Виступ "Карпат" цього сезону залишив двояке враження, однак кінець сезону виявився більш позитивним для фанатів команди, які тепер можуть без особливого остраху дивитися у майбутнє
Вступ
Початок нового сезону для львівських фанатів не ніс жодних позитивів. І це лише через рік після участі в Лізі Європи, і в той час, коли до Львова збиралися приїхати збірні Португалії, Німеччини та Данії на Євро-2012. Разючий контраст.
Окрім того, початок сезону львівській команді довелося розпочинати без головного тренера. Як завжди на допомогу прийшов Юрій Дячук-Ставицький, а згодом і Павло Кучеров, який так і не зміг прибрати приставку «в. о.» перед своєю посадою. Саме вони і розпочали готувати команду до нового – ювілейного – 20 для «Карпат» в елітному дивізіоні українського футболу.
Підготовка до сезону
Готуючись до нового сезону, цього разу тренери вирішили не допускатися тих помилок, коли минулого року гравці на старті чемпіонату через велику кількість товариських матчів виглядали «загнаними», і до кінця матчу ледве пересувалися по полю. Цьогоріч команда на літніх зборах зіграла 5 матчів, отримавши перемоги в кожному з них. Першим суперником львів’ян стали аматори з команди «Рух» (м. Винники). Згодом команда перемогла чеський «Банік» та польські «Шлєнск», «Краковію» та «Рух». В матчах брали участь потенційні новачки команди, однак з жодним з них контракти так і не були підписані. В цих матчах велику увагу було приділено власним вихованцям, яких почали підпускати до основи. Кожен з них отримав шанс проявити себе в цих матчах.
Трансфери
Ще одним новобранцем команди став польський захисник Якуб Тосік, який прийшов з варшавської «Полонії». За позицією він повинен був замінити на правому фланзі Артема Федецького, який повернувся до «Шахтаря».
Та найбільш цінними придбаннями влітку стали підписання двох атакувальних півзахисників, які змогли налагодити гру команди в центрі поля. Перший з них – це гравець національної збірної Боснії та Герцеговини Семір Штіліч. Він також прийшов в «Карпати» з польського чемпіонату, де, виступаючи за тамтешній «Лєх», відзначився 18 голами та 44 передачами в 106 матчах за команду.
Другий – це грузинський півзахисник Леван Кенія,
Останнім поповненням «Карпат» став гравець молодіжної збірної Камеруну Арман Кен Елла. Однак львів’яни так і не мали змоги побачити його виступи за команду.
Окрім того, керівництву команди вдалося продовжити оренду Олександра Гладкого, який за 10 матчів попереднього сезону відзначився 4 голами, які, в більшій мірі, і допомогли зберегти прописку в еліті.
Але окрім новачків, перед стартом сезону «Карпати» втратили і ряд гравців, які в попередні роки були ключовими на полі. Окрім вже згаданого Артема Федецького, до себе на Батьківщину повернувся і захисник Борха Гомес. «Гранада», за яку він виступав на правах оренди, скористалася з можливістю його викупу, яка була зазначена в контракті. В оренду з правом подальшого викупу також відправився ще один універсал «Карпат», який міг зіграти на лівому фланзі – Даніло Авелар. Цього разу в його послугах було зацікавлене італійське «Кальярі». Капітану команди Андрію Тлумаку та Тарасу Петрівському керівництво клубу вирішило надати статус вільних агентів. Першому з них навіть запропонували роботу в структурі клубу, але він відмовився.
Також доволі несподіваним поповненням в «Карпатах» можна вважати і запрошення відомого футбольного коментатора Віктора Вацка на посаду віце-президента клубу. Його обов’язки на новій посаді – скаутська робота, селекційна та трансферна діяльність клубу, а також його промоція та імідж.
Перші матчі – перші невдачі
Так сталося, що «Карпатам» випало відкривати новий чемпіонат серед всіх команд Прем’єр-ліги, і саме в галицько-волинському дербі проти «Волині» у Луцьку. Ніхто не знав, чого очікувати від команд в цьому матчі, хоча відвертим фаворитом вважалися саме лучани. Чого ніхто не очікував – так це нічиї. За всі попередні роки протистояння команди ще жодного разу не розходилися миром. Однак коли-небудь це мало статися вперше. На гол Лукаса після пасу Худоб’яка, «Волинь» зуміла відповісти голом Рамона Лопеса. Гра показала, що команді ще є над чим працювати.
