В рамках поєдинку 35-го туру АПЛ Манчестер Сіті зазнав поразки від Челсі. Олександр Зінченко провів на полі всього 13 хвилин.
Манчестер Сіті та Челсі підходили до особистої зустрічі в АПЛ на тлі емоційно й фізично виснажливих перемог у півфіналі ЛЧ, тож обом тренерам довелося вдатися до ротації. Вона була масштабною: у Томаса Тухеля, порівняно зі стартом на Реал, в основі вийшли тільки Менді, Канте, Рюдігер, Аспілікуета та Крістенсен. Пеп Гвардіола, своєю чергою, залишив від свого складу проти ПСЖ тільки ріжки та ніжки. Усі, крім Діаша й Едерсона, отримали відпочинок – в тому числі й Зінченко, який сидів у запасі.
Манчестер Сіті – Челсі – 1:2 – відео голів та огляд матчу
Поєдинок мав серйозне турнірне значення. Челсі обороняв позиції у Лізі чемпіонів, тримаючи відрив від п'ятої позиції всього у три очки – при цьому у конкурентів був матч у запасі. "Містяни" ж у випадку перемоги над "аристократами" офіційно стали б чемпіонами. Словом, нічия сьогодні не потішила б нікого.
Перший тайм виявився доволі важким для перегляду. Челсі прогнозовано діяв сухо, пресингуючи центральну вісь Сіті й намагаючись підчатувати суперника на контратаці, а Манчестер Сіті доволі стерильно катав м'яч у низькому темпі. Як наслідок, моментів виникало дуже мало, а в певні відрізки гри на полі взагалі нічого не відбувалося. Зокрема, в стартові півгодини вболівальники побачили всього одну гольову нагоду – це Торрес прорвався правим флангом до штрафного й пробив повз ближню дев'ятку. На табло горіла 4-та хвилина.
Веселіше стало в останній третині першого тайму. Так, вже на 31-й хвилині Вернеру вдалося забити внаслідок прострілу Джеймса на лінію воротарського, однак гол скасували через явний офсайд. Ще за дві хвилини Тімо уникнув офсайду, отримав передачу на хід і з кута штрафного виконав удар, але вийшло занадто неточно. Стерлінг на 35-й вирішив показати, як забивають майстри, змістившись з лівого флангу в центр і пробивши метрів з 22-х у ближній кут – втім, Менді парирував!
Челсі максимально наблизився до взяття воріт перед перервою. На 43-й хвилині відкривати рахунок міг Зієш, який вистрілив з дальньої дистанції під ліву стійку – Едерсон парирував. Після розіграшу кутового м'яч отримав Рюдігер, який завдав удару з-за меж штрафного, але м'яч пролетів над поперечкою. Покарання за марнотратство прийшло вже за хвилину: Жезус відгукнувся на закидання правим флангом, виграв єдиноборство у Крістенсена й покотив з правого краю штрафного в центр на Агуеро – Кун не зміг обробити м'яч, але з-під нього тут же пробив Стерлінг. 1:0!
При цьому у Челсі ще й травмувався Крістенсен, якого змушений був замінити Зума. Поки готувалася заміна, Манчестер Сіті міг провести другий гол, заробивши пенальті – це Гілмор збив Агуеро перед власними воротами. Сам же Серхіо й пішов забивати, однак його "паненка" виявилась провальною. Менді встиг впасти на землю, підвестись і спокійно забрати м'яч!
Ти – справжній футбольний фанат та обожнюєш Лігу Чемпіонів? Тоді доповни перегляд топових матчів боксом від Pepsi та Lay’s. Освіжаючий напій та смачні чипси – ідеальний вибір вболівальника!
Початок другого тайму концептуально не відрізнявся від старту першого. Команди не підіймали темп і не бажали розкриватися, тож за стартові 15 хвилин вони розмінялися тільки двома слабенькими ударами з дистанції – це Агуеро й Зієш стріляли на 52-й та 53-й. На 61-й з-за меж штрафного бахнув і Пулішіч. В цілому, на полі було так нудно, що навіть головні тренери сиділи з пригніченими виразами обличчя.
