Ресурс Squawka назвав свою версію топових атакувальних тандемів в історії. "Футбол 24" розбирається, хто і скільки забив, а також розповідає, як склалася доля цих "кілерів у бутсах".
Ромаріо і Христо Стоїчков
Клуб: "Барселона"
Роки взаємодії: 1993-94
Кількість м’ячів за клуб: Ромаріо – 39, Стоїчков – 109.
Бразильський коротун і болгарський майстер "на всі ноги" пограли разом небагато часу, але залишили після себе помітний слід в історії "Барселони" епохи тренера Йохана Кройфа. Вони досі тепло відгукуються один про одного. Після каталонського гранда Ромаріо пограв за "Валенсію", три бразильські гранди ("Васку", "Фламенгу" і "Флуміненсе"), американський, австралійський і навіть катарський клуб. Стоїчкова ж привабили, окрім США, ще й "Парма", Японія, Саудівська Аравія і рідна Болгарія.
Розгром "Реала", бенефіс Ромаріо і радість Стоїчкова
Після закінчення кар’єри Христо спробував сили у тренерському ремеслі. Розпочав одразу із посади наставника збірної Болгарії, але за три роки нічого з цією командою не добився. Потім очолював місцеві гранди – ЦСКА та "Літекс", деякий час працював із "Сельтою" і навіть південноафриканським "Мамелоді Сандаунз". Із 2013-го перезавантажує батареї. Щось, напевно, пішло не так – це саме той випадок, коли крутий гравець не став крутим тренером.
Ромаріо навіть не запарювався: спробувавши потренувати рідний "Васку да Гама", він швидко зрозумів, що "електричний стілець" - не для нього. Значно комфортніше бразильцеві сидиться у Національному конгресі, куди його обрали від соціалістичної партії.
Тьєрі Анрі і Денніс Бергкамп
Клуб: "Арсенал"
Роки взаємодії: 1999-2006
Кількість м’ячів за клуб: Анрі – 228, Бергкамп – 120.
Два чемпіонські титули і три Кубки Англії – "Арсенал" часів тандему Анрі та Бергкампа на рівних розмовляв у боротьбі за головні титули, чого не скажеш про останні роки. Солодка парочка француза та голландця уміла все – і забивала на будь-який смак з будь-яких позицій, і регулярно асистувала. Їх футбол - найвищий пілотаж.
Фінал ЛЧ-2006 проти "Барселони" був останнім шансом Бергкампа на євротрофей. Після поразки "канонірів" Денніс завершив ігрову кар’єру. Починаючи з 2011-го, працює у тренерському штабі іншої рідної для себе команди – "Аякса". Щодо Анрі, то француз роботу на телебаченні поєднує із тренуванням молодіжної команди "Арсенала".
Енді Коул і Дуайт Йорк
Клуб: "Манчестер Юнайтед"
Роки взаємодії: 1998-2001
Кількість м’ячів за клуб: Коул – 121, Йорк – 65
Знаменитий тандем "9-19" найбільшого свого розквіту досягнув у сезоні 1998/99, коли МЮ підкорився чемпіонський требл, вишенькою на якому стала перемога над "Баварією" у фіналі Ліги чемпіонів.
Кар’єру закінчили практично синхронно – Коул у 2008-му, Йорк у 2009-му, погравши перед тим за велику кількість клубів. Енді навіть примудрився провести сезончик у ненависному для "дияволів" "Ман Сіті".
Опісля Йорк працював футбольним коментатором, тренував резервістів МЮ, з головою поринув у свій улюблений крикет. Натомість Коул вдарився у благодійність, заснував фонд, який допомагає боротися із СНІДом у Зімбабве.
Алан Ширер і Кріс Саттон
Клуб: "Блекберн"
Роки взаємодії: 1994-96
Кількість м’ячів за клуб: Ширер – 130, Саттон – 59
У сезоні 1994/95 "Блекберн Роверс" несподівано став чемпіоном Прем’єр-ліги. Подібний трюк з того часу ніхто не провертав і хіба "Лестеру" це зараз під силу. Титулом найсильнішої команди Англії (нехай і на сезон) "волоцюги" завдячували надрезультативній, просто-таки ударній грі свого тандему Ширер - Саттон. Спритний Алан став найкращим снайпером першості із 34 голами, а гренадерського зросту Кріс додав ще 15 м’ячів у загальну скарбницю.
