Колишній тренер луцького клубу Віталій Кварцяний пригадав, як зірвався потенційний перехід Ярослава Кінаша у мадридський Реал.
"Найталановитішим українським гравцем, який не зміг повністю розкрити свій потенціал, був Ярослав Кінаш! В українському футболі мало таких футболістів, які мають нестандартну координацію і відчуття моменту, при цьому, розповідаючи партнерам, що робити далі. Кінаш – футболіст від бога.
Мені його привіз агент Кулішевич, який раніше грав у мене у Волині. Я взяв його на збори в Євпаторію, але він проявив себе там жахливо. Взагалі не хотів вставати вранці, не хотів бігати, стрибати. Загалом складний футболіст!
На третій день зборів граємо ми проти харківського Геліоса. Думаю, подивлюся в грі Кінаша. У першому таймі ми вели 2:1, а в підсумку програли 2:4. Після гри кажу: "Спати потім, відразу робимо розбір!" Кінашу висловив персональну претензію, а він мені каже: "Та ну вас нах*й з вашим футболом, я їду додому". Я злякався, але не через його висловлювання, а через те, що він пох*їст. Хлопець талановитий, втратити не хочеться.
Спробував його притиснути відразу, як я зазвичай роблю, але, напевно, перегнув. Треба рятувати ситуацію! Я швидко закінчив розбір і всіх відпустив відпочивати. Тренерам своїм кажу: "Ідіть, заспокойте цього придурка. У крайньому разі заберіть паспорт і нікуди не відпускайте. Він унікальний футболіст, ми не можемо його втратити". Вони пішли, через 15 хвилин повертаються: "Володимировичу, він нас теж послав, хоче їхати. Паспорт не віддає". Я кажу: "Замкніть його в кімнаті, зв'яжіть руки, заберіть паспорт, речі, і нехай сидить там, доки не зголодніє і не почне стукати".
Зрештою, я попросив вибачення, попросив поговорити з ним президента Василя Столяра, хоча Кінаш і його послав, культурно. Довелося нам усім добряче попрацювати, щоб Кінаш залишився: паспорт забрали, речі забрали. А в Сімферополі вже сніг, куди він піде? Через кілька днів він обтерся, йому все сподобалося. У підсумку почав грати дуже здорово, а коли ми вийшли у Вищу лігу – взагалі шедеврально.
Ми його в Реал хотіли продати! Записали диск із нарізками його гри, і Кулішевич передав його Бєланову, а той – Бутрагеньйо, з яким він дружив. Ми почали чекати, коли Бутрагеньйо запросить Кінаша в Реал на перегляд, але цього, як завжди з нашим "щастям", не сталося. Бутрагеньйо звільнили з Реала, на його місце прийшли інші люди і нікому було викликати Кінаша. Потім у Яріка пішла низка серйозних травм: меніск, хрести. Він згодом ожив у Руху, і ми його знову повернули у Волинь. Дуже талановитий футболіст!
Чи хотів хтось з українських грандів купити Кінаша? На зборах у Ялті грали ми з Металістом Маркевича. Ми виграли 2:1, Кінаш був капітаном і так відвозив харківських аргентинців і бразильців рилом об газон, що це треба було бачити. Після матчу ми з Красніковим випили по 100 грам віскаря і він каже: "Володимировичу, скільки ваш Кінаш коштує?". Я йому відразу відповів: "Він не продається". Красніков одразу: "Даємо 800 тисяч доларів". А я: "Та хоч 2 мільйони. Моя відповідь: Ні!" – розповів Кварцяний в інтерв'ю Українському футболу.
Шахтар має підсилення для... Динамо, або Чому вчорашнім ворогам варто закопати "сокиру війни"