З моменту створення англійської Прем'єр-Ліги, мабуть, лише два чемпіони претендують на роль несподіваних та неочікуваних. І якщо історія Лестера-2016 достатньо свіжа у нашій пам'яті, то виступ Блекберн Роверс у 1995-му вже став класикою.
Власне, стверджувати, що Блекберн є такою собі Попелюшкою – не зовсім коректно. Клуб отримав гігантські інвестиції, які зумів конвертувати у результат. Інша справа, що часто у футболі фінансові мильні бульбашки вибухають та зникають ще на етапі свого формування. У випадку з Блекберном клубна стратегія була правильно обрана і якісно реалізована.
Англійська Прем"єр-Ліга завжди вражала своїм драматизмом та викликала неймовірний інтерес. Переглядай класику та стеж за новітньою історією англійського футболу разом із BetWinner.
BetWinner – насолоджуйся грою та відчуй справжні емоції. Реєструйся на сайті та перемагай разом з улюбленими командами.
Стеж за щотижневими бонусами в телеграм-каналі Betwinner Casino – не прогав свій шанс спіймати удачу!
За успіхами Роверс стояв такий собі Джек Уокер, місцевий металургійний магнат. Зрештою, футбол для Уокера не був випадковою іграшкою. Джек з'явився на світ у 1929-му у Блекберні в сім'ї Чарльза Уокера. Уокер-молодший перейняв від батька, як мінімум, дві речі: любов до місцевого футбольного клубу та господарський хист.
У 13 Джек покинув навчання у школі, а у 22, коли тата не стало, продовжив сімейний бізнес, пов'язаний з продажем листового металу. Хлопцеві з часом вдалося розвинути фактично домашнє підприємство до одного з найбільших у країні металургійних гігантів під назвою "Walkersteel".
У 1988-му, коли Джек Уокер перебував у переліку найбагатших людей Британії, він придбав улюблений футбольний клуб. Свої максимальні амбіції власник Блекберна не приховував. Так само Уокер не соромився публічних випадів на адресу Манчестер Юнайтед, який він відверто недолюблював.
Мене цікавить лише те, щоб підняти Роверс туди, де вони повинні бути. Блекберн Роверс – одна з найкращих команд Англії. Хочу, щоб вони знову були на вершині, – заявив якось Уокер і підкріпив ці слова величезними інвестиціями.
Ширер та Саттон / фото Блекберн
Власник Блекберна не соромився витрачати великі гроші на дорогих футболістів. Головними трансферами Роверс стали Алан Ширер та Кріс Саттон. Перший перебрався із Саутгемптона за 3,3 мільйона фунтів стерлінгів у 1992-му, а другого клуб придбав у Норвіча за 5 мільйонів фунтів стерлінгів через два роки. Неправильно буде стверджувати, що інвестор Блекберна піклувався лише про бездумні витрати на нових гравців. Уокер чимало вкладав у стадіон та клубну академію.
12 жовтня 1992-го Блекберн очолив Кенні Далгліш, легендарний гравець та тренер Ліверпуля. Того ж сезону Роверс підвищилися у класі і взяли участь в історичному першому розіграші Прем'єр-Ліги (ще у 1991-му Блекберн фінішував на 19-й позиції у другому дивізіоні). Мине майже три роки і Далгліш по-особливому прокоментує фантастичне чемпіонство Блекберна:
Найкращим звуком був фінальний свисток на "Аптон Парк". Ліверпуль переміг, а ми виграли титул, тому я дуже щасливий.
Кенні Далгліш / фото з відкритих джерел
Чемпіонська розв'язка 1995-го виявилася вкрай драматичною. Перед останнім туром Блекберн повністю контролював ситуацію, хоч і розгубив впевненість, поступившись двічі у чотирьох попередніх поєдинках. Роверс їхали на "Енфілд", сакральне місце для Далгліша, і випереджали Манчестер Юнайтед, що йшов другим, на два пункти.
Гості вже на 20-й хвилині забили Ліверпулю – своїм 34-м голом відзначився найкращий бомбардир ліги Алан Ширер. На "Аптон Парк" теж все йшло за планом Роверс – там Вест Хем забив у ворота Манчестер Юнайтед. Проте у другому таймі обидвох матчів все змінилося. Юнайтед зрівняли рахунок в Лондоні, а Ліверпуль шокував Блекберн двома голами. Переможний м'яч Джеймі Реднапп забив на 90-й хвилині.
Якби МЮ у паралельному матчі забив ще один на "Аптон Парк", то Роверс втратив би все. Проте чеський кіпер Вест Хема Людек Міклошко та оборона "молотків" встояли та подарували тріумф Блекберну. Третє в історії клубу і перше чемпіонство з 1914-го року!
Дивіться повний матч Ліверпуль – Блекберн (особливо емоційні останні хвилини)
До своєї цілі дітище Уокера рухалося поступово. Четверта сходинка, друга і нарешті статус найсильнішої команди Англії. Взагалі, згадуючи про перше за 81 рік чемпіонство Блекберна, безперечно варто робити акцент на грошах Джека Уокера, голах Алана Ширера та тренерському таланті Кенні Далгліша (саме у такому порядку з лідерською позицією фінансів Уокера). Однак неправильно буде стверджувати, що за успіхом Роверс криються лише величезні інвестиції. І Манчестер Юнайтед, і Ньюкасл, і Лідс, провідні команди АПЛ, витрачали тоді на трансферному ринку не менше.
Ключові виконавці чемпіонського Блекберна були придбані за смішні гроші. Колін Хендрі переїхав на "Івуд Парк" за 700 000 фунтів стерлінгів. Приблизно стільки ж Роверс витратили на Грема Ле Со. За капітана Тіма Шервуда Норвіч отримав всього 400 000 фунтів стерлінгів. Не були зірками до Блекберна і 23-річний норвежець Хеннінг Берг, придбаний у Ліллестрема, та Іан Пірс, який не завжди потрапляв навіть на лаву запасних Челсі.
А кейс Марка Аткінса взагалі можна вважати унікальним. Блекберн придбав цього захисника у Сканторп Юнайтед за 45 000 фунтів стерлінгів. Незабаром Далгліш перекваліфікував оборонця у центрального півзахисника і той став основним виконавцем Роверс (6 голів у чемпіонському сезоні). Розумне капіталовкладення від Джека Уокера полягало у точковому підсиленні та розвитку гравців. Два топ-трансфери в особі Ширера та Саттона цілком себе виправдали. Чемпіонський Блекберн це не Челсі епохи Абрамовича чи захмарні витрати власників Манчестер Сіті.
Джек Уокер на постаменті / фото Блекберн
Нехай і Роверс не втрималися на вершині, фінішувавши у наступному сезоні на 7-й сходинці. Нехай Блекберн відверто провалився у Лізі чемпіонів наступного сезону. Проте свою головну ціль та місію Джек Уокер виконав – Блекберн виграв титул.
Власник Блекберна відійшов у засвіти у серпні 2000-го, коли його команда виступала у другому дивізіоні. Невдовзі на знак шани поруч з "Івуд Парк" відкрили меморіальний парк, у якому встановили постамент Джеку Уокеру з промовистим підписом – "Найбільшому фанату Роверс".