Сергій Тищенко нагадує усім критикам про здобутки португальського спеціаліста на посаді наставника Шахтаря. І позитиву справді чимало!
У Луїша Каштру – дуже складна ситуація. Раз за разом його "відправляють" у відставку. Результати "гірників" похитнулися і, звичайно, відбувається великий тиск на португальського тренера.
Коли стало відомо, що Каштру очолить Шахтар, я здивувався такому вибору. У Португалії дуже добре працюють футбольні ліфти. Тобто, футболісти та тренери, які себе проявили у маленьких командах, отримують шанс у грандах. Каштру на той момент було 57 років. Він не працював із великими командами. Був тільки досвід роботи із молодіжним складом Порту.
Але призначення Каштру, на мою думку, повністю себе виправдало. Португальський наставник прийшов у дуже непростий час для Шахтаря, коли відбувається реальна зміна поколінь. Футболісти, які тягнули команду вперед, зараз перебувають на фінальній стадії своєї кар’єри – Тайсон, Марлос, Ісмаїлі, Жуніор Мораєс. Такі особливі моменти не можуть не позначитися на результатах. Недарма китайські філософи придумали вислів: "Щоб ти жив у пору змін".
Каштру шукає різні варіанти виходу із цієї ситуації. "Гірники" відмовилися від домінування у матчах Ліги чемпіонів. Шахтар грав від оборони. Це дало можливість вийти у Лігу Європи із надзвичайно складної групи. Багато в чому це заслуга саме Каштру.
Але я хотів написати про інше. Португальський тренер провів капіталовкладення складу команди. Іншими словами, засвітив нових зірочок, які тепер коштують чималі гроші, а також допоміг окремим футболістам реанімувати свою кар’єру.
1. Анатолій Трубін
Для Шахтаря голкіперське питання тривалий час не було актуальним. Андрій Пятов залишався стабільним першим номером. Десь виникали якісь помилки, але це було дрібницею на фоні стабільної та надійної гри як у клубі, так і збірній. Питання кваліфікації Пятова ніколи не поставало. Але головна проблема – вік. Було зрозуміло, що потрібно задуматися про заміну.
Шахтар так вибудував свою філософію, що воротарська позиція повинна належати українцеві. Колись пробували робити ставку на іноземців – Лаштувка, Ковалевскі, Плетікоса, але це не спрацювало. Тут скоріше навіть не питання кваліфікації кіперів-легіонерів, а ліміт. Пятову вже 36. Навряд чи альтернативою для нього міг стати Олексій Шевченко. Він не реалізував свій потенціал і вдовольняється роллю запасного воротаря. Напевно, були передумови стати основним у Микити Шевченка. Він чудово зарекомендував себе у Зорі, звідки отримував запрошення у національну збірну. Повернення у Шахтар не пішло Микиті на користь. Він не зумів конкурувати із Пятовим, почалася серія травм. Багато років у системі "гірників" перебував Євген Гриценко, але так і не отримав свій шанс.
В Україні навряд чи хтось із воротарів міг претендувати на перехід у Шахтар. Можливо, Дмитро Різник, але для нього минулий сезон став тільки першим у дорослому футболі. Зрозуміло, що голкіпери Динамо – недосяжні. Виходити на трансферний ринок і запрошувати іноземця, що матиме наслідки для ліміту? Ситуація виглядала патовою.
Те, що Анатолій Трубін – талановитий воротар, не виникало сумнівів. Йому видавали аванси фактично з 16 років. Але потрібен час. Хлопець повинен був крок за кроком йти до першого номера Шахтаря. Існували сумніви, чи подолає цей шлях. Якщо відверто, я думав, що він піде за ігровою практикою в оренду, щоб швидше зростати.
Перед стартом у ЛЧ Шахтар накрив спалах коронавірусу. Першими захворіли Пятов та Степаненко. І Каштру не побоявся довірити місце у воротах (та ще й у таких серйозних матчах!) зовсім юному воротареві. Трубін не підвів. Він продемонстрував психологічну стійкість і, на перший погляд, дуже спокійно впорався із магією ЛЧ. Якщо не брати до уваги домашній матч проти Гладбаха, то відстояв просто відмінно.
