Гол Данила Сікана на старті чвертьфінального поєдинку молодіжного чемпіонату світу-2019 допоміг збірній Україні переграти Колумбію та стати півфіналістом Мундіалю.
Україна розпочала поєдинок дуже активно, вже на 30-й секунді створивши перший небезпечний момент біля воріт збірної Колумбії – Булеца у штрафному зачепився за вкидання з ауту, скинувши м'яч під удар Кащуку, однак Олексій пробив слабенько для голкіпера Мієра. На 6-й Булеца міг забивати сам, головою замикаючи класну подачу Коноплі з правого флангу на лінію воротарського, але точність підвела Сергія. На 8-й ще одна непогана атака "синьо-жовтих" через правий фланг завершилась прострілом Кащука та невеличкою панікою біля воріт суперника.
На 10-й хвилині гуманітарну підтримку нашим надіям на півфінал надали самі колумбійці: Куеста на власній половині поля довго возився з прийомом довгої передачі назад, а Мієро в цей же момент чомусь вирішив вийти на перехоплення – як наслідок, Сікан, налетівши на захисника, відібрав м'яч та прокинув його повз гокліпера, після чого залишалося покотити у порожні ворота. Данило впорався із цим завданням блискуче – 0:1.
Цей момент був одним з останніх у нашому виконанні. Надалі колумбійці тримали м'яч і шукали шпарини в нашій системі оборони, а українці закривалися та старалися карати на контратаках. На 10-20-х хвилинах краще виглядали підопічні Артуро Рейеса: так, на 17-й вони заробили штрафний в метрах 20-ти від наших воріт (Вера пробив у стінку, Альварадо добив на трибуни), а на 22-й вони класно розташувалися між лініями та провели комбінацію з ударом Ангуло з лівого краю карного майданчика – над поперечкою!
Втім, колумбійці самі збили собі темп постійними суперечками з арбітром, фолами та, як наслідок, жовтими картками – до перерви вже чотири їх футболісти висіли на жовтій. Останні 15 хвилин пройшли рівно, а моменти з'являлися лише в України (нехай і слабенькі): так, на 32-й Сікан зачепився за подачу з правого флангу, однак не зміг скинути м'яч під удар Кащуку, а на 43-й Бондар вистрілив з відскоку після навісу з кутового – вище воріт! Крім того, у "синьо-жовтих" було кілька непоганих проривів, хоча з лонгболами на Сікана підопічні Петракова трохи переборщили.
На старті другого тайму колумбійці зробили спробу активно полізти уперед на високих швидкостях, але вже на 49-й хвилині Україна проводила затяжну позиційну атаку у їх штрафному. На 51-й наші футболісти заробили стандарт з правого флангу, який намагався замкнути Цітаішвілі (він змінив Кащука), однак вийшло лише трохи налякати суперника. Георгій взагалі діяв дуже активно, постійно накручуючи суперників на дриблінгу та ривках, але йому дуже бракувало точності у завершальних фазах. Так, на 60-й хвилині після скидки Сікана з кутового на правий край самотній Гео спробував пробити боковими ножицями, не влучивши по м'ячу.
На 65-й збірна України запорола найкращий момент другого тайму – точніше, його запоров Цітаішвілі. Спочатку Корнієнко підтримав нашу атаку вриванням на лівий край штрафного, прийнявши там передачу та пробивши у ближній кут; Мієро врятував Колумбію, але м'яч знову відскочив до Віктора, який тепер спробував навісити на Цітаішвілі. Гео стояв перед порожнім кутом в метрах 10-ти від воріт, однак при спробі замкнути подачу ударом у дотик форвард занадто сильно поклав корпус, впавши і пробивши з відскоком від газону – м'яч пролетів над поперечкою!
За дві хвилини до цього епізоду колумбійці почали тиснути на Україну. Спочаку вони заробили штрафний в метрах 25-ти від наших воріт, але Кучо влучив з нього у стінку; на 74-й же він пробив з відскоку з-за меж карного майданчика, а на 83-й вистрілив обвідним з лівого краю – в обох випадках м'яч пролетів поруч з воротами. Між цими моментами розташувався постріл Сіністерри з правого краю (поруч зі стійкою) та удар Цітаішвілі з дистанції (вище воріт). Ситуація для нашої збірної ускладнилась на 85-й хвилині травмою Дениса Попова. Втім, вона принесла українцям гру в більшості, адже Хоан Карбонеро за свій фол отримав пряму червону картку.
