Міжнародна федерація футбольних асоціацій (ФІФА) прийняла рішення про скасування системи ліцензування футбольних агентів. Починаючи із квітня 2015 року діяльність агентів не контролюватиметься національними федераціями.
Національні федерації не зможуть висувати претензії агентам, оскільки вони перестануть бути суб'єктами футболу. Відповідно, агенти також втратять можливість захищати свої інтереси у футбольних інстанціях.
Про нововведення «Футбол 24» розпитав у відомого в минулому футболіста Євгена Левченка, який в основному виступав у голландському чемпіонаті.
- Євгене, невдовзі професія футбольний агент стане ще доступнішою. Це добре чи погано для футболу?
- Рішення ФІФА скасувати поняття футбольний агент – це, за великим рахунком, боротьба із «темними силами» агентської влади над футболістами. Сама ідея непогана. Але, зрозуміло, позбутися людей, що наживаються на футболістах, дуже не просто. Тому в цій ініціативі ФІФА бачу невелику частку популізму. Можливо, Блаттер і футбольні функціонери вирішили спробувати боротися. Але я не вірю, що це призведе до якихось глобальних зрушень у футбольному середовищі. Агента замінять на посередника, а це нічого не змінить. Так, будуть обмежені офіційні виплати посередникам. Скасують бонус за трансфер неповнолітніх. Але сама проблема криється в тому, що замість агентів з’являться посередники чи цілі фірми, які займатимуться тим же самим. Мене насторожує і лякає те, що будь-яка людина може підійти до футболіста і запропонувати представляти його інтереси. Це може призвести до негативних наслідків для футболістів, а не агентів.
- Можете розказати детальніше про обмеження офіційних виплат посередникам?
- На сьогодні агенти отримують в середньому 10 %. Донедавна ФІФА не обмежувало виплати бонусів для агента за трансфер. Із квітня 2015-го посередники не зможуть отримувати більше 2 мільйонів доларів за одну трансферну операцію. І є певний відсоток річної зарплати футболіста, який може забирати посередник. В цьому плані ініціатива хороша. Але, як ми усі знаємо, в Україні, Росії є багато агентів, які, скажімо так, перебувають у самій структурі футбольного суспільства. Тому панібратські стосунки між агентами і структурами футболу в Україні та Росії не дадуть зникнути негативним явищам. Просто зміняться імена, з’являться нові фірми, через які робитимуться фінансові махінації. Повторюю, ідея – дуже цікава і правильна. Але в наших країнах це не дасть очікуваного ефекту, тоді, як у Європі вона дещо покращить ситуацію.
- А як в принципі це нововведення може вплинути на «темні сили» агентської влади? В Україні не так часто відбуваються трансфери, де агент може розраховувати на бонус у два мільйони доларів, а тому цього обмеження посередники не боятимуться…
- В Україні та Росії бувало, що трансфери були абсолютно не пропорційними до заслуг футболіста та можливостей клубу. Тому якщо поставити посередника в певні рамки, це правильне ініціатива. Впевнений, ФІФА та національні Федерації України та Росії не зможуть контролювати грошові потоки, адресовані агентам. І взагалі, не підтримую точки зору, що агент – це вічна проблема. Якщо футболісту поталанило із хорошим агентом – це здорово. Зараз триває певний перерозподіл, оскільки ФІФА хоче більшого контролю над фінансовими потоками.
- Якщо агент заробляє неадекватно багато, то це означає, що комусь це вигідно. А оскільки платить клуб, значить його керівники зацікавлені у тому, щоби агент отримав надприбутки. Інакше клуб би унеможливив отримання посередником зайвих грошей. Як ФІФА чи Федерація може вплинути на бажання керівників клубу переплатити агенту? Завжди ж знайдеться схема, яка нівелює усі потуги функціонерів…
- Безперечно… Піраміди українського та російського футболу усім відомі. Тут процвітає система відкатів та ділення при трансферах гравців. Тому зміни будуть лише в назвах. Як уже говорив, не вірю в те, що ініціатива ФІФА реально щось покращить. А мінус нововведення полягає в тому, що люди, які не розуміються на футболі зможуть вішати «локшину» на вуха футболістів, розповідати казки про щасливе майбутнє і заробляти на цьому гроші. Постраждає якість. І, мені здається, ФІФА потрібно акцентувати на агентах, як якісних суб’єктах. Не впевнений, що прийдуть люди, які розуміються на футболі і зможуть вести футболістів у правильному руслі.
- Ви сказали, що хороший агент – це здорово. Але він потрібен тоді, коли футболіст веде із клубом переговори про контракт. В інший період для того, щоби вирішити побутові питання, особливих знань не потрібно. Можливо, варто взагалі заборонити посередників при трансферах, тоді і проблем не буде із відкатами?
- Не погоджуюся із цією тезою. Футбольний агент – це не лише «конектор» між клубом і гравцем. Першочерговою задачею агента – є пошук і переговори із клубом. Але крім того, хороший агент надає цілий спектр послуг. Він турбується про податкові проблеми, вирішує питання із проживанням, працює над менталітетом футболіста. Ну і агент повинен працювати на футбольним шляхом свого підопічного, разом із ним розраховувати його можливості та бажання. Правильний підхід передбачає поступове сходження по сходах, а не отримання миттєвої вигоди. Це справжнє мистецтво, яке дано не багатьом. В агента не може бути багато футболістів, оскільки на усіх у нього не вистачить часу. Кожному гравцеві потрібно розписувати чіткий кар’єрний план. Тут потрібна грамотна, знаюча футбол людина. А зараз може з’явитися навала незрозумілих людей. Так, вони можуть реєструватися в ФІФА, працювати в певних межах, але вони не будуть правильно просувати футболіста. А це, для мене, ключова проблема.
- Ви не думали про фах агента?
- А чому б ні? Ця ідея мене не покидає. Я би з радістю допомагав футболістам, а можливо буду це робити у найближчому майбутньому. Мене двічі обманювали при переходах із клубу в клуб. Такі моменти загартовують і роблять сильнішими. Але їх потрібно уникати, особливо, коли ти ще молодий. Я би поступав зовсім по-іншому. Фінанси – це здорово, але не найважливіші. Футбольні сходинки потрібно долати поступово. Для мене це є очевидним пріоритетом для кожного футболіста.
Розмовляв Гліб Ваколюк