Домашня гра проти «Іллічівця» ще довго буде нічним жахіттям для львівських фанатів. Коли на 16-ій хвилині матчу на табло горіли «0:3», з вуст багатьох можна було почути питання про те, чи варто було лишатися в еліті, щоб так ганебно програвати. На своєму полі «Карпати» були просто «вм’яті» в газон «піонерами» Павлова. Загальний підсумок «1:5» лише підтвердив теорію про те, що в команді і дальше існують негаразди, і ніхто не знає, як їх подолати. А поразка «3:1» від «Ворскли» лише ще раз підтвердила це. Старі проблеми минулого сезону плавно «перекочували» в новий сезон і дали себе взнаки. Важко було уявити, що саме ця команда ще минулого року представляла Україну на євроарені.
Новий наставник – нове дихання. Червона картка в домашньому матчі: один – випадковість, два – співпадіння, три – закономірність
Про те, хто очолить «Карпати», ходило чимало слухів. Найбільшої уваги заслуговував той, який відправляв до Львова тренера білоруського «БАТЕ» Віктора Гончаренка. Багато хто з львів’ян хотів бачити у керма команди Сергія Ковальця. Серед інших кандидатів були прізвища Олександра Заварова, Олександра Іщенка та Юрія Бакалова.
Однак львівські «Карпати» очолив болгарський спеціаліст Ніколай Костов.
Але команда не могла в одну мить почати грати так, як би того всі хотіли, тому і надалі були матчі, де виникало чимало запитань до гравців. Але було видно, що Ніколай Костов почав перебудовувати гру команди під свій малюнок.
Матч проти «Чорноморця» в Одесі, коли команди на початку матчу обмінялися двома швидкими м’ячами, також залишив більше запитань, аніж відповідей. В гравців з’явилося бажання грати, однак їм зажди чогось бракувало: інколи майстерності, а інколи зіграності й порозуміння.
Перед домашнім матчем із запорізьким «Металургом» команда вже не виглядала настільки приреченою, як нещодавно, та й суперник приїхав в гості не з тих, які б мали створити львів’янам особливі проблеми. Однак в цьому матчі відбулася одна річ, яка стала для команди певною закономірністю протягом першої половини сезону – команда так і не змогла дограти матч в повному складі. Як і в попередньому матчі, достроково покинув поле Даушвілі, знов заставивши команду грати «за себе, і ще того хлопця». Але до моменту вилучення команда вже вела в рахунку і знов втримала переможний результат. Окрім того, в цьому матчі Мілошевіч зазнав травми, і також не зміг продовжити матч.
Три матчі – 7 очок. Непогано, як для команди, яка за попередні три матчі набрала лише одне очко і пропустила 9 голів у свої ворота. Однак попереду була поїздка в Донецьк в гості до «Шахтаря». Костов знав, що на очки в цій зустрічі надіятися марно, адже «Шахтар» набрав потужних обертів, змітаючи суперників на своєму шляху. Та й дискваліфікації та травми не дозволяли виставити оптимальний склад. Тому на полі з’являються молоді Озарків (який остаточно витіснив Тосіка зі стартового складу) та Гірський на флангах оборони, Мартинюк з Ткачуком та Худоб’яком закривають центр поля, а в атаці грають Кополовець, Штіліч та Ксьонз. Та «Шахтар» за 10 хв. (з 31-ї до 41-ї) встановлює остаточний рахунок матчу «3:0», і доводить матч до логічного кінця, готуючись до святкувань з нагоди дня Шахтаря. Тому Ніколай Костов вирішує дати можливість відчути особливість матчів Прем’єр-ліги молодому Миколі Жовтюку, а також випускає Левана Кенію. В грузина помітна футбольна майстерність і бажання гри, однак доволі тривала відсутність ігрової практики також дається взнаки. Він ще не готовий проводити більше 30 хв. на полі.
Матч проти донецького «Металурга» у Львові цього разу чекали з нетерпінням. Один з найбільш незручних суперників для «Карпат» цього разу їхав в гості до свого колишнього тренера, а львів’яни чекали кого цього разу вилучать в їхній команді, і чи допоможе це отримати три очки. Вилучення відбулося, однак воно не допомогло. Вже на 12 хв. матчу червону карту отримав Кас’ян за грубий фол, але цього разу «Карпати» ще не встигли забити м’яч, тож фактично весь матч довелося грати не просто на 100, а на всі 110 відсотків. Але цього було мало. Гол на 59-ій хв. приніс перемогу донеччанам, і керівництво «Карпат» вперше починає говорити про помилки з боку арбітрів.