Втім, на 63-й хвилині лондонці нарешті згадали про рахунок на табло та розклади у таблиці, зрівнявши рахунок. Вийшло красиво: Зієш, Пулішіч і Аспілікуета розкатали комбінацію на правому фланзі, в завершенні якої Хакім завдав удару метрів з 22-х у правий нижній кут – 1:1!
Здавалося, що тепер гра розкриється – тим паче, що Пеп Гвардіола швидко провів дві атакувальні заміни, кинувши у бій Жоржінью, Фодена й Гюндогана. Втім, нічого подібного не сталося: за наступні 20 хвилин господарі мали лишень неточний постріл Жезуса з-за меж штрафного. Челсі також особливо не загострював, однак на 78-й хвилині лондонці забили другий гол внаслідок виходу Вернера віч-на-віч. На жаль для гостей, його не зарахували через офсайд. Ще за дві хвилини "аристократи" забили вдруге зусиллями Хадсона-Одоя, якому вдалося замкнути простріл Джеймса, однак і тут офсайд врятував "містян".
На останні десять хвилин основного часу Пеп Гвардіола випустив Зінченка, однак нічого цікавішого за дальній удар Канселу повз ворота господарі так і не створили. Челсі при цьому кілька разів небезпечно вискочив у контратаку – на 89-й хвилині Алонсо навіть перекинув голкіпера, але у ворота влучити не вдалося. На 90+1-й Джеймс вривався на правий край штрафного й пробивав у ближній кут, однак Едерсон виручив Сіті.
Ще за хвилину "містяни" пропустили ще один контрвипад. В його завершенні Вернер прострілював з правого краю штрафного, а Алонсо, зіткнувшись з Хадсоном-Одоєм, таки зумів пробити у ліву дев'ятку – 1:2! Сіті капітулював.
Таким чином, підопічні Пепа Гвардіоли не змогли відсвяткувати чемпіонство прямо зараз, за три тури до фіналу сезону залишившись з 80 очками. Ман Юнайтед відстав на 13 залікових балів, але у "червоних дияволів" є два матчі в запасі – тобто, теоретичні шанси на "золото" АПЛ манкуніанці мають. Челсі, набравши 64 пункти, вийшов на третю позицію.
Тухель і Гвардіола готуються до фіналу, але це не репетиція
Існувала велика спокуса назвати матч між Манчестер Сіті та Челсі репетицією фіналу Ліги чемпіонів, однак такого характеру зустріч не могла отримати апріорі. Обидві команди виснажені півфіналами посеред тижня, тож очікувати оптимальних складів, високих швидкостей і топ-виконання було наївно – тим паче, що для Пепа перемога сьогодні мала невелике значення. Так, можна було відсвяткувати чемпіонство у рідних стінах, але вболівальників все одно немає. Важливіше було дати перепочинок лідерам.
Втім, перетворити матч у формальність Гвардіола не міг. На поєдинок з Челсі він вирішив виставити незвичну схему з трьома центрбеками – формально вона виглядала як 5-1-4. По суті, це – варіація 3-3-1-3 від Марсело Б'єлси, адже на стадії розіграшу два фулбеки звужувались у центр, а Жезус активніше за інших нападників спускався в опорну зону. Центрбек Аке при цьому діяв нижче за двох партнерів по лінії, контролюючи ривки Пулішіча. У щось схоже "містяни" грали в поєдинку проти Крістал Пелас, тож назвати цю модель зовсім невідомою неможливо – Сіті в принципі по ходу сезону не раз використовував схему з трьома захисниками.
Задум Пепа полягав у спробі залишити Челсі без територіальної переваги. У матчі за фінал Кубка лондонці регулярно виходили у ситуації 2-в-2 або навіть 3-в-2 у швидких контратаках, користуючись бажанням фулбеків "містян" високо пресингувати – тепер же у обороні завжди була підстраховка.
В середній же лінії Сіті користувався несиметричністю Челсі, який рідко відправляє вперед обох вінгерів – в такому випадку в центрі дійсно було достатньо одного Родрі, якому залишалося зміститись у потрібну зону й замкнути флангову пастку з центрбеком та одним із вінгбеків (Менді / Канселу).
