УКР РУС

Команда арештантів: топ-11 гравців, які побували за ґратами

3 грудня 2014
Автор: Andriy Sokolovskiy

Пригадаймо відомих футболістів, які за скоєнні правопорушення примудрилися потрапити до буцегарні.

Пам’ятаєте популярний фільм «Костолом»? Герой Вінні Джонса «мотає термін» у британській в’язниці і грає там у футбол. Знайомий нам Брандао, можливо, теж ганяє м’яча на «зоні» – за зламаний ніс Тьяго Мотти бразильцю «впаяли» місяць «відпочинку» у виправному закладі.

Ми зібрали команду з одинадцяти футболістів, що свого часу сьорбали тюремну баланду, а деякі і сьорбають її дотепер. Список, звісно, не повний. Можна також пригадати арештантський досвід «спартача» Юрія Севідова, Ендрю Холла («Сток Сіті»), Кортен Мепен-Уолтера («Манчестер Сіті»), Бориса Деркача («Динамо», Київ), Нізара Трабелсі («Фортуна»), Маркуса Артрі («Арсенал» – U-21), Владислава Піскуна («Севастополь»), Лі Х'юза («ВБА»), Ешлі Сестановіча («Шефілд Юнайтед»), Гевіна Гранта («Мілуол»), Гарі Медіна («Шефілд Уендсдей»), Марлона Кінга («Бірмінгем Сіті»), Марка Варда («Евертон»), Алекса Боланьоса («Барселона», Еквадор), Хосе Марії дель Нідо (президента «Севільї»), Улі Хенесса (президента «Баварії»), єгиптянина Мохамеда Зідана (засуджений до шести років заочно).

Отож, до вашої уваги неспортивні долі одинадцятьох правопорушників.

Едуард Стрельцов (1937-1990), Росія

Виступав за команди: «Торпедо», Москва (1954-1958, 1965-70). 38 матчів за збірну СРСР, чемпіон СРСР.

Один з найкращих нападників у історії радянського футболу. Напередодні шведського мундіалю голеадора «Торпедо» звинуватили у зґвалтуванні та запроторили за ґрати, терміном на 12 років. На думку багатьох дослідників кар’єри Стрельцова, обвинувачення було висмоктане з пальця вищим керівництвом держави. Хоча до ув’язнення футбольна «зірка» затримувалася міліціонерами за п’янство й хуліганські витівки. Замість мундіалю форвард відправився етапом валити ліс у Кіровську область. На чемпіонаті світу-58 збірна Союзу, без засудженого Едуарда, зуміла вийти з групи, але у найпершому поєдинку плей-офу «здулася» господарям-шведам – 0:2. Ех, а як яскраво могла би засіяти на чемпіонаті «торпедівська зв’язка» Іванов-Стрельцов…  

У МПЗ Стрельцова побили інші ув’язнені. Після інциденту відомого футболіста перевели до іншої колонії. За ґратами   знаменитий нападник не полишав футбол. Одного разу він з тілогрійок скрутив щось подібне на м’яч, обмотав дротом. Воротар, відбиваючи таку незвичну «сферу» після пострілу Стрельцова, зламав ключицю. Нещасний випадок став приводом до заборони гри мільйонів у виправному закладі.

Через п’ять років Едуарда звільнили по амністії. На волі він знову одружився (перша дружина залишила гравця, коли почула вирок суду) та… продовжив професійно грати у футбол. Ба, навіть знову виступав за збірну, щоправда на англійський мундіаль тренери не ризикнули взяти форварда «Торпедо». У складі московської команди, вже після звільнення, Стрельцов завойовував «золото» чемпіонату, двічі здобував звання найкращого футболіста СРСР.

                                

Джордж Бест (1946-2005), Північна Ірландія

Виступав за: «Манчестер Юнайтед», «Стокпорт Каунті», «Фулхем», «Борнмут» (Англія), «Джуїш Гілд» (ПАР), «Корк Селтік» (Ірландія), «Хайберніан» (Шотландія), «Лос-Анджелес Ацтекс», «Форт-Лодерйдел Страйкерс», «Сан Хосе Ертвейкс» (США), «Брісбен Лайонс» (Австралія). Володар КЄЧ, дворазовий чемпіон Англії, володар «Золотого м’яча» (1968).

