Наставник "Зеніта" Мірча Луческу розповів про роки, проведені в "Шахтарі", і свою тренерську філософію.
"Я прожив у Донецьку 10 років, і це був неймовірний період: безліч гучних перемог, завжди повний стадіон, незрівнянні умови для роботи. В один момент я навіть замислювався про те, щоб залишитися працювати в "Шахтарі" до кінця кар'єри, але цьому статися не судилося, і я вирішив продовжити роботу в Східній Європі.
Чемпіонат Росії завжди мене інтригував. Коли я працював у Донецьку, то дивився його матчі по телевізору і був вражений інтенсивністю ігор в цій лізі.
Мене також інтригувало, що за золото там б'ється відразу кілька команд, а не дві як в Україні – "Динамо" і "Шахтар". У Росії за чемпіонство сперечається 4-5 клубів, в силу чого рівень конкуренції тут вищий, ніж в Україні. У "Зеніті" я взявся за перебудову команди, щоб домогтися успіхів зразка недавнього минулого як в чемпіонаті, так і в єврокубках.
Але покинути "Шахтар", звичайно, було непросто. Ти звикаєш до певного стилю роботи, до відносин з конкретними людьми. Втім, є тут і небезпека загрузнути в рутині, що теж підштовхнуло мене на нові випробування.
У мене були давні зв'язки з "Зенітом". На важливому етапі мого перебування в "Шахтарі" Тимощук попросив мене відпустити його в "Зеніт". На той момент він був провідним українським футболістом в команді, капітаном, і я стежив за його кар'єрою після переходу.
Бачив, як два роки потому "Зеніт" виграв Кубок УЄФА і Суперкубок УЄФА. В той момент я зрозумів, що це клуб з великим потенціалом і тяжінням до гарної гри. Тоді у мене проскочила думка, що, можливо, одного разу я можу стати тренером "Зеніта". У цьому році вона здійснилося, і я цьому дуже радий.
Я довго працював у Італії і Туреччині. Після періоду тривалих пошуків, я зважився на переїзд до Донецька. Роки там були неймовірними. У мене були першокласні відносини з президентом клубу, оскільки ми переслідували одну мету. Головним для нас було демонструвати красивий футбол.
Залишати "Шахтар" було складно. Зв'язок з клубом був дуже сильним, але після всіх цих років на професійному рівні я міцно стояв на ногах. Тож без зволікання взявся за роботу в новому клубі і думаю зараз тільки про нього. Ностальгія мене не мучить. Можливо, вона з'явиться пізніше.
Принципи залишаються непорушні, адже тренери не змінюють свою філософію від року до року. Звичайно, можна придумати новий спосіб, як ці ідеї втілити, скорегувати методи роботи або підготовки.
Все це залежить від якостей, якими володіють твої футболісти, але самі принципи залишаються тими ж. Можна вигадати нові вправи, але всі вони спираються на твою ігрову філософію. У моєму випадку вона полягає в атакувальному футболі.
Завжди прагнув до того, щоб після мене в команді залишалося якась спадщина. Тренер настільки хороший, наскільки хороший останній результат у виконанні його команди, але реальну користь тренерської роботи можна оцінити по спадщині, що залишається після його відходу. Я заклав у "Шахтарі" певну філософію, конкретний стиль управління, і задоволений цим набагато більше, ніж своїми останніми результатами там", – сказав Луческу.
Луческу привів "Зеніт" до історичного провалу – такої ганьби клуб не знав більше 13-ти років
А ви що думаєте з цього приводу? Напишіть в коментарях