Пеп розумів, що з високою лінією оборони "містян" все одно ловитимуть на контратаках, але у Челсі забиралася кількісна перевага. При цьому господарі реально могли домінувати, адже агресивний пресинг на флангах зберігався, а в передній лінії у Сіті було більше футболістів. Звісно, ця модель не могла працювати ідеально, адже не вистачало топових виконавців, але Гвардіола явно перевіряв саму працездатність.
Томас Тухель особливої моделі під Манчестер Сіті не підготував. Він в принципі довіряє тому футболу, який вдалося поставити за останні місяці – це інші тренери адаптуються під його Челсі, а німець лишень відповідає на їхні ходи по ходу гри. Цього разу, однак, німець мав проблеми зі складом, адже втома після Реала вимагала провести ротацію – у підсумку коуч замінив п'ятьох гравців.
Тактично ж Томас залишився вірним собі, розпочавши у 3-4-2-1 з перебудовою на 5-3-2 в обороні. В першому таймі лондонці сідали нижче, реально граючи в п'ять захисників, але по перерві гості почали грати агресивно.
Суть тактики Тухеля полягає не в позиційних перестановках, а в інтерпретації ролей на полі та використанні недоліків у грі суперника. В цьому плані Челсі стає залежним від інтелекту та фізичної готовності лідерів – того ж Маунта з його вмінням розпізнавати простір та перемикатися при роботі між лініями замінити практично неможливо. Таким чином, для Тухеля основним завданням на цей матч стала підготовка "плану Б" на фінал, де якийсь із лідерів цілком міг випасти з основи.
У обох тренерів експерименти виявились відносно успішними. Ман Сіті до перерви взагалі вів гру, домінуючи на чужій половині завдяки агресивному тиску вінгерів, а ідея з трьома центрбеками закрила простір на власній третині – в першому таймі у Челсі практично нічого не було. Томас Тухель визнав, що в стартові 45 хвилин його команда виглядала слабенько, однак по перерві його колектив адаптувався.
Челсі почав ловити Манчестер Сіті на дірах при пресингу. Зокрема, при розіграші лондонці користувалися бажанням господарів утримувати горизонтальну компактність у схемі 3+1 – центрбеки почали розташовуватись ширше, і один з них, як правило, залишався вільним.
В центрі ж поля задум "містян" із самотнім Родрі та ситуативною підтримкою не спрацював – "аристократи" завдяки кращій швидкості та опусканням з передньої ланки легко відкривалися між лініями, а спроби господарів заповнити розрив призводили до висмикувань і звільнення простору за спинами захисників. Взагалі, Челсі сильно переважав Сіті у динаміці.
При цьому Томас Тухель активно використовував для атак обидва фланги, хоча здебільшого його команда працює асиметрично – якщо правий центрбек піде вперед, лівий вінгер зміщується у центр захисту і залишається позаду. Пропущений гол змусив Челсі діяти агресивніше – в атаку йшли і Аспілікуета, і Алонсо. На цьому Манчестер Сіті й згорів.
Успішність експерименту для Гвардіоли полягала у отриманні великої кількості інформації. Він зрозумів, що може спрацювати проти Челсі у фіналі Ліги чемпіонів: його задум в першу годину гри залишив нападників Челсі у меншості й допоміг притиснути лондонців по всьому полю – зокрема, "містяни" нівелювали вплив опорників (у Канте майже нульові показники в креативі).
Втім, одного Родрі в центрі замало, а пресинг з чотирма нападниками в передній лінії виглядає дірявим і лишень посилює дисбаланс. Крім того, Сіті все одно виявив вразливість при роботі у високій лінії оборони, тож у наступній зустрічі цілком реальним здається повторення ходу з низьким блоком, яким Пеп грав проти ПСЖ.
Звісно, у фіналі Сіті гратиме по-іншому, однак у окремих ситуаціях побачити напрацювання з поєдинку у чемпіонаті цілком можливо. Зокрема, Гвардіола вже не перший раз грається з трійкою в лінії захисту при розіграші. Можливо, в обороні він повернеться до використання Фернандінью, який зможе дати необхідний об'єм у центрі й при цьому якісно допомагати центрбекам. Так чи інакше, вчорашня поразка принесла "містянам" користь.
Томас Тухель, своєю чергою, напіврезервним складом взяв три очки на Етіхаді й не підпустивши конкурентів на мінімальну відстань від зони ЛЧ. При цьому німець побачив, що його модель поступово починають читати, однак використання обох флангів в атаках, опускання в глибину та висока динаміка дозволяють розривати оборону Сіті. Все це неабияк знадобиться у фіналі.