Прізвище цієї легенди відповідало дійсності – Бест на піку своєї популярності вважався «зе бест» у британському футболі. Однак Джордж запам’ятався не лише вишуканою технікою, а й серйозною алкогольною залежністю.

Коли його кар’єра скочувалася донизу, у 1984-ому, Бест потрапив до тюрми терміном на три місяці. Причина: керував авто п’яним, та й ще напав на копа. Після відбуття покарання британець повісив бутси на цвях.

Незадовго до смерті «п’ятий біттл» через бійку просидів у поліцейському відділку одинадцять годин.

Паоло Россі (1958), Італія

Виступав за клуби: «Ювентус», «Комо», «Віченца», «Перуджа», «Мілан», «Верона» (всі Італія). Дворазовий чемпіон Італії, володар КЄЧ, чемпіон світу 1982 року.

Італійський футбол «славиться» договірними матчами. Звісно, нечесні поєдинки трапляються практично у всіх чемпіонатах, але чомусь найбільше від «договорняків» потерпають Апенніни. Мафія:). Через «темні» ігри поплатився і один з найкращих нападників у історії світового футболу – Паоло Россі.

Вже у п'ятнадцять років його гру помітили селекціонери титулованого «Ювентуса». Та через травми молодого Паоло було віддано до серії «В», у скромні «Комо», «Віченцу» й «Перуджу».

Посеред сезону 1979/80 Россі звинуватили у тому, буцімто він взяв участь в договірному поєдинку «Перуджа» – «Авелліно». Футболіста дискваліфікували на три роки (згодом рік «скинули») та ще кілька місяців замість спортивної форми він носив тюремну робу.

Після «відсидки» тренер «Скуадри» Енцо Беарзот не злякався взяти Россі на іспанський чемпіонат, де Паоло приніс рідній збірній перемогу. Перед завершенням славетної кар’єри великий італієць встиг зіграти у фіналі Кубка європейських чемпіонів: «Ювентус» – «Ліверпуль» – 1:0. Партнерами Паоло у тому поєдинку значаться інші визнані легенди футболу: Мішель Платіні, Збігнев Бонек, Гаетано Ширеа

                                        

 

Тоні Адамс (1966), Англія

Виступав за: «Арсенал» (Англія). Чотириразовий чемпіон Англії, триразовий володар Кубка Англії.

Десь у інтернеті натрапив на, ніби нехитру, але правдиву цитату: «Якби не алкоголь і наркотики – в’язниці були би порожніми». Саме «зелений змій» запроторив до буцегарні одного з найвідоміших англійських захисників, автора гола у ворота збірної України.

Вболівальники зі стажем чудово пам’ятають імена чудового «Арсеналу» кінця 90-их: Девід Сімен, Лі Діксон, Мартін Кіоун, Патрік Вієйра, Найджел Уїтерберн, Тоні Адамс, Денніс Бергкамп, Марк Овермарс, Ніколя Анелька, Іан Райт, згодом до «гармашів» приєднаються бомбардир Тьєрі Анрі, креативний хав Робер Пірес, центральний оборонець Сол Кембелл, лівий захисник Сільвіньо. До слова, у Лізі чемпіонів 1997/98 київське «Динамо» у протистоянні з тим «Арсеналом» візьме чотири очки!

У 21 рік Адамс вдягнув капітанську пов’язку лондонського гранду. На той час Тоні вже мав проблеми із спиртним. Двадцятип’ятирічним Адамс отримав чотири місяці за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Тісну «дружбу» із спиртним водили і інші виконавці клубу. Недарма вболівальники «Арсеналу» гнівно називали оборону улюбленої команди п’яною. Згодом захисник знайшов сили, аби позбутися шкідливої звички. Згодом Адамс допомагав іншим пиякам здолати алкоголізм.

 

 

Георгій Деметрадзе (1976), Грузія

Виступав за клуби: «Кахеті», «Динамо», Тбілісі, «Спартак-Цхвінвалі» (Грузія), «Фейєнорд» (Нідерланди), «Аланія», «Локомотив» (Росія), «Реал Сосьєдад» (Іспанія), «Динамо», Київ, «Металург», Донецьк, «Арсенал», Київ (Україна), «Маккабі», Тель-Авів (Ізраїль), «Баку», Азербайджан. Трьохразовий чемпіон Грузії, чемпіон України.

