Валерій Лучкевич, фланговий захисник "Дніпра", в ексклюзивному інтерв'ю розповів "Футбол 24" про те, на що звертають увагу в команді, в котрій нещодавно відбулось "перезавантаження".
За мірками нинішнього "Дніпра", Валерій Лучкевич – старожил клубу, і це не зважаючи на те, що захиснику всього лише 20 років. Однак вік не заважає футболістові бути одним з лідерів дніпрян і демонструвати упевнену гру на фланзі захисту. Валерій знайшов час, щоб поділитись з "Футбол 24" своєю думкою про новий "Дніпро" та розповісти, хто ж тепер є авторитетом для молодої команди, яку покинули майже всі лідери минулих сезонів.
– Для початку, хотілося б обговорити минулий матч зі "Сталлю". Що сталось, чому не вдалось дотиснути суперника?
– Вважаю, що ми дуже добре провели перший тайм, краще, ніж "Сталь". У нас була і територіальна перевага, і більше моментів створювали біля воріт "Сталі", у них в першому таймі був єдиний момент, коли Шеліхов виручив. А після забитого м'яча ми якось трохи підсіли і "Сталь" це відчула, побігла вперед і змогла відігратись. В кінці матчу вони нас пробачили в епізоді, коли Малакян попав у штангу. Я вважаю, що нічийний результат є більш-менш закономірним у цій грі.
– Після розгрому Волині в минулому турі нічия зі "Сталлю" виглядає якось дивно. Як команда сприйняла такий результат?
– Звичайно, ми розраховували виграти цю гру. Всі кажуть, мовляв, повинні вигравати. Але потрібно розуміти, що команда молода, в такому складі провели зовсім небагато ігор. Гра з "Волинню" вийшла дуже гарна, були вільні зони, куди наші нападники вривались, і вдалось забити голи, які дозволили нам почуватись розкуто. А "Сталь" грала переважно від оборони, важко було її розкрити.
– Головний тренер вже обговорив з командою підсумки зустрічі, були якісь моменти, на які звертав увагу?
– Звичайно, ми кожну гру детально розбираємо, але не про все можна розповідати, адже це командні справи.
– Якщо говорити про тренерську методику Дмитра Станіславовича. Чи дуже змінилась підготовка з його приходом у першу команду?
– Коли я лише перейшов до "Дніпра", мене в дублі тренував Дмитро Станіславович, його філософію я добре знаю. Вона полягає в тому, щоб грати у футбол, отримувати задоволення від футболу. За великим рахунком, це найголовніша задача. Ну і, звичайно, рости як футболіст. Тренувальний процес побудовано відмінно. Тому, в цьому плані я всім задоволений.
Дмитро Михайленко знає, як знайти підхід до молоді
– Як думаєш, який "Дніпро" він хоче бачити, на що робить акцент на тренуваннях і теоретичних заняттях?
– Відбувається процес побудови нової боєздатної молодої команди. Такого не буває, що молоді прийшли і відразу починають постійно "феєрити". Природно, можуть бути спади, підйоми. Всі прекрасно це в команді розуміють. І Дмитро Станіславович нам теж це пояснює, щоб ми не переживали. Якщо будуть якісь помилки, то ми можемо просто сісти і поговорити про це.
– У Мирона Маркевича ти грав по всьому флангу, зараз в основному на фланзі захисту, тобі там комфортніше, чи просто є необхідність для команди?
– Мені комфортніше грати крайнього захисника. Але, в принципі, я граю по всьому флангу. Основна функція будь-якого крайнього захисника – стежити за тим, щоб не було "прохідного двору" з флангу, за який він відповідає. А якщо він "закрив" свій фланг, то і до атак можна підключатися, це вимоги сучасного футболу.
– Чи не виникає бажання діяти ближче до атаки, створювати моменти з лінії півзахисту?
– Я і так виконую ті функції, які на мене покладено, серед них є і підключення, і простріли. Але якщо ви маєте на увазі перехід у півзахист, то такого бажання у мене нема. Природно, якщо буде необхідність зіграти правого або лівого хавбека, я завжди готовий. Якщо тренер вважатиме за потрібне використовувати мене там, то я готовий приносити користь команді на будь-якій позиції.
