Колліна мені ж чітко сказав, йому мовляв нічого приховувати. А зараз пригадайте дату – 23 серпня 2015 року. Відтоді куратор не провів жодного прес-клуба, де я міг би поставити йому решту запитань. Минуло на секундочку, 8 місяців! А питань у мене накопичилося дуже багато!
Визнаю, перший раунд моїх дебатів з Колліною за італійським куратором. Але всіх запрошую на другу заочну дуель.
В суботу, 23 квітня, о 21:20 на каналі 2+2. В моєму фільмі-розслідуванні - "ЗОЛОТИЙ СВИСТОК".
Там і почуєте решту моїх запитань до комітету арбітрів України. Щоправда, без особливих шансів, що ми будь-коли почуємо на них чіткі та адекватні відповіді.