Детально розповідати про футбольне життя найкращого бомбардира чемпіонату України, мабуть, не варто – ми пам’ятаємо Георгія по його виступам за «Динамо», «Металург» й «Арсенал».

Інша сторінка у біографії Деметрадзе – звинувачення у зв’язках з кримінальним світом. Президент Саакашвілі, прийшовши до влади, розпочав війну проти грузинських авторитетів. Гравця звинуватили у дружбі із «злодіями в законі», вимаганні, незаконному тоталізаторі. «Відсидівши» майже два роки із шести у грузинських в’язницях, в грудні 2012-ого Георгій вийшов на волю.

                        

Амантіно Мансіні (1980), Бразилія

Виступав за: «Атлетико Мінейро», «Сан-Каетано», «Байя», «Вілла-Нова» (Бразилія), «Рома», «Венеція», «Інтер», «Мілан» (Італія). Дворазовий володар Кубка Італії, чемпіон Італії.

Памятаю як підлітком захоплювався дриблінгом цього технічного півзахисника, коли той виступав за «Рому».

У сезонах Ліги чемпіонів 2006/07 та 2007/08 у групі «вовки» залишали позаду українські «Шахтар» й «Динамо», а в поєдинках плей-офу голи Мансіні у ворота мадридського «Реалу» і «Ліону» виводили римлян до стадії 1/4. Склад тієї «Роми» закономірно вважався одним з найкращих у Серії «А»: Де Россі, Тотті, Монтелла, Ківу, Аквілані, Пануччі, Таддеї, Мансіні...

У 2011 році бразильця з італійським корінням «запросили» до суду й висунули звинувачення у зґвалтуванні, що скоїлося після вечірки у Рональдіньо. За правопорушення Мансіні отримав 2,8 роки у виправному закладі.

Наразі Амантіно бігає за бразильську команду «Америка Мінейро».

 

                                  

 

Джої Бартон (1982), Англія

Виступав у командах: «Манчестер Сіті», «Нюкасл», «КПР» (всі Англія), «Олімпік», Марсель (Франція).

Донедавна Бартон завоював славу чи не найпершого забіяки у англійському футболі, який у «подвигах» не поступиться легендарному Еріку Кантона.

Ось лише кілька з його витівок: напав на арбітра; тицьнув цигаркою в око одноклубнику за те, що той підпалив його сорочку (мабуть, Балотеллі, якщо цінує власне здоров’я, не наважився би метати у Джої дротики); показав голі сідниці фанатам «Евертона»; добряче  побив одноклубника Усмана Дабо; встиг налупцювати протягом однієї гри Тевеса і Агуеро.

У 2008 році Бартона за вчинену бійку відправили на «кічу». Однак шість місяців в’язниці не змінили характер забіяки. Два роки тому він, будучи виконавцем «Марселя», «показав зуби» – не злякався Златанового тхеквондо, покепкувавши з довгого носа шведа.

Джої відомий не тільки боксерськими навичками, а й висловлюваннями, приміром: «Неймар – футбольний Джастін Бібер. На ютубі він крутий, а насправді кошача сеча. Неймару далеко до Мессі або ж Рональдо»; «Нещодавно мені сказали, що на Бібера підписалося тридцять п’ять мільйонів! Якого дідька? Світ з’їхав з глузду та котиться в лайно. Я краще помию голову в унітазі, аніж буду його фаном!»; «Я хочу мати дітей від Пірло».

Незважаючи на всі ці витівки, думаю ніхто не заперечить, що Бартон – справжній чоловік, на відміну від багатьох гламурних гравців-симулянтів, якими наповнений сучасний футбол.

 

  

Люк Маккормік (1983), Англія

Виступав за «Плімут Аргайл», «Бостон Юнайтед», «Труро Сіті», «Оксфорд Юнайтед». Чемпіон другого та третього англійського дивізіону.