Всі голи "Блекберна"-1994/95
Після "Роверс" Ширер провів 10 незабутніх років у "Ньюкаслі", а в 2009-му очолив команду, щоправда, ненадовго. Перший тренерський млинець виявився глевким, тож Алан перекваліфікувався в експерта ВВС. У Саттона також не склалося із тренерством. Після роботи в "Лінкольн Сіті" він займається сім’єю – у нього п’ятеро дітей.
Луїс Суарес і Даніель Старрідж
Клуб: "Ліверпуль"
Роки взаємодії: 2013-14
Кількість м’ячів за клуб: Суарес – 82, Старрідж – 45
Чіпкий і таранний Суарес, який міг чудово прикластися здалеку, і пластичний, хитрий Старрідж. Блискуче порозуміння цих хлопців ледь не привело "Ліверпуль" до першого за чверть століття чемпіонського титулу.
Всі голи парочки у сезоні-2013/14
Доля по-різному склалася для обох форвардів. Уругваєць перейшов у "Барселону", сформувавши там ударний тризуб із Мессі і Неймаром. Лідирує у бомбардирських перегонах цього сезону Прімери. Ну а Старрідж захандрив без свого вмілого партнера – частіше лікується від травм, аніж грає.
Алессандро Дель П’єро і Давід Трезеге
Клуб: "Ювентус"
Роки взаємодії: 2000-2010
Кількість м’ячів за клуб: Дель П’єро – 290, Трезеге – 171
"Юве" - головний клуб у житті і кар’єрі двох легенд. Доля звела їх разом, щоб вони вибороли для "Старої Синьйори" чотири Скудетто (два з них, щоправда, були відібрані у туринців). Навіть коли "б’янконері" перевели у Серію В, ані Трезеге, ані Сандро не покинули команду, а разом із нею пройшли очищення неелітним дивізіоном. На двох – 461 гол. Фантастика!
Закінчивши кар’єру минулого року в індійському "Делі Дайнамос", Дель П’єро готується до тренерської роботи – проходить курси, тренінги і семінари. Трезеге – також у полі зору. Француз провів жеребкування Євро-2016, бере участь у матчах світових легенд, ходить на теле- та радіоефіри.
Алан Ширер і Тедді Шерінгем
Команда: збірна Англії
Роки взаємодії: 1993-2002
Кількість м’ячів за команду: Ширер – 30, Шерінгем – 11
Ці хлопці – епоха в історії збірної "Трьох левів". Найближчими до трофею вони були на домашньому Євро-96, коли зупинилися за крок від вирішального матчу – у півфіналі. Про Ширера ми вже згадували, а от Шерінгем – гідний окремого матеріалу. Він виходив на поле до 42 років, змінивши за кар’єру 9 клубів. Тренерську діяльність розпочав асистентом у штабі Сема Аллардайса у "Вест Хемі". Ну а сольно попрацював у заштатному клубі "Стівенідж", звідки був звільнений буквально кілька днів тому.
Ширер і Шерінгем приносять перемогу над Грузією (1997 рік)
Андрій Шевченко і Сергій Ребров
Клуб: "Динамо" (Київ)
Роки взаємодії: 1993-99
Кількість м’ячів за клуб: Шевченко – 124, Ребров – 163
Про цю солодку парочку ви знаєте, напевно, усе. Відзначимо, що найгрізніше форварди "Динамо" відіграли у сезоні 1998/99, коли команда зупинилася у півфіналі Ліги чемпіонів, а вони організували два еталонні голи у ворота "Реала". Асистував Ребров, а забивав Шева.
