"Футбол 24" продовжує вас знайомити з учасниками ЧС-2014. Квартет Н. Алжир.
Алжир вдруге поспіль пробився у фінальний турнір чемпіонату світу. Чотири роки тому все вийшло невдало, однак свій слід африканська команда таки залишила. Як буде цього разу, сказати складно. Вцілому група рівна, але всі суперники, проте, виглядають сильніше за африканців.
Прізвисько: “Лиси пустелі”, “Зелені”
Конфедерація: КАФ (Африка)
Рейтингу ФІФА: 22 (станом на 5 червня 2014)
Федерація: Алжирська федерація футболу
Капітан: Маджид Бугерра
Тренер: Вахід Халілходжіч (Боснія і Герцеговина)
Найбільша кількість матчів: Лахдар Беллум - 101 матч
Найкращий бомбардир: Абдельхафід Тасфаут - 36 голів
Дебютний матч: Туніс - Алжир - 1:2 (Туніс; 25 червня 1957)
Найрезультативніша перемога: Алжир - Південний Ємен - 15:1 (Лівія; 17 серпня 1973)
Найрозгромніша поразка: НДР - Алжир - 5:0 (Котбус, НДР; 21 квітня 1976)
Чемпіонати світу: участі - 3 (вперше 1982), досягнення - груповий етап (1982, 1986, 2010)
Кубок африканських націй: участі - 14 (вперше 1968), досягнення - чемпіон (1990), віце-чемпіон (1980)
Суперники по групі H: Бельгія (17 червня), Південна Корея (22 червня), Росія (26 червня).
Прокляття групового етапу
Так вже вийшло, що найперший для Алжиру Мундіаль до цих пір залишається найкращим в історії країни. У 1982 році в Іспанії “лиси пустелі” ледь не створили велику сенсацію. На груповому етапі вони в першому ж турі обіграли майбутнього фіналіста - збірну ФРН. Потім поступилися австрійцям і здолали чилійців. Набравши 4 очки (тоді за перемогу нараховувалося по 2 пункти) алжирці не вийшли з групи.
Вийшла досить рідкісна ситуація, коли три команди набрали рівну кількість очок. В 1/8 фіналу вийшли збірні ФРН і Австрії, які підступно розіграли результат, який влаштовував їх обох - 1:0 на користь німців. Забезпечивши потрібний результат, команди кинули грати. Фальш відчули навіть фанати граючих збірних, не кажучи вже про іспанців, які прийшли подивитися на красивий футбол, а натомість побачили неспортивне “протистояння”. Тим не менш, протест збірної Алжиру щодо договірного характеру матчу був відхилений.
Чемпіонат світу 1986 завершився для “пустельних лисів” більш однозначно. Алжир потрапив у групу з Бразилією, Іспанією та Північною Ірландією. Програвши начисто двом фаворитам, африканці посіли останнє місце, набравши одне очко (1:1 з Північною Ірландією), і забивши всього один м'яч.
Наступного Мундіалю довелося чекати 24 роки. На ЧС-2010 в ПАР алжирці кваліфікувалися завдяки перемозі над своїм найлютішим ворогом - збірною Єгипту. Жеребкування відправила підопічних Рабаха Саадана в одну групу з Англією, США і Словенією. Потрапивши в не найсильніший квартет, Алжир посів останнє місце, а також став однією з двох команд (поряд з Гондурасом), які жодного разу не вразили чужі ворота. Зате африканці зіграли внічию з Англією. Тим і запам'яталися.
Легенда збірної
Нападник Мустафа Рабах Маджер (15 грудня 1958) досі залишається найкращим гравцем в історії алжирського футболу.
Особисті досягнення:
- Найкращий футболіст Африки 1987 року
- Найкращий алжирський футболіст ХХ ст.
- 5-й у списку найкращих футболістів Африки ХХ ст.
- Найкращий арабський футболіст ХХ ст.
Кар'єру футболіста Маджер розпочав у клубі “Хуссейн-Дей”, в якому грав до 25 років. Потім він перебрався до Франції, де виступав за клуби “Расінг” і “Тур”. У 1985 році Маджер перейшов в португальський “Порту”, клуб за який він виступав з невеликою перервою майже шість років. У складі “Порту” Маджер домігся головних успіхів у своїй кар'єрі, вигравши Кубок європейських чемпіонів, Суперкубок УЄФА і Міжконтинентальний кубок. У переможному для “Порту” Кубку чемпіонів Маджер став кращим бомбардиром турніру, і в тому числі відзначився у фінальному матчі, забивши гол п'ятою і додавши до нього гольовий пас. Завершив свою кар'єру Рабах Маджер в клубі “Катар СК”.
