Щоб здобути черговий титул, "червоним дияволам" варто всього лиш не розгубити перевагу в п'ять пунктів.
Ба, більше...Навіть якщо "Ман Сіті" переможе у всіх семи матчах, що залишилися, а "МЮ" по одному разу програє і зіграє внічию, чемпіонами однаково стануть підопічні Фергюсона. Бо навідміну від "галасливих сусідів" вони впевнено брали очки саме тоді, коли це було найбільш потрібно, адже ділянка шляху маскувала в собі безліч неприємних "сюрпризів" і пасток.
Беручи до уваги календар заключних ігор сезону, а також стан "грогі", в якому перебувають "блакитні", можна сміливо стверджувати, а не лише стиха ворушити губами: "МЮ" - без п'яти хвилин чемпіон Англії. У 31 турі суперниками обох манчестерських клубів були однаково незручні колективи - "Блекберн" і "Сандерленд". Проте команда Манчіні не зуміла відіграти настільки збалансовано, як принципові суперники. Вже не перший матч накульгує оборона, нема тої свіжості думки в плеймейкерів, атаці бракує Агуеро. Кажуть, що клас команди можна відчути на дотик в реалізації моментів. Що менше нагод їй потрібно для того, аби забити кілька голів, то краще відлагоджений її механізм. "Коти" закінчили взяттям воріт практично кожну другу свою вилазку, тоді як господарі поля власні два м'ячі з трьох вистраждали неймовірними зусиллями наприкінці матчу, коли запахло тотальною ганьбою.
Той, хто не бачив поєдинку між "Астон Віллою" і "Челсі", дуже довго протирав очі, фокусуючи погляд на авторові четвертого м'яча "аристократів". Так-так, забив саме Фернандо Торрес, і, як не крути, - це одна з головних подій туру. Дарма, що доля переможця вже була практично вирішеною. Гол іспанця не втрачає своєї цінності хоча б тому, що символізує гармонійне відродження як форварда, так і команди в цілому. Тож все гучніше лунають заяви: до дідька всіляких моурінью, давайте залишимо Ді Маттео. Італієць, схоже, достроково склав іспит на профпридатність, адже зумів витягти команду з глибокої психологічної ями. За грою "Челсі" знову приємно спостерігати. Команда і тренер знайшли спільну мову. Зверніть увагу на поведінку Ді Маттео - впевнений у собі, дещо навіть зухвалий, за словом в кишеню не лізе. Чи не такого керманича потребують свавільні "динозаври" - Лемпард, Террі, Дрогба? То навіщо щось змінювати?
Ось кому зміни вельми потрібні - то це "Ліверпулю". Третя поразка поспіль здатна вивести з рівноваги навіть прихильників середнячка чи аутсайдера, що вже казати про такий видатний клуб! Попри тривалий період, упродовж якого Далгліш намагається досягти з "Лівером" прогресу, - ефекту жодного. Так, є Кубок Ліги, є шанс ще й на перемогу в Кубку Англії, проте основний критерій - це чемпіонат, а тут справи кепські. Як вдало зауважують аналітики англійського футболу, тому ж Рою Ходжсону на Мерсисайді дали значно менше часу для досягнення результату, гарячково вказавши на двері після перших невдач. То чому ж досі в кріслі Кенні Далгліш?
Ніде правди діти, футболісти також "грішать" не менше за тренера. За прикладами далеко не потрібно ходити - візьмімо хоча б останній матч на "Сент Джеймс Парку". В одному з епізодів Енді Керрол ефектно пошив у дурні захисників, вже й Крула вклав на газон - попереду порожні ворота...Бий, або, якщо хочеш, по-знущальницьки закоти м'яч у сітку. Варіантів - десятки, якщо не сотні. Натомість форвард безглуздо влягається на газон, малюючи фол з боку голкіпера, хоча навіть мінімального контакту між ними не було. Безглуздя!
Скидається на те, що на фінішній прямій чемпіонату нас очікує неймовірна розв'язка у боротьбі за виживання. Компанія аутсайдерів цьогоріч підібралася дуже гідна, а тому саме тут буде змога черпати відчайдушність, якої бракуватиме чемпіонським перегонам. "Блекберн", "Болтон", "Віган", КПР з почерговим успіхом набирають очки, тож рухаються практично синхронно. У 31 турі черга дивувати випала одразу трьом з цих клубів. Особливо постаралися "обручі", які перемогою над "Арсеналом" довели: складним календарем їх не злякати. І лише "Вулвз", схоже, приречено змирилися з вильотом у Чемпіоншип - вже 7 очок відділяє команду Коннора від рятівної сходинки. Враховуючи цілковиту анархію в колективі "помаранчево-чорних", яка під час матчу з "Болтоном" вилилася у штовханину між "своїми" - Хеннесі та Джонсоном, можна вже зараз списати "вовків", як би це не було прикро для їх шанувальників.
Гнітюча атмосфера всеохоплюючої катастрофи "Вулверхемптона" еквівалентна, до речі, крутому піке львівських "Карпат". Та й Террі Коннор має не менш виснажений вигляд, аніж його український колега Володимир Шаран, який донедавна очолював львів'ян. Країни, начебто, різні, як і рівень футболу. Однак тавро аутсайдера - однакове для всіх. Воно впізнаване без жодних слів.
Олег Бабій, Футбол 24