"Футбол 24" представляє Головну команду нашої країни, яка вдруге у своїй історії виступить на чемпіонаті Європи.
Крізь м’ясорубку скандалів
Третій великий форум для нашого футболу. На ЧС-2006 збірна України сенсаційно дійшла до чвертьфіналу, а на домашньому Євро-2012 вийти з групи завадила груба помилка угорського рефері Кашшаї. Зараз – новий чемпіонат і нові сподівання. Принаймні, спаринги команди Фоменка у 2016-му додають великого оптимізму. Безперечно, до гри є претензії, дуже невчасно почав лажати у воротах П’ятов, практично не забивають форварди. Але, тим не менше, Україна здобуває перемогу за перемогою і вже стала чемпіоном Європи у весняно-літніх товарняках.
Шлях на Єлисейські поля не був встелений для нас пелюстками троянд. Сенсаційна Словаччина одразу пішла у відрив, ну а чинний чемпіон континенту – Іспанія – взяв своє на класі. Тож довелося пробиватись крізь закляту смугу плей-офф. У підсумку Україна таки розірвала зачароване коло невдач, вигравши стикові матчі із Словенією. Так переписувалась історія. Так загартовувався характер.
На Євро-2016 Коноплянці і Ко доведеться протистояти не тільки Німеччині, Польщі та Північній Ірландії, але й скептикам рідного розливу. Серед окремих кіл українських вболівальників немало тих, кого дратують деякі гравці збірної України. Доходить навіть до того, що декларується небажання вболівати за таку команду. Чи пригадуєте, коли у нашій історії була настільки суперечлива і неприємна ситуація? Тут не обійшлося без незрозумілої політики Федерації, яка розхитала тему навколо легіонерів із Росії, а в підсумку вони таки поїхали на Євро.
Наситити нездорову атмосферу життєдайним киснем зможуть лише блискавичні удари по суперниках у групі. Стартуємо проти фаворита – збірної Німеччини, і в цьому експерти вбачають плюс. По-перше, Бундестім максимально налягає на педалі ближче до фінальних етапів турніру. По-друге, навіть у випадку поразки все буде в руках збірної України – перемагаємо інших конкурентів і виходимо у плей-офф.
Заявка на Євро-2016
Воротарі: Андрій П'ятов («Шахтар», Україна), Денис Бойко («Бешикташ», Туреччина), Микита Шевченко («Зоря», Україна)
Захисники: Артем Федецький («Дніпро», Україна), В’ячеслав Шевчук, Олександр Кучер, Ярослав Ракицький, Богдан Бутко (усі – «Шахтар», Україна), Євген Хачеріді («Динамо», Україна)
Півзахисники: Андрій Ярмоленко, Сергій Сидорчук, Денис Гармаш, Сергій Рибалка (усі – «Динамо», Україна), Руслан Ротань («Дніпро», Україна), Тарас Степаненко, Віктор Коваленко (обидва – «Шахтар», Україна), Олександр Караваєв («Зоря», Україна), Анатолій Тимощук («Кайрат», Казахстан), Євген Коноплянка («Севілья», Іспанія), Олександр Зінченко («Уфа», Росія)
Нападники: Роман Зозуля («Дніпро», Україна) , Пилип Будківський («Зоря», Україна), Євген Селезньов («Шахтар», Україна).
Хто не поїхав на Євро
Із розширеного списку Михайло Фоменко відчепив шістьох: Микиту Каменюку, Євгена Шахова, Івана Петряка, Максима Малишева, Артема Кравця і Олега Гусєва. Якщо по перших трьох претензій до тренерського штабу практично не було, то ось відмова від Малишева, Кравця і особливо Гусєва зумовила шквал критики. Наприклад, за Олега Анатолійовича заступився коментатор Дмитро Джулай, твіт якого про «Кайрат головного мозку» мав велику популярність в інформаційних стрічках. Максим Малишев дуже якісно провів весняний відрізок сезону і нічим не поступався своїм колегам по амплуа. Щодо Кравця, то він зробив серйозний внесок у вихід України на Євро і заслуговував зіграти у Франції.
Головна зірка
Євген Коноплянка, півзахисник, 26 років. Ринкова ціна (Transfermarkt): 25 мільйонів євро
Перший сезон Коноплянки в складі «Севільї» залишає двояке враження. З одного боку – Коно регулярно виходив на поле (найчастіше – на заміну) і забив сім голів у трьох турнірах (чемпіонаті, ЛЧ і ЛЄ). З іншого боку – гравцем основи він так і не став, адаптація в іспаномовному середовищі затягнулася, а зараз поширюються чутки, що Унаї Емері впритул не бачить українця в складі своєї команди на новий сезон. Мовляв, усе вирішить виступ Коноплянки на Євро: якщо зуміє здивувати – отримає ще один шанс.
Зрештою, впевненості у власних силах, а також життєвого оптимізму Євгенові не позичати. Три тижні тому він здобув перший трофей у своїй кар’єрі – кубок Ліги Європи. У табір збірної Коноплянка приїхав на позитивній ноті і класно відіграв проти Румунії та Албанії. Євро-2016 може стати для нашого вінгера зоряним часом.
Тренер
Михайло Фоменко, 67 років, українець. У збірній – з 2012 року.
Його звинувачують у передбачуваності, нудному стилі гри і зайвому прагматизмі. «Для чого грати у красивий футбол, від якого не буде результату», - відповідає він. Свої слова доводить на практиці. Його команда дає цей результат.
Одного разу Михайло Іванович вже практично створив диво, ледь не вивівши збірну України на бразильський Мундіаль, хоча перед його приходом команда провалила старт відбіркового циклу. З другої спроби Фоменко виконав поставлене перед ним завдання. Але це, звичайно, завдання-мінімум. Зараз від його команди очікують виходу із квартету С у плей-офф. Інший результат буде сприйнятий однозначно негативно. Враховуючи поважний вік тренера, виступ на Євро-2016 може стати лебединою піснею у його кар’єрі.
Що кажуть букмекери
Спеціалісти William Hill переконані, що шанси збірної України посісти одне з двох перших місць групи С – гірші, ніж у Німеччини та Польщі, і оцінюються коефіцієнтом 1,91. Щодо спроможності виграти Євро, наша команда у розкладах букмекерів плентається серед скромних середняків. Коефіцієнт «жовто-блакитних» - 81,00. Гірші справи лише у семи збірних. Що ж, у збірної України не залишається іншого виходу, аніж розчарувати скептиків.