Поїздка в столицю до «Динамо» для команди була аналогічною до поїздки в Донецьк. Різниця в класі суперників на теперішній час була доволі значною, щоб надіятися на позитивний результат для «Карпат». Тому Ніколай Костов знов здивував футбольну спільноту, випустивши зі старту ще одного дебютанта Прем’єр-ліги – Тараса Пучковського. Та дива не сталося. Підсолодити гіркоту від трьох пропущених голів зумів Лукас, реалізувавши пенальті, яке стало для львів’ян ювілейне – 50 – реалізоване в українській еліті (з 72 спроб).
Світло в кінці тунелю?
Матч проти «Кримтеплиці» в 1/16 Кубку України не мав стати для «Карпат» надзавданням. Кримська команда не хапала зірок з неба в Першій лізі, однак кубкова дуель складається з одного матчу, і несподіванки трапляються. Однак гол Штіліча на 56 хв. та Кополовця в доданий арбітром час вивів «Карпати» в наступний раунд змагань, де волею жеребу їм випало приймати «Металіст» на своєму полі.
З київським «Арсеналом» у «Карпат» також були свої розрахунки. Саме після минулорічної домашньої поразки від канонірів у відставку подав улюбленець публіки Олег Кононов. Такого у Львові забути не могли. Однак в гості до одного з аутсайдерів (на той час) їхав ще нещодавній учасник Ліги Європи. Ніколай Костов вирішив і надалі дотриматися традиції випускати дебютантів – вихованців власної академії. Цього разу таким був Олег Білий. На гол в середині першого тайму від Адійя «Карпати» відповіли на початку другого тайму, коли Балажиц забив з подачі кутового. «Карпати» ре є тією командою, яка добре грає на «другому поверсі», стараючись тримати м’яч внизу, тому цей гол став несподіванкою для багатьох.
Матч в Луганську проти місцевої «Зорі» виявився досить важким для львів'ян, де команда так і не змогла набрати бодай очка. Вилучення Богатінова дало шанс себе проявити молодому Мисаку, але йому не вистачило лічених сантиметрів, щоб потягти пенальті. А в «Карпат» знов з’явилася можливість говорити про помилки суддів, які впливають на підсумковий результат матчу.
Після невеликої перерви, пов’язаної з матчами національних збірних, на «Карпати» очікував домашній матч проти ужгородської «Говерли-Закарпаття». Окрім традиційного західноукраїнського дербі, яке б мало підігріти хоча б маленький інтерес до цього матчу, він був ще й традиційним матчем за 6 очок. На той час у «Карпат» 9 очок, у «Говерли» - 7, і у випадку перемоги львів’ян вони б відірвалася на 5 очок, а за умови перемоги ужгородців вони б нарешті покинули зону вильоту, попутно відправивши туди «Карпати». Але матч виявився доволі сумбурний, не показавши, що хоча б одній з команд ця перемога надважлива. Тому нічия – цілком закономірний результат, залишивши суперників і надалі у статус-кво.
Дніпропетровський «Дніпро» хоч і прийняв львів’ян гостино, але очками ділитися не став. Підсумкові «2:0» знов вказали на різницю в класі між командами, і неспроможність хоч щось протиставити українським грандам з боку «Карпат».
Ті, хто не пішов на стадіон підтримати «Карпати» в матчі проти «Кривбасу», ще довго будуть картати себе за це. Команда показала видовищний та атакувальний футбол, відвантаживши у ворота Реви 6 голів, що стало новим рекордом для команди за часів виступів у чемпіонатах України. По грі неможливо було сказати, що серед тижня «Карпати» відіграли 120 хв. проти «Металіста», а гол Лукаса з кутового став окрасою матчу, та і цілого туру загалом. Та й його хет-трик дозволив наблизитися в бомбардирській гонці до лідерів, а «Карпатам» дещо підправити різницю забитих-пропущених голів.
Зустріч з «Металістом» на його полі, та й в рамках чемпіонату України, мав в основі вже зовсім іншу гру, боротьбу, та й стартові склади, аніж півтори тижня тому. І харків’яни зробили те, перед цим зробили й інші лідери чемпіонату України – впевнено перемогли. Хоча «Карпати» й боролися зі всіх сил, і звели рахунок до мінімуму – «2:1». Та найбільше цей матч запам’ятався не грою чи голами, а вилученням, яке отримав Семір Штіліч наприкінці матчу за «нецензурні висловлювання в сторону арбітра», а трьохматчева дискваліфікація за рішенням КДК визвала ще більше обурення зі сторони керівництва команди. І знов розпочинаються розмови про «предвзяте ставлення» суддів.