У складі національної збірної Маджер виступав протягом 14 років, зігравши за неї в цілому 87 матчів, і забивши в них 31 м'яч. Маджер є рекордсменом збірної Алжиру за кількістю забитих м'ячів. У складі збірної він брав участь на двох чемпіонатах світу 1982 і 1986 років.
Після завершення кар'єри гравця Маджер зайнявся тренерською діяльністю, він тричі вставав біля керма збірної Алжиру, а також керував катарським клубами “Аль-Вакра” і “Аль-Райян”.
В даний час Маджер працює спортивним аналітиком на катарському телеканалі “Аль-Джазіра”.
Шлях "лисів" до Бразилії
Після провального чемпіонату світу Рабаха Саадана очікувано звільнили. Збірну вирішили довірити більш іменитому фахівцю. Вибір припав на боснійця Вахіда Халілходжіч. Новий наставник відразу зіткнувся з проблемами. Свою кар'єру в збірній завершили три лідера - Карім Зіані, Антар Яхья і Надір Бельхадж. Осиротіли позиції плеймейкера, а також центрального і лівого захисників. Однак, Халілходжіч швидко знайшов наступників екс-лідерам, адже з молодими талантами у збірної Алжиру проблем немає.
Збірна Алжиру без особливих проблем виграла груповий турнір, лише одного разу втративши очки. У вирішальному раунді “лисам пустелі” випало битися з національною командою Буркіна-Фасо, фіналістом КАН-2013. Перший матч підопічні Вахіда Халілходжіча програли 2:3. У матчі-відповіді їх влаштовувала мінімальна перемога з рахунком 1:0. Її вони і добилися. Вирішальний м'яч забив капітан збірної Маджид Бугерра.
Стадія плей-офф
Алжир - Буркіна-Фасо - 1:0 (Бугерра,49)
Буркіна-Фасо - Алжир - 3:2 (Пітропіа,47;Коне,65;Бансе,86 (П) — Фегулі,50; Меджані,68)
Груповий етап. Група Н
Алжир - Малі - 1:0 (Судані,50)
Руанда - Алжир - 0:1 (Таідер,51)
Бенін - Алжир - 1:3 (Гестеде,31 — Слімані,38,42; Гілас,78)
Алжир - Бенін - 3:1 (Фегулі,10; Таідер,59; Слімані,92 — Гестеде,26)
Малі - Алжир - 2:1 (Н'діайє,30; Маіга,81 — Слімані,6)
Алжир - Руанда - 4:0 (Фегулі,26;Судані,31,81;Слімані,79)
Тренер
Без Вахіда Халілходжіч збірна Алжиру навряд чи б вийшла на чемпіонат світу. Деякі перемоги “пустельних лисів” і зовсім можна назвати”чисто тренерськими”. Наприклад, той самий доленосний матч-відповідь проти Буркіна-Фасо.
Футбольну кар'єру розпочав Халілходжіч у клубі “Вележ” в 1971 році. Відіграв за клуб 10 сезонів і провів за нього більше 100 голів. У віці 28-ти років Халілходжіч перейшов у французький “Нант”, у складі якого провів 5 сезонів, двічі стаючи за цей час кращим бомбардиром французького чемпіонату, і завоювавши в його складі звання чемпіона Франції. Після “Нанта”, Халілходжіч провів один сезон в “Парі Сен-Жермен” і в 1987 році у віці 34 років завершив кар'єру футболіста.
Виступаючи за молодіжну збірну Югославії, Халілходжіч завоював “золото” молодіжного чемпіонату Європи в 1978 році. У складі національної збірної Югославії Вахід Халілходжіч провів 15 матчів і забив у них 8 м'ячів. Брав участь у ЧЄ-1976 і ЧС-1982.
Більшу частину своєї тренерської кар'єри Халілходжіч провів у Франції, тренуючи зокрема такі клуби як “Лілль”, “Ренн” і ПСЖ, крім того має досвід роботи із турецькими, африканськими і близькосхідними клубами. З серпня 2010 року по травень 2011 року Халілходжіч керував клубом “Динамо” із Загреба.