Україна доволі впевнено догравала матч, хоча колумбійці прогнозовано лізли уперед з останніх сил. Підопічні Олександра Петракова зуміли відбити усі атаки суперника, зрештою відсвяткувавши перемогу та вихід у півфінал молодіжного чемпіонату світу! "Синьо-жовті" 11-го червня зустрінуться з переможцем пари Італія – Малі.
Збірна України сильніша за Колумбію
Банально і буденно як для опису такої величної події, але інакше і не скажеш. За назвами клубів збірників наш суперник був просто суперзірковим (Ліверпуль, Уеска, Феєноорд, Палмейрас), однак по факту колумбійці нічого особливого і не створили – достатньо лише того, що з 11-ти ударів по воротах Кучерука лише три пройшли з меж штрафного й лише один влучив у площину (ви ніколи не згадаєте його). Це не має дивувати, адже Колумбія з фантастичним тріском прорвалася на Мундіаль і ще важче здолала скромну Нову Зеландію в 1/8 фіналу. Команда грала на голому класі до першого серйозного суперника.
Україна контролювала хід матчу від першої до останньої хвилини, грамотно діючи на всіх ігрових стадіях. Вихід в атаку у нас залишався класичним – розтягування, переведення на фланги та подачі/простріли у штрафний, однак до цього додалося диференціювання векторів атаки. Раніше "синьо-жовті" в 90% випадків тиснули через правий фланг, однак завдяки прекрасним діям Булеци та Корнієнка лівий також загрожував колумбійям. Гол, звісно ж, прилетів з неба, однак загалом це було саме те, що робить Україна протягом всього турніру – подача, чіпляння форварда і далі по ситуації. Колумбія виявились занадто недисциплінованою командою, щоб контролювати навіть такий простий прийом.
Особливо зміст гри в атаці з нашого боку не змінювався – Олександр Петраков просто освіжив ключові позиції, не даючи колумбійцям підлаштуватися, а українцям втомитися. Заміни були прогнозовані, але Артуро Рейес не знайшов рішення навіть цим викликам.
В обороні Україна також відпрацювала сильно. "Синьо-жовті" традиційно відмовилися від активного пресингу на чужій половині поля, залишаючи задню лінію суперника без систематичного тиску. Центрбеки Колумбії теоретично мали свободу в оперативних діях, але по факту вони могли грати лише від лонгболів на фланги. В центрі варіанти передач старалися перекривати, звалюючи атаки "лос кафетерос" до бокової лінії.
У колумбійців не було майстра тонких передач у першій фазі атаки, тому дрібні помилки українців рідко завершувались значним просуванням м'яча. Втім, навіть якщо б паси у середню зону проходили частіше, наші футболісти з великою долею ймовірності цього б не відчули через іншу фішку – насичення зони м'яча.
Особливо ефективно це працювало на флангах, куди колумбійці і звалювали свої атаки. Тут дуже важливою була підтримка вінгерів, але вони відпрацювали дуже старанно, регулярно повертаючись назад.
Гра Колумбії дещо покращилась лише в останні 25 хвилин, однак всі їх моменти були пов'язані з індивідуальними діями та просто великою кількістю футболістів біля наших воріт. Серйозних помилок оборона майже не допустила, змусивши суперника обходитися ударами з дистанції – вийшло нервово, але ніякої системи за діями латиноамериканців не стояло.
Всі тактичні заготовки Олександра Петракова не були революційними. Навпаки – це starter pack для будь-якої команди, яка грає другим номером та робить ставку на обережність. Класична історія про здобуття результату на турнірі збірних, однак колумбійці виявились неготовими навіть до цього. Україна була сильніша на всіх рівнях, заслужено оформивши прохід у півфінал молодіжного чемпіонату світу.
Прекрасні фланги збірної України та проблеми Цітаішвілі
Мабуть, ще ніколи на цьогорічному Мундіалі фланги збірної України не були настільки переконливими. Вже на 30-й секунді взаємодія трьох флангових футболістів – Коноплі, Булеци та Кащука – могла завершитись голом у ворота Колумбії, однак Олексію забракло сили удару. Наступні два моменти також прийшли завдяки обіграшам цих виконавців, а найкращий епізод зустрічі запороли фулбек Корнієнко та вінгер Цітаішвілі. Латералі взагалі порадували якісними вмиканнями у штрафний та розумними рішеннями.