Після тривалих вояжів Європою обидва повернулися догравати у "Динамо". Щоправда, шляхи культових форвардів розійшлися – перед камбеком Андрія Миколайовича Сергій Станіславович поїхав за довгим рублем у "Рубін", тож історичного возз’єднання ми не побачили. Зараз Ребров – успішний тренер. Шевченко тільки збирається ним стати. Їх менеджерський тандем, напевно, неможливий. Обидва прагнуть працювати соло. Хоча, хтозна, як поверне колесо фортуни.
Рауль Гонсалес і Фернандо Морієнтес
Клуб: "Реал"
Роки взаємодії: 1997-2005
Кількість м’ячів за клуб: Рауль – 323, Морієнтес – 112
Рауль – жива ікона Королівського клубу. Морієнтесу навіть близько не "світили" такі почесті, але на стику тисячоліть без нього нереально було уявити собі атаку "Реала". Потім прийшов Роналдо і потіснив Фернандо на лаву. Дует, який феєрив раніше, розпався.
Зараз обидва форварди на заслуженому відпочинку. Рауль наприкінці минулого року оголосив про завершення кар’єри, останнім клубом іспанця став "Нью-Йорк Космос". А його колишній партнер вже не перший рік освоюється на тренерській посаді. Спершу працював з юніорами "Уракана" і "Реала", тепер очолює "Фуенлабраду" - клуб із Сегунди В.
Ромаріо і Бебето
Команда: збірна Бразилії
Роки взаємодії: 1987-98
Кількість м’ячів за команду: Ромаріо – 55, Бебето – 39
Бебето, найкращий футболіст Південної Америки-1989, зіграв на трьох чемпіонатах світу. У 1994-му досягнув абсолютної вершини - здійняв над головою омріяний Кубок. А ще започаткував традицію святкувати гол, погойдуючи на руках уявне немовля.
Після закінчення кар’єри у збірній, Бебето пограв у Мексиці, Японії і Саудівській Аравії. Як і Ромаріо, дуже швидко зрозумів, що тренерське ремесло – не для нього. Знову ж таки, як і Ромаріо, він подався у політику, пробившись у конгрес штату Ріо-де-Жанейро.
Руд Гулліт і Марко ван Бастен
Клуб: "Мілан"
Роки взаємодії: 1987-93
Кількість м’ячів за клуб: Гулліт – 46, ван Бастен – 124
Чотири "Золоті м’ячі” на двох. Три Скудетто з "Міланом", а також два Кубка чемпіонів. І це не враховуючи безліч дрібніших титулів. Лідери збірної Голландії, чемпіона континенту-1988 непогано зайшли на "Сан-Сіро", ставши творцями грандіозної ери "дияволів". Гулліт – тягучий і, на перший погляд, ледачий футболіст, а насправді – прекрасний універсал, який полюбляв діяти з глибини. Ван Бастен – різкий, класичний наконечник атак. Вдвох вони вирішували долі матчів.
Вже у 34 роки Руд почав тренувати. І не абикого, а "Челсі". Однак згодом планка невблаганно понижувалась – "Ньюкасл", "Феєнорд", "Гелаксі", "Терек". А ось ван Бастен очолював збірну Нідерландів упродовж чотирьох років, мав честь попрацювати і з "Аяксом". Зараз Марко знову в лавах національної збірної, де асистує Данні Блінду.
Еміліо Бутрагеньо і Уго Санчес
Клуб: "Реал"
Роки взаємодії: 1985-92
Кількість м’ячів за клуб: Бутрагеньо – 208, Санчес – 165
Уродженець Мадрида Еміліо Бутрагеньо на прізвисько "Стерв’ятник” забивав за "Реал" немало, але по-справжньому атака "королів" задихала, коли дует із форвардом склав мексиканець Уго Санчес. Упродовж 4 сезонів поспіль Уго забивав як мінімум по 35 голів – Мессі і Роналду тоді ще в пелюшках перебирали брязкальця.
Зараз Санчес – не при справах. Він займався тренерством упродовж 12 років, але покинувши мексиканську "Пачуку" у 2012-му, досі не підшукав нову команду. А ось у Бутрагеньо престижна посада одного з директорів "Реала". Заслужив.