Це все – довіра головного тренера. Коли воротар бачить, що йому довірять, що у ньому не сумніваються, то він здатний на більше. Я не можу собі навіть уявити, що попередній наставник Шахтаря Паулу Фонсека при кадрових проблемах робив би ставку на молодих. А Луческу дуже дозовано підпускав молодь до першої команди. Річ у тому, що Каштру звик працювати в системі: коли є проблемна позиція – став гравця із молодіжного складу. Так побудована робота португальських клубів, особливо маленьких.
Попри те, що Пятов одужав, Трубін залишився основним воротарем. Ніякого страху перед довірою молодому голкіперу не було. Пятов потрапив у заявку на матч проти Реала в Мадриді, але продовжував грати Трубін. Зараз можна сказати, що воротарська рокіровка для Шахтаря пройшла майже безболісно. Клуб отримав перспективного та дуже якісного кіпера, який може грати багато років за команду, або ж бути проданим за великі гроші.
2. Додо
Десь схожою за суттю до позиції воротаря існувала ситуація на правому фланзі оборони. Був Даріо Срна, капітан і лідер команди. Попри поважний вік, він тримав свій рівень дуже високо. Його відхід із команди став дуже несподіваним та навіть шокуючим. Після матчу ЛЧ хорват не пройшов допінг-контроль, пропустив завершення сезону, після чого переїхав у Кальярі на правах вільного агента.
Не можна сказати, що Шахтар не готувався до відходу Срни. Клуб постійно когось шукав на цю позицію. Напевно, основним мав стати Богдан Бутко, який добре себе зарекомендував у Росії, проте у нього щось не склалося із Фонсекою. Запросили на цю позицію Данченка, намагалися використовувати Петряка та Матвієнка… Без особливого успіху.
На початку 2018 року підписали Додо. Трансфер обійшовся у 2 млн євро. Бразилець не став основним при Фонсеці. Матчі другої частини сезону на позиції правого захисника починав Бутко. Тодішньому наставнику Шахтаря було простіше працювати зі сформованими гравцями, ніж виховувати молодь.
Влітку Додо вирушив у Португалію набиратися досвіду. Сезон 2018/19 захисник провів у Віторії Гімараєш, де тренером працював… Луїш Каштру. Після переходу наставника у стан "гірників" повернувся й Додо, відразу ставши ключовим гравцем команди. Заграв дуже сильно, причому на рівні Ліги чемпіонів.
Думалося, що після матчу в Харкові проти Аталанти, у бразильця будуть проблеми. Він отримав вилучення за неспортивну поведінку та фактично нівелював усі можливості команди відігратися. Шахтар не вийшов у плей-офф ЛЧ. Каштру знайшов вихід – гравець продовжував користуватися довірою.
Підтвердженням перспектив і таланту Додо є постійна інформація про інтерес від провідних клубів. ЗМІ повідомляли, що на початку 2020-го ним цікавилася Баварія. За бразильцем слідкують Реал, ПСЖ. Недарма Шахтар підписав із ним новий контракт на тривалий термін.
Зараз питання правого захисника для Шахтаря не стоїть взагалі. Додо має всі можливості зрости в Україні та через певний час бути проданим за великі гроші, хоча не так давно у нього мало що виходило.
3. Віктор Коваленко
Коваленко – один із найбільших талантів Шахтаря у новітній історії. Він почав грати за часів Луческу у зовсім юному віці. Потягнув рівень, відчувалася подальша перспектива. Було відчуття, що з нього може вирости дуже сильний футболіст.
Багато що змінила відставка тренера. Луческу пішов, а при Фонсеці справи Віктора помітно погіршились. Він став банальним гравцем ротації і втратив дорогоцінний час для подальшого розвитику. Виникли певні сумніви, чи зможе цей футболіст узагалі реалізуватися у футболі. Складалося враження, що Віктор втратив віру у себе, у свій талант. Навіть після відходу Фреда для Коваленка нічого не змінилося. З кращого боку зарекомендував себе Алан Патрік.
Вирішальним для українського півзахисника став прихід Луїша Каштру. Не можна сказати, що Коваленко став важливим гравцем для "гірників", але його роль в команді точно змінилася, він почав оживати. Каштру використовував його сильні сторони – працьовитість, наполегливість. Віктор відплатив тренеру грою.