Одного з лідерів «Плімута», голкіпера Люка Маккорміка, поліція затримала 7 червня 2008- го, звинувативши того у смерті двох людей. Напередодні арешту воротар «пілігрімів» повертався з весілля свого друга та незчувся, як заснув за кермом. «Рейндж Ровер» Маккорміка протаранив «Тойоту Превію». У прикрому ДТП загинуло двоє дітей, а їхній батько потрапив до лікарні. Люк свою провину визнав повністю. Британський оголосив вирок покарання у 7,4 роки. Весною 2012-ого кіпера звільнили, і сьогодні його ім'я є у складі рідного для Маккорміка «Плімут Аргайла».

 

                           

 

Бруно Фернандес ді Соза (1984), Бразилія

Виступав за команди: «Атлетико Мінейро», «Фламенго» (Бразилія), чемпіон Бразилії (2009)

Перспективний воротар однієї з найуспішніших бразильських команд взяв на душу найтяжчий гріх – вбивство. Вірніше життя позбавляв не він, але це не применшує вини екс-кіпера «Фламенго». Спочатку суд визнав винним Бруно у викраденні його коханки Елізи Самудіо та визначив міру покарання у 4,5 роки. Але це не зупинило гарячого парубка, який злякавшись погроз у вигляді аліментів, вирішив чужими руками «замочити» Елізу. Тіло жінки убивці розчленували й згодували собакам.

8 березня 2013-ого сувора бразильська феміда «приписала» горе-спортсмену двадцять два роки дієти тюремними харчами.

       

Чед Еванс (1988), Уельс

Виступав за: «Манчестер Сіті», «Норвіч», «Шефілд Юнайтед» (Англія).

Вже юнаком валлійський нападник підписав професійний контракт з «МанСіті», дебютувавши у АПЛ проти «Астон Вілли» 17 серпня 2008-ого. Трохи менше, аніж через місяць надія валлійського футболу вразила ворота «Портсмута». Після чого Еванса віддали набратися досвіду до «Норвіча». За «канарок» форвард відбігав 28 поєдинків і наколотив 10 м’ячів! Однак трошки згодом, коли керівництво манчестерських «городян» придбало у напад Адебайора,Тевеса, Роке Санта Круса, земляка Еванса Крейга Белламі, валлієць вирішив регулярно бігати за «Шефілд», а не гріти лавку запасних «блакитного місяця». Здавалося, спокійно грай-забивай, але Еванса потягнуло на подвиги. У квітні 2012 року Чеда визнали винним у зґвалтуванні дев’ятнадцятирічної дівчини, яке трапилося роком раніше. Причому екс-форвард «Манчестера» порушував закон не сам, а у парі з оборонцем «Уолсолла» Клейтоном Макдональдом.

Еванс звісно своєї провини не визнав, заявивши, що захмеліла дама сама була не проти пристрасного кохання. Та це не переконало суд, який оголосив вирок: «П'ять років в’язниці!». Відбував покарання нападник у виправному закладі графства Ланкашир, працюючи там маляром.

17 жовтня 2014-ого гравця достроково звільнили. Окремі британські знаменитості, зокрема олімпійська чемпіонка Джессіка Енніс-Хіл, висловили невдоволенням тим, якщо раптом Чед розпочне продовжувати виступати за «Шефілд». Проти такого можливого сценарію виступили і спонсори «клинків». Керівництво клубу «Транмір Роверс», спростовуючи чутки, теж повідомило про небажання бачити у себе Еванса. 

Брено Боржес (1989), Бразилія

Виступав за команди: «Сан-Паулу» (Бразилія), «Баварія», «Нюрнберг» (Німеччина), чемпіон Бразилії та Німеччини.

Бразилець не захотів рівнятися на земляка Елбера, що порадив його керівництву «Баварії»: тренуватися у поті лиця, аби грати у найкращій команді Німеччини. Кумиром Брено, вочевидь, став достойний кандидат у циркове училище Маріо Балотеллі – темношкірий італієць полюбляє влаштувати пожежі у власному будинку.

Так от, у вересні 2011-ого Брено, будучи «в стельку тверезим», підпалив свій будинок, після чого потрапив до лікарні. Через рік відбувся суд, який приговорив захисника майже до чотирьох років позбавлення волі. На думку суддів, Брено – шахрай, а його витівка з «червоним півнем» – афера із страховкою орендованого житла. «Тягне строк» Брено на мюнхенській «зоні». Щоправда, вдень він має право кілька годин проводити час поза територією виправного закладу.