Ось уже протягом 35 років зберігається це незвичне "досягнення". Рядовий матч без глобальної турнірної інтриги ввійшов у Книгу рекордів Гіннеса завдяки одному дрібному факту.
До заключного третього туру групового етапу чемпіонату світу-1986 Уругвай та Шотландія підходили у статусі команд, що вирішуватимуть свою подальшу долю в очній битві. За регламентом турніру у наступний етап за певних умов виходили три з чотирьох команд кількох груп.
Уругвай зіграв унічию з німцями (1:1) і потрапив під каток Данії (1:6), однак математичні шанси на 1/8 фіналу зберігав. Для цього переможцю Копа Америка-1983 однозначно треба було набирати очки з Шотландією. Не втратила шансів на вихід у наступний етап і команда сера Алекса Фергюсона (він прийняв збірну після несподіваної смерті Джока Стіна у 1985-му), яка програла Данії (0:1) та ФРН (1:2).
Футбол – це гра емоцій. Заряджайся драйвом та насолоджуйся пристрастю разом з HLIBNY DAR та збірною України у відборі на Чемпіонат світу-2022. Отримуй позитив від футболу разом з улюбленим брендом українців!
Секундна стрілка не встигла зробити повного оберту, як захисник збірної Уругваю Хосе Батіста постелився у шаленому, дивному і необґрунтованому підкаті проти суперника. Шотландець Гордон Стракан готувався прийняти м'яч після вкидання з ауту від Артура Альбістона. Він відкрився під пас, опинився першим на м'ячі і отримав болісний удар ззаду.
Гравець Манчестер Юнайтед ще довго не піднімався з газону. Тим часом французький рефері Жоель Кінью ухвалив однозначне рішення – вилучення! Капітан уругвайців Хорхе Барріос кинувся переконувати суддю у хибності такого вироку, утім Кінью олдскульно продовжував розмахувати червоною карткою.
До речі, якщо ви ввімкнете секундомір і розпочнете свій підрахунок часу з моменту стартового свистка, то, мабуть, зупинитеся на позначці у 39 секунд. Офіційно ФІФА визнає дещо іншу цифру – 52 секунди. Саме тієї миті Кінью продемонстрував порушнику червону картку. "Деякі люди ще не встигли присісти для перегляду матчу, а я вже пішов з поля", – іронічно зауважував Батіста.
Збірна Уругваю перед матчем з Шотландією (Батіста – крайній праворуч у нижньому ряді) / фото з соцмереж
Власне, антигерой того епізоду – захисник аргентинського Депортіво Еспаньола Хосе Батіста відносно нещодавно відіграв ключову роль для своєї збірної. У квітні 1985-го гол Батісти у ворота збірної Чилі фактично вивів Уругвай на майбутній Мундіаль. Тоді перший чемпіон світу переміг 2:1, а Хосе відкрив рахунок матчу в Монтевідео.
"Я працюю у футбольній академії, треную аматорську команду, і часто чую: "Ти знаєш, хто цей хлопець? Його колись вилучили з поля". Тож я дістаю телефон і показую їм той підкат", – згадував Батіста в інтерв'ю у 2016-му. Парадоксально, та Хосе ніколи не мав реноме жорсткого гравця. А своє вилучення він пояснював грою на випередження і начебто не вбачав у власних діях особливої брутальності.
Кінью вилучає Батісту / фото з архіву
Хоча то був жорсткий підкат, це лише жовта картка, – наполягав Батіста. – Я очікував, що жовта буде найгіршим рішенням для мене, бо тоді я перебував би під загрозою отримати вилучення до кінця гри. Але я не вірив, що мене вилучать просто так. Я переглядаю це відео знову, однак все ще не розумію.
За надмірно агресивний стиль футболу Уругвай критикували ще після зустрічі з ФРН у першому турі, а також за грубу гру проти данців (уругваєць Мігель Боссіо був вилучений на 19-й хвилині). Ще більший шквал критики хлопці Омара Борраса отримали за поєдинок з Шотландією. Зокрема, сер Алекс Фергюсон після того двобою лютував, називав дії суперника безладом і звинувачував уругвайців у неповазі до гідності інших людей.
Вилучення Батісти супроводжувалося комічною історією у роздягальні. Коли порушник повернувся туди, то зустрівся з кітменом, одним із представників адміністративного штабу.
"Що ти тут робиш?" – "Мене вилучили" – "Як можна бути вилученим, коли ще виконують гімни?"
Нічия вивела Уругвай у наступний етап, де на них чекала зустріч з майбутнім чемпіоном світу. Вже без Хосе Батісти уругвайці програли Аргентині 0:1 і припинили боротьбу на турнірі.
Зараз рекордсмену 59 років і він не особливо пишається своїм вчинком. Інколи він заперечує свою причетність до рекорду, іноді жартує: "Чому ви не запитуєте про мої голи?" Батіста щиро хоче, щоб одного дня його "досягнення" перевершили. "Але це не буде так просто. Можливо, на 3-4 хвилині, але ж не на 52 секунді... Було б чудово, якби для мене все це закінчилося. Проте ту історію я сприймаю, як належить", – додає чоловік.