Екс-форвард "Карпат" Сергій Кузнєцов розповів про конфлікт, який у нього був із львівським клубом.
– Ви пішли з "Карпат" не зовсім так, як хотілося б. З чим це пов'язано?
– Все йде від президента клубу, від нього виходять всі рішення. Всі вболівальники "Карпат" розуміють, що відбувається. Я намагався якісно робити свою роботу, тому прикро бачити таке ставлення до себе. Я ж не один такий... З багатьма футболістами відбувалися якісь незрозумілі речі, які могли очорнити наші імена. Той, хто платить, той і замовляє музику. І нічого не вдієш.
Незважаючи на це, Петру Петровичу теж треба віддати належне за те, що він створив таку сильну команду. Без нього ж теж у Львові не було б Ліги Європи.
– Який післясмак залишився після "Карпат" – більше приємний чи неприємний?
– Я намагаюся не змішувати різні питання з футболом. Життя у Львові і любов уболівальників запам'яталися на все життя. Не хочеться переплітати зовсім інші почуття. Осад, звичайно, залишився, але в цьому не винні ні гравці, ні тренера, ні вболівальники. Мені довелося відстоювати свої права. В кінцевому підсумку я виявився правий. Не розумію, навіщо треба було все це починати. Можна було знайти точки дотику і закрити питання, але, коли цього не відбувається, потрібно доводити свою правоту.
– Наскільки вплинула на оренду в "Аланію" бійка з Батістою на тренуванні?
– Було діло, побилися. І цей момент був використаний керівництвом. Мене виставили винним – навіть позбавили зарплати до кінця року. До цього теж було багато моментів, які не виносилися на загал. Я терпів, терпів, але все-таки скипів. Вирішив, що в такій ситуації треба щось робити. Я не люблю бути важким вантажем.
– Всім, до речі, запам'ятався спіч Ігоря Дедишина про те, який Сергій Кузнєцов поганий. Ви сказали, що ніколи не потиснете йому руку. Щось змінилося?
– Цей чоловік вилив на мене стільки бруду... Минуло стільки часу, а він так і не знайшов у собі сили вибачитися. Я можу дуже багато чого зрозуміти і пробачити, але не в цьому випадку. Досі я йому не потиснув би руку. Спілкування генерального директора через ЗМІ було не дуже приємним.
Тим більше, це було не заслужено. Не я ж ішов на ці конфлікти, не дозволяючи себе лікувати. Це довів і виграний суд в Лозанні і виплачені клубом гроші. Послухайте, Дедишин – найнятий працівник, який за своєю чи не своєю волею виконував вказівки. Адже він не тільки на мене вилив купу бруду, але й ще на багатьох хлопців. Знаю дуже багато футболістів, які пішли з "Карпат" не без проблем. Напевно, не вони в цьому винні.
А що ви думаєте з цього приводу? Напишіть у коментарях