Костянтин Андріюк – про кримського арбітра Анатолія Жабченка, який дав скандальне інтерв’ю-"сповідь" російському "Спорт-Експресу".
Анатолій Жабченко нарешті відкрився. Такий собі своєрідний coming out. Тільки от здійснив його пан Жабченко не українським ЗМІ, які для нього вочевидь чужі, як і вся Україна. Він зробив це тепер вже для рідних, російських ЗМІ. Феєричне інтерв’ю, для тих, хто стежив за кар’єрою двох кримських арбітрів в Україні, Вакса та Жабченка, упродовж останніх двох років.
Одразу кидається у вічі відверта маніпуляція Жабченка: "За день до гри я вже був в Одесі". Насправді в Одесу Жабченко приїхав аж 7 липня. І сидів там тихенько, до 12 липня, коли його комітет арбітрів ФФУ офіційно оголосив про його призначення.
Звісно, це була спланована акція ФФУ та комітету арбітрів, після внесення Жабченка та Вакса до списку Миротворець за їхні незаконні перетини кордону України після анексії Криму. У ФФУ розуміли, якщо спершу офіційно оголосити про призначення Жабченка на Суперкубок, то потім у нього можуть виникнути проблеми при проходженні прикордонного контролю. От і розіграли таку цікаву схему.
А ще Жабченку в цьому інтерв’ю має бути приємно, що він долучився до кремлівської пропагандонської машини, яка вставила ось таке пояснення для своїх читачів: "У травні 2014 року українські націоналісти спалили в Будинку Профспілок в Одесі кілька десятків людей – Прим. "СЕ".
А чого варта ось ця фраза-підзаголовок: "МЕНІ ЗАПРОПОНУВАЛИ ВІДМОВИТИСЯ ВІД РОСІЙСЬКОГО ГРОМАДЯНСТВА, КРИМУ. АЛЕ Я НЕ ЗРАДНИК!"
Чекайте!
Я правильно зрозумів?
Тобто, взяти російський паспорт, в травні 2014 року (за лічені місяці після анексії Криму), користуватися всіма благами окупованого півострова, зберегти при цьому український паспорт, продовжувати судити матчі в Україні, отримувати гонорари від України за свою роботу, судити міжнародні матчі у статусі українця як арбітр ФІФА, отримувати гонорари як арбітр ФІФА від України, це виходить не зрадник? Це мабуть, просто винахідлива людина, яка вміло прилаштувалася на двох стільцях і використала ситуацію, що склалася на власну користь.
Більше того, за моєю інформацією, навіть після усіх цих скандалів з Миротворцем, а потім з Суперкубком, Жабченко чіплявся зубами, щоб лишитися і судити в Україні. Їздив на таємні перемовини з Лучано Лучі, з керівниками ФФУ, просив, вмовляв.
Це навіть переросло у сварку між ним та його кумом-Ваксом. Вакс на той момент вже був збитим льотчиком і переконував Жабченка не принижуватися та зав’язувати з українським футболом, за компанію з ним.
І далі в інтерв’ю жертва постєвромайданних репресій, карателів та прибічників української хунти заламує руки та бідкається. Мовляв як же так, такий діамант та фаховий арбітр не потрібен російській футбольній Прем’єр-лізі та російському футболу. Він же такий свій, рідний. Він же від весни 2014 року (а може ще раніше?) усвідомив, що Україна це вже не його країна, а тепер зізнався про це вголос.
Про одне скромно промовчав господін Жабченко. Як на зборах арбітрів в лютому 2014 у Туреччині він та його кум-Вакс мало не билися із арбітрами з Західної та Центральної України, обговорюючи ситуацію на Майдані із криками: "Що ви без Росії можете?", "Мало вас там майданутих беркутівці п…дять". А справді, чого соромитися, Анатолію? Могли би вже всю правду нам відкрити.
Після подібного відкривання так званої ватної консерви залишається всього кілька запитань:
– Невже у ФФУ у 2014 не знали про російські паспорти Вакса та Жабченка?
– Чому ФФУ та комітет арбітрів так старанно покривали російські паспорти обох в 2016 році?
– Чому ФФУ промовчало у 2017-му, коли Вакса і Жабченка внесли в список Миротворець?
– І чи відреагує ФФУ на це нинішнє інтерв’ю і як пояснить усі свої попередні дії?
***
Але, щоб одразу вбити інтригу, я вас всіх заспокою фразою – ніяк. Ніхто не відреагує і ніхто нічого пояснювати не буде. Із тієї простої причини, що нинішньому ФФУ на громадську думку вже давно та глибоко начхати.
Як Лучі затопив ФФУ, зірвавши день роботи усього будинку футболу