До галицько-волинського дербі команда підходила в доброму настрої, однак знов із кадровими втратами. Однак швидкий гол вже на першій хвилині матчу дав зрозуміти – «Карпати» націлені на 3 очки. А гол Кенії після проходу Ксьонза, який міцно закріпився на позиції правого захисника в останніх матчах, лише підтвердив це. «2:0» - і у вболівальників команди з’явився оптимізм щодо майбутнього.
Однак матч у Маріуполі дещо пригальмував це щире почуття. Бажання реваншу за принизливу домашню поразку постійно гнало команду вперед, однак дитячі помилки лінії захисту (особливо перший гол та співучасть у ньому Івана Мілошевіча) знов привели до невтішного результату для «Карпат» - «2:0».
Останній матч в році «Карпати» проводили вдома проти «Ворскли». За час, що минув з моменту їхньої останньої зустрічі в стані команд багато що змінилося – в обох команд змінилися головні тренери, що позначилося і на іграх та результатах команд. «Карпати» в цьому матчі знов були націлені на перемогу і бажанні забити швидкий гол, однак м’яч вперто не бажав залітати у ворота Казакова. Аж на 35 хв. після феноменального пасу Кенії Худоб’як забив такий очікуваний гол, який став для «Карпат» 650-м в еліті. А на 72 хв. Гладкий, який забив перший офіційний гол «Карпат» у 2012 році, забив і останній, після трьохходівки за участю Кенії та Гірського. На зимову перерву команда йде у припіднятому настрої.
Язик мій – ворог мій
272,5 тис. грн. – це та сума, яку «Карпати» заплатили за різноманітні порушення в матчах Прем’єр-ліги та Кубку України.
За некоректні висловлювання в сторону арбітрів оштрафовано генерального директора «Карпат» Ігоря Дедишина на 50 тис. грн. За неявку на засідання КДК сума штрафу була збільшена на 5 тис. грн.
Але найбільш неоднозначний штраф отримав Михайло Кополовець за флеш-інтерв’ю після матчу з «Металістом». 30 тис. грн. – це значна сума для гравця львівської команди. Тому фанати вирішили підтримати свого улюбленця, встановивши скриньку для збору коштів на матчі з «Ворсклою». Михайло Кополовець був вражений підтримкою фанатів, але попросив зібрані кошти (близько тисячі гривень) передати на потреби сиротинців.
Народна команда
Ще одним нововведенням, яке було запроваджено цього року – створення народної команди «Карпати». Почесний президент ФК «Карпати» Петро Димінський повністю передав управлінські повноваження клубом вболівальникам команди, про що свідчить укладений Договір з Громадською організацією «Завжди вірні». Таким чином ФК «Карпати» став першим футбольним клубом в Україні, яким керуватимуть вболівальники. Це було зроблено на прикладі «Барселони», де вболівальники також беруть участь у керівництві клубу.
Подальші перспективи
Закінчивши сезон на 14 місці, команда, тим не менше, в подальшому вселяє більше оптимізму. Відрив від 15 місця складає 8 очок, що дає змогу гравцям не дивитися в турнірну таблицю з острахом, і вільніше почуватися на полі. Окрім того, щільність команд попереду «Карпат» дає можливість після однієї перемоги піднятися в турнірній таблиці на декілька позицій вище. Тому 50-ліття команди фанати, футболісти та керівництво «Карпат» можуть святкувати більш-менш спокійно.
За 12 турів, які «Карпатам» залишилося зіграти в поточному чемпіонаті, нас чекає боротьба. Адже зимова перерва по-різному впливає на команди. Так, аутсайдери можуть віднайти свою гру і втриматися в еліті, а претенденти на єврокубки падають на дно турнірної таблиці через невиразну гру команди. Як вплине вона на «Карпати» - судити важко. Але підготовкою команди вже займатиметься особисто Ніколай Костов, і якщо він зуміє налагодити гру команди ще краще, аніж вона показувала в кінці року, то львівським фанатам не варто боятися пониження в класі.
Та все ж є одна річ, яка може перевернути все з ніг га голову – рішення суду в Лозані, яке постійно переноситься. -9 очок не стане для «Карпат» смертельним, однак автоматично відкине їх на 15 сходинку в чемпіонаті з відставанням від «Говерли» і рятівного місця на одне очко. Тому, навіть якщо таке і станеться – боротьба внизу чемпіонату обіцяє бути гострішою, аніж за призові місця.