Іан Раш і Кенні Далгліш
Клуб: "Ліверпуль"
Роки взаємодії: 1980-87, 1988-90
Кількість м’ячів за клуб: Раш – 346, Далгліш – 169
Шотландець і валлієць – дві ікони "Енфілд Роуд". Раш – асболютно найкращий бомбардир в історії клубу. Далгліш посідає у цьому реєстрі почесне сьоме місце. Титули чемпіонів Англії і всієї Європи підкорялися цьому тандему і їх команді неодноразово. Зараз поважні ветерани лише скрушно хитають головами, дивлячись на страждання "Ліверпуля". "У наш час такої, кгхм… таких проблем не було!"
До речі, Король Кенні прекрасно реалізувався, як тренер. За нетривалий період він 4 рази ставав чемпіоном Англії із "Ліверпулем" і "Блекберном". Брав ряд дещо менш престижних трофеїв. А Раш у своєму житті тренував лише одну команду – "Честер". Після провалу пішов на телебачення експертом. Тут у нього виходить значно краще.
Альфредо ді Стефано і Ференц Пушкаш
Клуб: "Реал"
Роки взаємодії: 1958-64
Кількість м’ячів за клуб: ді Стефано – 307, Пушкаш – 242
Учасники усеможливих рейтингів і номінацій. Аргентинський та угорський форварди стали причетними до найвизначнішої епохи в історії "Реала", коли мадридцям майже не було рівних на міжнародній арені.
Виявилося, що лівоногий Пушкаш змушений підлаштовувати свою гру під примадонну команди – ді Стефано. Альфредо, витривалий універсальний центрфорвард, який не цурався чорнової роботи, все ж не терпів присутності в команді гравця, який міг би хоча б теоретично перетягнути ковдру на себе. Кмітливий Ференц це швидко зрозумів і пристосувався до нових умов, незнайомих йому у рідному "Гонведі".
Після шести років спільної феєрії шляхи нападників розійшлися. Згодом обидва стали видатними тренерами. Ді Стефано працював із "Реалом", "Валенсією", "Бока Хуніорс", "Рівер Плейт", лісабонським "Спортінгом". Пушкаш очолював "Панатінаїкос", АЕК, "Коло-Коло", "Серро Портеньо", збірні Угорщини і Саудівської Аравії. Помер 2006-го, у віці 79 років. Ді Стефано дожив до 88-ми, відійшовши у вічність в 2014-му.
Гарі Лінекер і Пітер Бірдслі
Команда: збірна Англії
Роки взаємодії: 1986-92
Кількість м’ячів за команду: Лінекер – 48, Бірдслі – 9
Це тандем форвардів однієї з найкращих епох в історії збірної Англії. На мексиканському Мундіалі родоначальників зупинила підступна "рука Бога", а через чотири роки було потрапляння у квартет найкращих на ЧС-1990. Бірдслі і особливо Лінекер у цій команді вирізнялися, звісно ж, своїми голами.
Бенефіс Лінекера в матчі з поляками на ЧС-1986
Вже багато років Пітер Бірдслі трудиться у "Ньюкаслі" - тренує резерв, періодично запрошується у штаб головної команди "сорок". Ну а без Гарі Лінекера неможливо уявити собі ані аналітичні телевізійні футбольні програми, ані стрічку Твіттера.
Іван Саморано і Марсело Салас
Команда: збірна Чилі
Роки взаємодії: 1994-2001
Кількість м’ячів за команду: Саморано – 34, Салас – 37
Обидва прізвища гриміли у Європі на стику тисячоліть. Саморано забивав за "Севілью", "Реал" та "Інтер". Салас пограв за "Юве" і "Лаціо", залишивши, зокрема, автограф у воротах Шовковського. Коли ж ці голеадори (два з трьох найвидатніших футболістів в історії своєї країни) сходилися у збірній Чилі – починалася магія асистів і ефектних голів. Марсело й досі залишається найкращим бомбардиром в історії націоналки.
Олег Бабій, Футбол 24
Valentine's Day. Ярмоленки, Кравці, Бойки і ще 11 солодких парочок українського футболу