Шахтар сенсаційно переміг Аталанту в Мілані (2:1). Головним чинником успіху став вихід Коваленка в стартовому складі. Він виконав дуже багато чорнової роботи. Недарма Джан П’єро Гасперіні звернув увагу на цього футболіста. У харківському матчі проти Бенфіки Коваленко був одним із найкращих на полі. Якби не успіх у тій грі, то, можливо, не було б півфіналу Ліги Європи.
Так, Шахтар отримав за Коваленка небагато грошей. Але натомість наростив власну репутацію, адже вихованець клубу перейшов в одну із найкращих команд Італії. Це визнання академії "гірників".
4. Георгій Судаков
У середині поля Шахтаря зібрана доволі якісна плеяда гравців. Судакову потрібно конкурувати з Аланом Патріком та Маркосом Антоніо. Перший – один із лідерів команди, вже досвідчений гравець. Другий – перспектива та потенціал. Знайти там місце для 18-річного українця – вкрай непросто. Це має бути великим бажанням самого тренера. Бачимо, що Каштру крок за кроком підпускає Судакова. Юнак вже отримує якісь хвилини в офіційних матчах.
Португальський наставник розуміє, що через певний час Патріку знадобиться заміна. Можливо, Луїша на той момент у команді вже не буде, але він повинен розвивати молодого гравця. Через кілька років Шахтар може отримати виконавця дуже хорошого рівня з українським паспортом.
5. Віктор Корнієнко
Минулої весни, після травми Ісмаїлі, Каштру не став вимагати нового гравця на позицію лівого захисника, хоча попереду були важливі матчі єврокубків. Він довірив місце в основі Віктору Корнієнку.
Про цього гравця широкий загал дізнався під час молодіжного чемпіонату світу у Польщі. Тоді українці багато в чому сенсаційно перемогли. У команді Петракова футболісти молодіжки Шахтаря Юхим Конопля та Віктор Корнієнко відповідали за фланги. Корнієнко був основним лівим латералем. Після турніру у Польщі його чекала звична для молодих гравців Шахтаря оренда в Маріуполі. У сезоні 2019/20 Віктор нічого особливого не показав у складі азовців, як і Кащук та Чех. Було видно, що йому ще важко дається дорослий футбол.
Проте Каштру розгледів у ньому перспективу. Корнієнко виглядав дуже непогано, як для свого першого сезону в ЛЧ. Особливо запам’ятався матч у передмісті Мадрида проти Реала. Наскільки розумію, у Шахтарі ще не списують Ісмаїлі. Але бразильцеві вже 31 рік, він після важкої травми. Немає гарантій, що він поверне свої кондиції. А у Корнієнка є перспективи стати основним лівим захисником команди. Імпульс надав саме Каштру.
6. Манор Соломон
Коли Шахтар підписав гравця з чемпіонату Ізраїлю, у мене виникли сумніви. Надто свіжа історія Ларрі Кайоде, який був зіркою в ізраїльській лізі, але нічого не показав в УПЛ. У новітній історії Шахтаря лише Генріх Мхітарян зумів закріпитися в латиноамериканській атакувальній лінії. Власне, і особливих спроб запрошення НЕбразильців не було. Тож існував ризик, що Манор Соломон просто не зможе влитися в бразильський колектив, де ще й тренер розмовляє португальською.
Але все сталося навпаки. Соломон дуже яскраво себе зарекомендував, насамперед, в ЛЧ. Тепер, якщо Шахтар захоче його продати, не виникне жодних проблем зробити це за пристойні гроші.
Соломон – швидкий, технічний. Він любить простір. У позиційній атаці не такий успішний. У першому сезоні ЛЧ Каштру використовував його, як джокера. Коли суперник вже трохи втомлений і з'являється простір, Соломон почувається, як риба у воді. Зараз тренер відмовився від домінування на полі. Атака будується на швидкому виході з оборони. Це дало Манору можливість зайвий раз себе проявити. Не кожен футболіст може похвалитися тим, що двічі забивав у ворота Реала.
Мілевський у Минаї: чому перехід легенди у команду Кобіна ризикує закінчитись провалом для всіх