Дортмундська Борусія проводить найбільш грамотну трансферну кампанію серед топ-клубів Європи. "Джмелі" заробляють десятки мільйонів на футболістах, яких купували майже за безцінь.
"Наша модель полягає у тому, що ми повинні самостійно розвивати гравців", – зазначив генеральний директор Борусії Ханс-Йоахім Ватцке у 2017 році, розповідаючи Kicker про трансферну політику "джмелів". Лише за декілька днів до цього дормундці підписали 17-річного шведського форварда Алекандера Ісака, вихопивши перспективного футболіста з кігтів мадридського Реала.
Зараз Борусія володіє четвертим наймолодшим складом у Бундеслізі. Середній вік гравців дортмундського клубу складає 24,7 років. На груповому етапі Ліги чемпіонів команда Люсьєна Фавра поступається за цим показником лише шістьом колективам.
Завдяки грамотній роботі на трансферному ринку Борусія отримує стабільно високі доходи від продажу гравців. Останнім Дортмунд за великі гроші покинув П'єр-Емерік Обамеянг. Перед переїздом на Сігнал Ідуна Парк габонський форвард був таким собі "ноунеймом" для фанів, які переважно стежать за топ-лігами Європи. У 2013 році Борусія виклала за габонця 13 млн євро, а вже через п'ять сезонів "джмелі" продали його у 6 разів дорожче. Забивши за Дортмунд 98 голів у Бундеслізі, Обамеянг відправився у лондонський Арсенал (63 млн).
Борусія не довго оплакувала втрату Обамеянга, завчасно подбавши про заміну габонцеві. У 2015-му скаути "джмелів" привезли із США 17-річного Крістіана Пулішіча, який за короткий термін став одним з лідерів команди. Зараз трансферна вартість американця складає 45 млн євро.
Обамеянг та Пулішіч – далеко не перший приклад класної трансферної політики Борусії. Раніше дортмундці придбали у Леха нікому невідомого Роберта Лєвандовскі за якихось 5 млн євро. Щоправда, не продовживши вчасно з поляком контракт, "джмелі" дозволили йому втекти на Альянц Арену у статусі вільного агента. На той момент трансферна вартість Роберта коливалась у районі 50 млн євро.
Справжній куш дортмундці зірвали після придбання 18-річного Усмана Дембеле у Ренна за 15 млн євро. Лише через сезон французький вінгер був проданий Барселоні за божевільні 145 млн євро (115+30). Каталонський гранд, поспіхом шукаючи заміну Неймару, вирішив задовольнити фінансові претензії дортмундців, які провернули одну з найбільш вигідних угод в історії футболу. Відтак, Борусія зовсім не випадково очолила рейтинг клубів Бундесліги з найкращим транферним балансом – 68 млн євро.
Цікаво, що Обамеянг та Дембеле не входять у десятку найдорожчих придбань в історії "джмелів". Навіть сумарна вартість обох не дотягує до лідера рейтингу Андре Шюррле (30 млн євро). Однак трансфери двох вищеназваних гравців дозволили Борусії заробити 175 (!) млн євро. Ця сума практично еквівалента доходам клубу від прав на телентрасляції за три сезони.
Останнім діамантом у колекції Цорка та Ватцке став 18-річний англійський форвард Джейдон Санчо. Минулого літа Борусія переманила молодого таланта з академії Манчестер Сіті за якихось 8 млн євро. Зараз Санчо – найкращий асистент топ-5 ліг Європи (6 передач) та гравець національної збірної Англії. Гарет Саутгейт дав шанс сенсаційному футболісту проявити себе у матчі проти Хорватії. Якщо Санчо продовжить прогресувати з такою ж швидкістю, то не виключено, що вже через декілька сезонів умовні Барселона чи Реал пропонуватимуть за нього більше 100 млн євро.
Не варто забувати також про 14-річного форварда "джмелів" Юссуфа Мукоко, який виблискує у молодіжних командах дортмундців та викликається під знамена збірної Німеччини U-17. У минулому сезоні камерунець, який прийшов з Санкт-Паулі, забив 40 голів у 28 матчах, оформивши чотири хет-трики та один покер. У нинішньому сезоні Мукоко відзначився 14-ма влучними ударами у 9-ти зустрічах, покращивши свою середню результативність (гол кожні 49 хв).