"Футбол 24" представляє підсумки 13-го туру чемпіонату України.
1. Невидовищне Класичне з очевидними висновками
Динамо зробило ставку на оборону, а Шахтар, як здалося, очікував від суперника більш відкритої гри, тому загруз в київських редутах. Захист господарів критичних помилок не припускався, Гармаш всіма правдами і неправдами перекрив кисень Фреду, навіть Корзун виглядав дуже органічно. За рахунок Микити вдалося уникнути звичних для команди Хацкевича розривів між лініями.
Динамо – Шахтар: 5 головних підсумків українського Класичного
Кияни зіграли на результат. Що цей результат їм дав – питання до тренерського штабу, а вболівальники вчора побачили одне з найнудніших Класичних останніх років. Динамо дуже добре протистояло Шахтарю, проте добре з позиції "простих клубів". Якби "гірників" так пов'язала умовна Олександрія – одам не було б меж, але ж на полі грало Динамо, яке зажди вважається претендентом на чемпіонство.
На жаль, клас "біло-синіх" не дозволяє підтвердити свій статус в грі. Олександр Хацкевич спробував максимально ефективно використати козирі та приховати недоліки. Багато в чому це вдалося – саме його хлопці створили єдиний гольовий момент матчу. Однак назрів такий висновок: на внутрішній арені Динамо може зупинити Шахтар, але бути для нього конкурентом – наразі ні.
2. Зоря остаточно повернулася на свій рівень
Український вболівальник не втомлюється захоплюватися жовтневими звершеннями Зорі. Луганці виграли 4 з 5 поєдинків, а забили в них 13 голів. Обіграні в Лізі Європи Атлетік і Герта, забито 4 м'ячі у ворота Динамо, і найсвіжіше – команда нарешті повернулася в першу шістку УПЛ, що дуже важливо з психологічної точки зору. Видовищна перемога над Маріуполем прекрасно характеризує нинішню Зорю, яка не ламається, яка загартована, яка знову вийшла на свій попередній рівень.
Вернидуб: Знімаю капелюха перед гравцями Зорі
Юрій Вернидуб подолав кризу та витерпів всі невдачі. Гра його колективу ще раніше повернулася в правильне русло, а тепер підтягуються у відповідність результати. Під час чорної смуги наставник шукав причини виключно в собі та підопічних, він звик приймати різкі рішення, не звертати увагу на ім'я суперника, просто будувати свою команду. Складається враження, що Зоря готова до того, аби підвищити планку та закріпити її.
3. Карпати поступово оговтуються
Якщо в Зорі позаду криза, то в Карпат позаду поки що тільки дно. Але вони крок за кроком вибираються з нього. Спершу відмовилися від чужої філософії, потім налагодили гру в обороні. Коли футболістам дали змогу діяти в звичній простій манері – з'явилася самовіддача, а за нею і командний дух піднявся.
Цього вікенду пройдена фаза "зіграти на 0:0". Окрім надійності в обороні, яка все ж залишилася в пріоритеті, почали виникати осмислені виходи до чужих володінь. Переможний гол у ворота Ворскли не став прямим наслідком якісної атаки, однак сама вікторія спричинена постійним прогресом. Мякушко мітить в лідери передньої лінії, Голодюк і Тіссоне тримають під контролем центр поля, проскочив і вдалий експеримент з латералем Гуцуляком. А найголовніше – зникла безнадія.
4. Олімпік в режимі Фергюсона
Олімпік вийшов на третє місце турнірної таблиці завдяки трьом поспіль перемогам. Примітно, що всі вони здобуті наприкінці матчів – у так званий "Фергі-тайм". Десь допоміг вищий клас виконавців (камбек проти Маріуполя), десь індивідуальна майстерність (успіх з Олександрією), а десь постійний натиск на суперника.
Олімпік – Зірка – 1:0 – Відео гола та огляд матчу
Донеччани легко розкатували Зірку, але тривалий час не могли забити. По "олімпійцях" читалася впевненість у тому, що гол прийде, і таки прийшов. Звичайно, в такій "закономірності" величезна частка удачі та випадку, але хто знає: можливо Роман Санжар дійсно своїм гравцям цитує Фергюсона: "в останні 15 хвилин грайте, як хочете", і це приносить результат.