Окремо хочеться виділити Булецу та Цітаішвілі, від яких на цьому чемпіонаті очікували найбільше. Сергій вже провів два асисти та забив гол, однак йому постійно бракувало стабільності – фактично, крім цих дій динамівець за чотири матчі нічого й не створив. У поєдинку проти Колумбії Булеца розкрився шикарно, ставши важливим фактором нашої перемоги.
По-перше, він дисципліновано повертався в оборону, всадивши на жовту картку Андерсона Арройю. Особливо круто вінгер відпрацював на 41-й хвилині, відібравши м'яч біля бокової лінії й вирвавшись з-під пресингу, перегравши на клаптику поля одразу двох футболістів суперника. По-друге, Булеца класно помічав вільні зони, вриваючись туди сам або віддаючи своєчасні передачі високої якості – як на Коноплю з лівого флангу на правий край штрафного, коли Юхим цілком міг заробити пенальті. Щоправда, в другому таймі динамівець був не настільки помітним.
Цітаішвілі замінив по перерві Кащука. Очевидно, Петраков хотів додати різноплановості, адже Олексій при своїх високих швидкісних і технічних якостях дуже заточений на схематичні дії (подача, простріл, вривання). Для Георгія це був останній шанс довести, що він також крутий, адже на Мундіалі вінгер був активним, але не дуже ефективним.
Цітаішвілі провів прекрасний тайм, зробивши різницю на правому фланзі й прекрасно заповнюючи потрібні зони. Георгій також часто зміщувався в центр, однак він проявив фантастичне марнотратство – причому проблема не тільки в нефарті. Протягом усього турніру динамівець намагається забити у падінні, однак він так навіть жодного разу не влучив по м'ячу. На 60-й хвилині Гео знову взявся за своє, спробувавши замкнути скидку Сікана боковими ножицями, а на 65-й перед майже порожніми воротами впавши при ударі – щоправда, там причина більше крилася у тому, як хавбек поклав корпус.
Помилки Цітаішвілі занадто схожі одна на одну. Він занадто поспішає у ситуаціях, де є варіант зіграти простіше, однак це побічний ефект від бажання зіграти нестандартно. Загальний же рівень, продемонстрований у поєдинку проти Колумбії, був вражаючим – суперники дуже сильно страждали від ривків Цітаішвілі, а на 65-й хвилині, все ж, більше був нещасний випадок, ніж піжонство. Дуже прикро, що Георгій отримав жовту картку, нарвавшись на дискваліфікацію – тепер Олександр Петраков може розраховувати лише на Олексія Кащука.
Сікан дуже крутий!
Олександру Петракову пощастило з таким Данилом Сіканом. Це стало помітно ще після поєдинку з Нігерією й особливо проявилося в 1/8 фіналу проти збірної Панами, де цілеспрямованість форварда Маріуполя, висока стартова швидкість та вміння зіграти на другому поверсі зробили результат, відправивши Супрягу на банку. Втім, то були привізні панамські захисники, а от надалі очікувалося, що стиль Сікана розберуть. Український вундеркінд відповів на ці прогнози четвертим голом на чемпіонаті світу.
Він став можливими саме завдяки ігровому стилю Данила, який вміє швидко скоротити дистанцію й відборотися із захисниками – ідеальні якості для футболіста штрафного майданчика. Помилка Куести та Мієро не повинна применшувати заслуг нашого форварда, адже він пішов на мертвий м'яч і вигриз його, хоча чисто теоретично не забов'язаний був тиснути на центрбеків. Сікана набагато частіше можна було помітити на одній лінії між опорниками, бо саме цього вимагала пресинг-модель.
Нападник проявив інстинкт хижака, притаманний дуже маститим форвардам. У схожому стилі в найкращі роки грали Роман Зозуля та Євген Селезньов – на останнього Сікан схожий більше, адже теж має виражене гольове чуття (нинішній гравець Альбасете бере активністю). Він також прекрасно бореться та обирає позицію: так, на 32-й хвилині під тиском зачепився за простріл Коноплі, на 42-й після його якісного вривання колумбійцям довелося виносити подачу на корнер (Бондар потім пробив вище воріт), а на 60-й Данило виграв верхову боротьбу та потилицею скинув м'яч на вільного Цітаішвілі.
Сікан дуже сильно нервував оборону суперника, хоча в другому таймі колумбійці до нього більш-менш звикли. Вихід Супряги гру знову не підсилив, тому на піфінальний поєдинок найкращого бомбардира збірної України знову можна чекати в основі.