Екс-півзахисник "Динамо", "Вердера" і збірної України Юрій Максимов, який наразі працює тренером, поділився спогадами та розповів про плани на майбутнє у програмі "Моя гра" на каналі "Футбол 1".
"Щодо тренерської кар'єри, то були варіанти: в "Динамо" Мінськ їздив, але там нічого не вийшло. Взагалі, негарна історія там вийшла. Відразу як пішов з "Мордовії", були пропозиції з Першої ліги, але тоді відмовився. Зараз я був би не проти очолити і такий клуб. Навіть якби прийшла пропозиція від клубу Другої ліги, подумав би над ним. Зараз така ситуація в країні, я це прекрасно розумію, і мені б просто хотілося працювати, незалежно від грошей. Зараз є деякі можливості, розглядаємо. Для мене не настільки важливі гроші, можливо, і безкоштовно попрацював би. За кордоном я собі роботу не шукаю. Сподіваюся, і навіть упевнений, що в Україні все налагодиться і можна буде нормально працювати. Коли все стабілізується в країні, люди знову почнуть вкладати у футбол.
Звільнення з "Мордовії"? Там була політика. Вже почалася війна і нас просто звільнили. Все до цього йшло, ситуація була напружена. Останнім часом ставало складно літати в Росію. Довелося вже використовувати закордонний паспорт.
Коли я очолював "Кривбас", перед нами не стояли завдання. Ми перше коло закінчили на п'ятому місці, але ніхто не говорив про конкретні цілі. Мабуть, гравців і тренерський штаб це розслабило, далі ми стали багато програвати. Мені не сподобалося, що мене потім звільнили, звинувативши в здачі ігор. Для мене це був сильний удар, адже ніколи цим не займався.
Була можливість очолити "Дніпро", мені генеральний директор клубу Андрій Стеценко пропонував. Я тоді був ще в "Кривбасі".
Не знаю, може, й іншого хотіли поставити тренера. Вивів команду в Прем'єр-лігу, привітав мер міста, поїхали додому, і через кілька днів зателефонували і сказали, що звільняють. Неустойку мені і моїм помічникам заплатили - за контрактом мені повернули гроші за 6 місяців, помічникам - за 3.
Коли грав у Німеччині, мені не вистачало спілкування. Це країна для пенсіонерів. Ми з дружиною відразу вирішили, що не будемо залишатися. Хоча там і будинок був. Хотілося додому. Не вірте нікому, що за кордоном добре. Ми завжди там будемо чужими. Може, дітям було б краще, але хочеться і самому жити. Це країна закону.
Це добре, якщо ми так будемо жити... Але у нас інший менталітет. Був випадок, коли я виїхав з Бремена в інше місто. Віддав будинок хорошому товаришеві, щоб він там жив. Він забув підстригти траву. Прийшла поліція і виписала штраф. У траві розводились комарі, сусіди скаргу написали.
Коли я поїхав з "Динамо" у "Вердер" мені було 29 років. Деякі вже закінчують у такому віці. Потрібно було раніше виїжджати, тоді було б все по-іншому. Мені уже хотілося в Європу поїхати. Чемпіонат Німеччини - це казка, свято. Кожні вихідні - свято.
Тренування у Шаафа після Лобановського? У Шаафа був технічний футбол. А Магат не поступався Лобановському. Ми вставали о 6 ранку, бігли через ліс, кабани розбіглися. Люди бігли і плакали. У Магата і у Лобановського було однаково. Але в "Динамо" була робота, а там - задоволення. Я за півгодини до тренування приїжджав.
Перед від'їздом Валерій Васильович поговорив зі мною. Після тренування говорив, навіщо я їду, що я йому потрібен. Я попросив зрозуміти правильно: мені 29 років, хочеться поїхати пограти в Європі. Він мене зрозумів, але, мені здається, не пробачив", - розповів Максимов.