Менді провалився. Він більше не конкурент Зінченку
У 2021 році це вже не дивує. Менді в принципі рідко виходив на поле, підміняючи Олександра та Канселу у перерві між їхніми топ-матчами, але поєдинок проти Челсі остаточно закріпив статус – Бенжамен не витягує нинішніх вимог Пепа. Француз серйозно провалився, викликавши гнів британських ЗМІ й навіть не догравши зустріч до кінця.
Перед тим, як громити чемпіона світу, варто додати, що у першому таймі він виглядав більш-менш стабільно, забезпечуючи тиск на вінгерів Сіті – хоча ті все одно проривалися до штрафного, але не прямо через його зону. В активі Менді було одне успішне відбирання (з однієї спроби), одне перехоплення, один винос і один пас під дальній удар. Певні позиційні помилки траплялися, але критичних проблем не виникало. Набагато гірше справи пішли по перерві, коли Челсі підняв фланги й почав відкривати зони за спинами захисників.
В другому таймі Бенжамен з успішних оборонних дій мав лишень одне блокування. І все. При цьому на дриблінгу його пройшли двічі. В індивідуальних дуелях швидкісний і фізично потужний Менді програв з рахунком 1:6 одному лишень Джеймсу, а загальній його баланс дуелей виявився найгіршим серед усіх футболістів на полі – француз завершив матч із -7 за дуелями. В цей показник входять обіграші на дриблінгу, відбирання та верхові єдиноборства. Взагалі, у єдиноборствах Бен провалився капітально, програвши шість із восьми епізодів.
Саме з-під Менді прилетів перший гол Челсі, скасований через офсайд – француз не дуже щільно зіграв проти Джеймса, дозволивши йому обробити м'яч перед карним майданчиком і виконати націлений простріл. З-під нього ж міг прилетіти гол на 73-й хвилині, коли Джеймс обійшов Бена на дриблінгу, втік і прострілив на лінію воротарського (Вернер трішечки не дотягнувся до м'яча). Та і при чистому голі Зієша лівий вінгбек Ман Сіті міг активніше повертатись із середньої лінії.
Взагалі, усі дії Менді виглядали, як у сповільненій зйомці. Він довго приймав рішення, рідко атакував вільні зони за спинами й не створював варіантів для передач. Бенжамен був занадто банальним і при цьому дозволяв обігрувати себе один-в-один – хоча з Челсі критично важливо не провалювати індивідуальні єдиноборства. Не дивно, що Пеп зняв француза на 80-й хвилині за рахунку 1:1.
Катастрофічні оцінки не змусили на себе довго чекати. BBC Sport поставив Менді 3,94 бали – менше тільки у Агуеро. Sky Sport поставив Бенжамену 5 балів – у всієї команди, крім Родрі, стоять мінімум "шістки", і лишень Агуеро програв французу. City Xtra поставила йому найнижчий бал (4, стільки ж у Родрі): "Розпочав гру з пристойною енергійністю попереду, але незабаром зник. Просто не міг впоратись Рісом Джеймсом ліворуч, роблячи Сіті вразливим до атак зліва, а згодом був замінений саме з цієї причини", – пише оглядач порталу Сангам Десай.
Здивував лише Manchester Evening News, який поставив Менді 7 балів, хоча коментар явно не претендує на таку оцінку: "Розташувавшись перед обороною у гібридній позиції, він виглядав достатньо солідно, але в атакувальному сенсі не пропонував багато – незважаючи на те, що займав простір на половині Челсі". Де в обороні проти Джеймса була солідність, журналіст Саймон Байковскі не пояснив. Втім, це видання в принципі частенько коментує гру в стилі Віктора Леоненка.
В цілому, Менді провалився дуже серйозно. Він не продемонстрував належної якості у позиційній роботі, не дав необхідного об'єму в атаці й повністю програв оборонну роботу в другому таймі – причому він програв у тих аспектах, де завжди вважався сильнішим за Зінченка. Бенжамен не встигав, програвав боротьбу й не створював ширину. Олександр нині виглядає на кілька порядків потужніше.