Не можна не відзначити, що для 61-річного фахівця майбутній чемпіонат буде першим в кар'єрі. Міг би бути і другим, якби не звільнення зі збірної Кот-д'Івуара незадовго до початку фінального турніру ЧС-2010. Халілходжіч здобув для івуарійців путівку на Мундіаль, але після невдалого для збірної Кубка африканських націй тренера “попросили”.
У алжирської футбольної федерації немає приводів прибирати боснійця від керма команди. Спеціаліст користується великим авторитетом серед гравців. Конфліктів з ним ні в кого немає. Результати непогані. Для повноти картини залишилося оформити перший в історії вихід до 1/8 фіналу. Ну, або хоча б виграти один з трьох матчів на груповому етапі.
Команда
Воротарі: Раіс М'Болі (ЦСКА, Болгарія), Мохамед Земмамуш ("Алжир"), Седрік Сі Мохамед ("Костянтина" Алжир);
Захисники: Ессаід Белкалій ("Уотфорд", Англія), Маджид Бугерра ("Лехвія", Катар), Ліассін Кадамуро ("Мальорка", Іспанія), Фаузі Гулам ("Наполі", Італія), Рафік Халліш ("Академіка", Португалія ), Аїсса Манді ("Реймс", Франція), Карл Меджані ("Валансьєн", Франція), Джамаль Месба ("Ліворно", Італія), Мехді Мостефа ("Аяччо", Франція);
Півзахисники: Набіль Бенталеб ("Тоттенхем", Англія), Ясін Брахімі ("Гранада", Іспанія), Мехді Ласен ("Хетафе", Іспанія), Сафір Таідер ("Інтер", Італія), Хассан Йебда ("Удінезе", Італія), Софіан Фегулі ("Валенсія", Іспанія);
Нападники: Абдельмумен Джабу ("Клуб Африкан", Алжир), Набіль Гілас ("Порту", Португалія), Іслам Слімане ("Спортинг", Португалія), Хілал Судані ("Динамо", Хорватія), Рійяд Махреза ("Лестер", Англія).
В обоймі Вахіда Халілходжіч досить середніх за європейськими мірками футболістів. Чому за європейськими? Левова частка футболістів грає в клубах Старого Світу. Лідери збірної представляють “Валенсію” (Софіан Фегулі), “Наполі” (Фаузі Гулам), “Тоттенхем” (Набіль Бенталеб) і інші команди провідних ліг. Нескладно здогадатися, що саме ці легіонери поведуть за собою інших.
На воротах збірної Алжиру стоятиме людина, зоряним часом якої став матч минулого чемпіонату світу проти Англії. Раіс М'Болі жодного разу не капітулював перед зірковими нападниками родоначальників футболу. Дивно, що після 2010 року Раіс не перейшов ні в один з великих клубів і нині виступає за болгарський ЦСКА.
На краях оборони діють представники французького “Реймса” та італійського “Наполі” - Аїсса Манді і Фаузі Гулам. У центрі одне з двох місць заброньовано капітаном Маджидом Бугерра на прізвисько “Чарівник”. 31-річний захисник після кількох проведених років у Франції, Англії та Шотландії грає в Катарі, але це нікого не бентежить. Поруч з ним найчастіше виходить Карл Меджані. Рідше - Ліассіне Кадамуро.
Центр поля при Халілходжіч вибудовується за наступним принципом: один опорник, два гравці ближче до атаки. Завдання руйнувати атаки суперника покладено на хавбека Мехді Ласена. У разі чого його може замінити Адлен Гедіура. Трохи вище в матчах відбіркового турніру розташовувалися Сафір Таідер і Хасан Йебда.
5 березня у них з'явився серйозний конкурент. Алжирська федерація перехопила у збірної Франції півзахисника Набіля Бенталеба, що став основним гравцем “Тоттенхема”. У товариському матчі проти Словенії 19-річний хавбек оформив свій перший вихід у футболці “пустельних лисів”. Ймовірно, Бенталеб замінить Таідера, так як той не має постійної ігрової практики в міланському “Інтері”. Халілходжіч, до речі, вже попередив Сафіра, що тому пора проявляти себе, щоб отримати місце в складі.
