Він повинен був очолити "Реал" більше десяти років тому. "Валенсія" Бенітеса виграла Прімеру та Кубок УЄФА, а Мадрид звик забирати собі найкраще.
Власне, Бенітес на той момент і був тим, найкращим. Молодий, перспективний, по-футбольному мудрий, красномовний. Він кохався в тактиці і потребував ресурсу, щоби втілювати свої новаторські ідеї. Спокусити «Реал» не вдалося. Кейрушу і Лушембургу, скажімо, вдалося, а Рафі ні. Незбагненні наміри та шляхи королівські…
Не менш дивним ніж ігнор у 2004-му виглядає запрошення Бенітеса тепер. У Мадриді відмовилися від практики забирати собі вершки? Чи хтось на «Бернабео» вважає Рафу найкращим тренером Європи? Я не хочу применшувати вміння чи рівень Бенітеса. Вже одним стамбульським фіналом Рафа написав одну сторінку в «Історію світового футболу», а ще одну – в збірник найвеличніших футбольних легенд. Однак ми пам’ятаємо також, що ані «Ліверпуль», ані жодна команда наставника пост-мерсисайдського періоду («Інтер», «Челсі», «Наполі») не ставала чемпіоном. Тобто якщо з кубковим форматом фахівець справлявся, то тотальна домінація – на протязі всього сезону – постійно залишалася для тренера недосяжною вершиною. А хіба не через це попросили Анчелотті, що «Реал» не зумів втримувати першість у всьому і постійно? Мадрид не має права опускатися ні на мить, вважає Перес. То якого біса тут робить Рафа?
Я готовий сперечатися на кварту дорого та смачного алкоголю, що Бенітес не допрацює в Мадриді свого контракту – а це три роки. Не тому, що він поганий тренер. А тому, що очікування «Реала» від наставника будуть невиправдано високими. Фанатичний прихильник тактичних тонкощів прививатиме «королям» свій, особистий малюнок гри. Прививатиме систематично, наполегливо, ігноруючи невдачі, наступаючи на граблі, гнутиме свою лінію. Вона, в принципі може принести успіх. Таке вже ставалося. Він шокував «Енфілд» постійним протягуванням до основи незграбного та, здавалося, недолугого Крауча. І після мерії невдач Пітер таки почав забивати. Він ігнорував всі невдачі «Наполі» і вперто грав свої 4-2-3-1. І врешті ця схема непогано працювала. Але чи впевнені Ви, що Перес, ба – навіть вибаглива мадридська публіка, терпітиме поки експерименти Бенітеса запрацюють? Терпітиме, поки неймовірне каталонсько-латиноамериканське тріо трощитиме «Реал», утікатиме від нього в турнірній таблиці, красуватиметься з трофеями? Терпітиме, поки Бенітес забуватиме про атаку «Реала» і концентруватиметься на грі оборони? А Рафа це робитиме – він простійно це робить. Надійна оборона це фундамент, на якому будує свої будинки архітектор Бенітес.
Утім брак терпіння та завищені сподівання керівництва клубу не будуть єдиними проблемами нового наставника «Реала». Проблема номер один для Бенітеса – Кріштіану Роналду. Авторитет португальця в команді беззаперечний і Рафі не можна навіть мріяти про те, щоби з ним зрівнятися. Прихильників «вершкових» повинно заспокоювати лиш те, що Бенітес – неконфліктний тренер і не був помічений у конфронтація із підопічними. Відтак можливо фахівець знайде підхід до своєї найяскравішої зірки. Інакше можна вже шукати нове місце роботи. Спроби вдовольнити забаганки найкращого футболіста світу вже ведуться. Всім відомо, що забивати Роналду любить навіть більше, ніж перемагати. Тому, щоби не вигадувати бозна-чого, португальцю вже нібито заготували місце на вістрі атаки. Що в такому випадку повинен робити Карім Бензема, який демонстрував доволі непоганий рівень гри? Над цим питанням, гадаю, вже мізкують десь у Парижі чи Лондоні.
Знайти спільну мову з командою – завдання непросте. Особливо, якщо це «Реал». Що говорити, якщо навіть вулкан у плоті Моурінью, згрубша, не дав собі ради в роздягальні «Реала». Всі знають, що Жозе «за своїх» готовий віддати руку чи ногу. Але навіть він не зумів просікти всі підводні течії в команді, знайти спільну мову з усіма підопічними мільйонерами. Варто лише глянути як змінився португальський тренер, переїхавши на «Стемфорд», як відразу стає зрозуміло – наскільки важкою є робота в «Реалі». Тепер Моур усе частіше усміхається, філософствує, згадує про щасливу старість в садочку за хатою із внуками на колінах і нагадує мудрого Алекса Фергюссона. Він зумів стати щасливим там, подалі від мадридського бруду та суєти. На Бенітеса ж це все лише чекає. Він удруге приходить у команду після Жозе. В «Інтері», де Моурінью обожнюють, Рафа наказав познімати на базі всі фото та портрети свого попередника, почав категорично ламати напрацювання Жозе. Нічого доброго з цього не вийшло, «Інтер» став найпровальнішим проектом Бенітеса.
Ще одна клопіт – трансферна кампанія. «Мені б такі проблеми» - вигукнуть десятки тренерів із різних куточків світу і будуть праві. «Реал» грошей не шкодує і лайна не купує. Однак, якщо переходити до конкретики, то в головного тренера тут багато не питатимуть. Трансфери не входять до компетенції наставника і після «Ліверпуля» (а в Англії коуч є передовсім ще й менеджером) працювати доведеться з труднощами, тобто із запропонованим Флорентіно Пересом матеріалом. В Анчелотті через це були неабиякі проблеми. Йдеться про продаж надзвичайно ефективних Ді Марії та Алонсо, про відмову від придбання гравців на позиції, що потребували підсилення.
Далі хочу бодай на трохи перейти до позитиву для фанів «Реала». Все може виявитися не таким печальним, адже Рафаель Бенітес розуміє – це шанс усього його життя. Йому 55, у нього було кілька невдалих сезонів. І тут йому в руки падає «королівський клуб»! Кращого шансу реанімувати власну кар’єру, злетіти на Олімп просто не буває. Він може досягнути успіху і залишитись у сонмі топ-тренерів ще на багато років (а Рафа спокійно може працювати ще десятиліть зодва). А може зазнати краху, опуститься на землю і надалі тренувати команди рівня «Еспаньола» чи «Ньюкасла».
Плюс Бенітес у дебютному сезоні візьме на себе весь удар критики. Якщо Роналду не заб’є критикуватимуть не його, а тренера. Не допрацює Бейл – усі питання до Бенітеса. Не надто надійно зіграли в обороні – нехай Рафа пояснить, усі ж казали, що це не тренер рівня «Реала». Бенітес – досвідчений фахівець і впорається з тиском. Натомість полегшить завдання своїм футболістам, які зуміють сконцентруватися на грі. Сезон без титулів, зміна на лаві – такі речі повинні мотивувати. А мотивовані, висококласні футболісти можуть перемагати, тим паче з мудрим, начитаним тренером, що кохається в шахах.
Ну що «вершкові», потішились? На цьому завершується позитив. Починається робота – спочатку на трансферному ринку, згодом на футбольних полях. Робота ця буде важкою, поразки будуть гнітючими, а насмішки «синьо-гранатових» опонентів – образливими аж до болю. Терпи «Реал», святкуй «Барселоно». Саме так, дозвольте привітати каталонський клуб із титулом чемпіона Іспанії 2015/2016. Не вірите? Як щодо ще однієї кварти? ;)