Валерій Лучкевич встигає і в захисті, і в атаці
– Ти один з небагатьох нинішніх гравців "Дніпра", який достатньо пограв у першій команді під керівництвом Мирона Богдановича. Чи не скучаєш за ним?
– Ніколи не буває такого, щоб всю свою кар'єру футболіст грав у одного тренера. У кожного гравця тренери змінюються, і він повинен виконувати вимоги кожного з них, вникати у їхню філософію.
– Добре, а як стосовно атмосфери в самій команді, серед гравців?
– "Дніпро" завжди славився своїм хорошим колективом. Він завжди в "Дніпрі" був, є і буде. Все залишається як і раніше, лише люди трохи помінялись. А традиції "Дніпра" завжди залишаються!
– Хто зараз у вас авторитет на полі та поза ним? Хто може "роздати" в потрібний момент?
– Авторитет – це, в першу чергу, тренер. А серед футболістів – це "діди". Ми прислухаємося до їхньої думки, порад. У них величезний досвід за плечима, багато ігор, знань. Тому ми завжди намагаємося до них прислухатись.
У Сергія Назаренко точно є чому повчитися
– Кого нині зараховують до "дідів" у "Дніпрі"?
– Не скажу, що у "Дніпрі" багато "дідів" (сміється), але такими можна назвати Кравченко, Політило, Польового, Назаренко. Вони завжди підтримають, підкажуть в потрібний момент, де треба і "роздадуть", за що їм велике спасибі. Зі свого боку вони багато роблять для команди.
– Більшість хлопців поповнили першу команду з дубля. Вам знадобився час, щоб притертись одне до одного, чи відразу було розуміння, хто і на що здатен?
– Звичайно, потрібен час, щоб звикнути. Для того, щоб передачі "з закритими очима" віддавати – потрібен час. Всі один одного знають, але для того, щоб відчувати одне одного на футбольному полі, потрібно постійно грати разом.
Бал дебютантів: де в минулому сезоні виступали гравці сьогоднішнього "Дніпра"
– Так склалось, що зараз у вас молодий колектив. Напевно, хочеться і потусуватись десь і, можливо, іноді режим порушити. Чи таких випадків у "Дніпрі" нема?
– Я думаю, що таких випадків у нас немає.
– А взагалі, новий тренерський штаб вводив якісь штрафи чи обмеження в чомусь?
– Звісно ж, є певні штрафи, як і в будь-якому іншому клубі. Але в цьому сезоні наразі ніхто не проштрафився.
– Команду покинули її визнані лідери – Ротань, Зозуля, Федецький і багато інших. Спілкуєшся з ними зараз?
– Звичайно, з усіма хлопцями підтримуємо стосунки, наприклад, з Яном Лаштувкою, з Женею Шаховим. З багатьма іншими, з Зозулею теж. Їм завжди можна зателефонувати, поспілкуватися. Вони завжди вислухають, підкажуть, допоможуть, якщо потрібно.
Лаштувка допоміг українській армії більше, ніж всі футболісти разом узяті, – Зозуля
– У той час, коли визначалась подальша доля клубу, ти відразу ж вирішив, що не будеш залишати команду, чи все ж таки були думки змінити місце на більш стабільне?
– Це досить складне питання... Я до останнього сподівався, що в "Дніпрі" буде все добре, і поки так і є. Як і обіцяли, виплатили частину заборгованості по зарплатах перед футболістами. Далі також обіцяють видати залишок і вже виплачувати все відповідно до контрактів.
– Яке завдання стоїть зараз перед командою, чого від вас вимагають?
– По-перше, від нас чекають, що ми будемо рости як футболісти. Щоб ми виходили на кожен матч, ніби на останній, віддавались повністю. Природно, можуть бути невдачі, але якщо видно, що футболіст старається, то його потрібно підтримати. А якщо гравець виходить без бажання, то це вже інша історія. Зараз акцент робиться навіть не так на результат, як на те, щоб команда росла і розвивалася.
Фото: Прес-служба "ФК Дніпро"
"Дніпро", який ми не забудемо. Золотий склад Маркевича – де вони зараз