Вінгерів правильніше відносити до лінії нападу. На одному з країв, а, може бути, і на вістрі, виступить головна зірка збірної Алжиру - Софіан Фегулі. До речі, щоб оцінити сильні якості Фегулі, головний тренер Росії Фабіо Капелло особисто літав переглядати футболіста на один з матчів “Валенсії”.
Відзначимо, що Софіан був за крок від того, щоб опинитися поза збірної Алжиру. Пропозиція виступати за неї він прийняв тільки після того, як остаточно переконався, що кар'єра в національній команді Франції йому не світить. Тепер він безумовний лідер “зелених” і місце в складі йому забезпечено.
Іншим футболістам атаки за потрапляння в основу доведеться поборотися. Серед них виділяється тільки один дійсно талановитий гравець. 23-річний Набіль Гілас народився у Франції, професійну кар'єру розпочав у португальському “Морейренсе” у віці 20 років, а зараз є одним з провідних нападників “Порту”. Ось така красива історія трирічного шляху від любителя до зірки рідної країни. Решті нападників збірної далеко до такого визнання. Багато надій покладалося на 22-річного Ісхака Бельфоділа, але його Вахід Халілходжіч не включив навіть у розширений склад.
Зірка
Софіан Фегулі почав свою кар'єру в “Греноблі”. Після закінчення сезону, він підписав свій перший професійний контракт з “Греноблем” до 2010 року.
У наступному сезоні він отримав 8 номер і, незважаючи на те, що йому було всього лише 17 років, став грати досить важливу роль в команді. У цьому сезоні він зіграв 26 матчів і забив 3 голи, що допомогло його команді перебратися в Лігу 1. Його перший м'яч в офіційних іграх відбувся в матчі з клубом “Реймс”. 11 квітня 2009 він отримав важку травму, яка змусила його пропустити решту сезону. Фегулі повернувся в сезоні 2009/10 29 серпня в матчі з "Сент-Етьєном". Після 5 матчів цього сезону Софіан знову отримав травму, на цей раз він травмував меніск на правому коліні. Його успішно оперували в жовтні. Після операції кілька посадових осіб "Гренобля", в першу чергу генеральний директор клубу, були вельми критичні до гравця. Тим часом контракт гравця закінчувався вже влітку 2010 року, а інтерес з боку багатьох європейських клубів досі залишався. Таким чином 20 травня 2010 Фегулі став гравцем "Валенсії", підписавши 4-річний контракт з клубом.
Дебют у "Валенсії" відбувся 25 вересня в матчі 5 туру чемпіонату Іспанії проти хіхонського "Спортінга". На 70 хвилині Фегулі вийшов на заміну замість Хуана Мати. Після відходу з команди Мати Фегулі став основним гравцем команди і нині залишається одним з головних лідерів валенсійського клубу.
Софіан мав право грати як за Алжир, так і за Францію. Він віддав перевагу збірній Франції, і відразу ж з'явився на декількох матчах молодіжної команди країни. 12 листопада 2008 тренер збірної головної команди Раймон Доменек включив Софіана в попередній список гравців на товариський матч проти збірної Уругваю. Але вже в 2011 році Фегулі заявив, що хотів би виступати за збірну своєї історичної батьківщини, і з того ж року виступає за національну команду Алжиру.
Прогноз
Саме по собі напрошується порівняння з тим варіантом алжирської збірної, що грав чотири роки тому. Не виходить сказати, що нинішній склад сильніше. Більше того, колектив Рабаха Саадана був явно досвідченіший. Але і він не зміг нічого показати на світовому форумі. Цього разу група аж ніяк нітрохи не легше, бо кожен опонент в очному порівнянні перевершує “лисів пустелі”.
Бельгія - зрозуміло. Росіяни набагато досвідченіші за алжирців. Південній Кореї збірна Алжиру поступається в досвіді і у фізиці. Цього достатньо, щоб перед очною зустріччю 2-го туру фаворитом вважався представник Азії.
З іншої сторони молоді і талановиті африканці зможуть попсувати нерви усім суперникам і при вдалому збігові обставин зможуть зачепитись за другу сходинку. Тут важливу роль може зіграти недооцінка суперниками Алжиру. Саме цей фактор частенько грав злий жарт з фаворитами.
Реально ж Алжир, скоріше за все, знов завершить виступи на ЧС на груповій стадії, зайнявши 4-е місце в групі.