Важливим чинником є те, що команда в цьому чемпіонаті виявилася чисто домашнім бійцем (17 домашніх проти 2 виїзних очок). Та чи це особливо їй допоможе, якщо п’ятірку лідерів їй доведеться приймати саме на домашньому полі. Вже зараз стало відомо, що з нового року команда домашні матчі проводитиме на «Арені Львів». Скільки буде набрано в цих матчах очок – 15 чи 0 – покаже лише час та гра. Зате основні конкуренти прийматимуть «Карпати» в себе вдома (в тому числі і «Говерла»), що ще раз дає зрозуміти – кінцівка чемпіонату нас очікує цікава.
Також нас очікують зміни і в самому підборі гравців, які вже весною виходитимуть на поле в зелено-білій формі. Як зазначив генеральний директор «Карпат» Ігор Дедишин, команда все одно потребує підсилення в кожну лінію. Вже зараз зрозуміло, що Ксьонз хоч і добре відіграв на позиції правого захисника, однак це не його місце на полі, а одного Озарківа замало. Тому це перша позиція, яка потребує не те, що підсилення, а гравця основи саме туди. Травма Ігоря Ощипка залишила його без футболу на 4 місяці (+ відновлення), а «Карпати» без основного лівого захисника, тому і туди шукатимуть нового гравця в пару до Гірського. Також Ніколай Костов бажає підсилити атакуючу ланку, тому слід очікувати новачків і там.
Вже зараз преса починає «сватати» в «Карпати» гравців команд української еліти. Серед них є імена Кобіна, який так і не зміг заграти в «Шахтарі», Кожанова, який втратив місце в основному складі «Іллічівця», Олійника, який виявився непотрібний Хуанде Рамосу, а також Кобахідзе та Паньківа, після того, як з’явилася інформація про фінансові проблеми в «Арсеналі». Однак потенційні новачки можуть в «Карпатах» з’явитися і з чемпіонатів Польщі, Білорусі, Молдови, Сербії, Словенії, Болгарії, Румунії тощо. Саме звідти останнім часом приходили нові гравці в команду.
На даний момент відомо тільки про одного новачка – Яго Бечейро, який є вихованцем «Депортіво» (Ла Корунья). Він дістався «Карпатам» цілком безкоштовно. Однак на офіційному сайті ще не було підтвердження цього трансферу.
Однак, щоб купити когось з гравців, слід когось продати. Про те, що деякі гравці покинути команду, заявляв Ніколай Костов, однак він відмовився називати їх імена. Вже точно відомо, що команду покинув (з невеликим скандалом) Якуб Тосік. Зігравши лише 4 матчі за основну команду, він був переведений в дубль, і нещодавно йому дали статус вільного агента. Окрім того, необхідно пам’ятати про те, що існує обмеження на заявку гравців на сезон: 25 футболістів, з який 4 підготовлені в структурі клубу. В «Карпатах» такими вихованцями є Ткачук, Мартинюк, Голодюк та Гудима. В їх продажі, відповідно, «Карпати» не зацікавлені. Однак Ткачук, який втратив місце в основному складі команди, цілком можливо, покине клуб, якщо в когось виникне бажання бачити його в себе. Але втрати ще будуть.
Гравці
В першій половині сезону 2012/13 тренерський штаб задіяв 26 гравців (18 українців і 8 легіонерів). З них 9 в поточному сезоні вперше провели матчі за «Карпати». Середній вік команди – 23,3 роки.
Воротарі
Захисники
Ігор Пластун, який підписав контракт з «Карпатами» за день до першого офіційного матчу львів’ян проти «Волині», дебютував за нову команду одразу. В цьому матчі саме він отримав найбільше схвальних відгуків від львівських фанатів за самовіддачу і боротьбу (закінчував матч Ігор з розбитою губою). Тому не дивно, що саме він провів на полі найбільше часу з усіх центральних захисників команди. Однак через відсутність швидкості він може програвати форвардам боротьбу (голи у ворота «Карпат» від «Шахтаря» та запорізького «Металурга»).
Досвідчений Іван Мілошевіч, який би мав скласти пару в центрі Ігорю Пластуну, однак відіграв в ПЛ лише 10 матчів. Травма та дискваліфікація не дали провести цю частину сезону на одному рівні.
Ґреґор Балажіц, після приходу Ігоря Пластуна, втратив місце в стартовому складі. Однак саме на його позиції найчастіше відбувалася ротація складу, тому 12 матчів (з 19 командних) – достойний результат. А гол у ворота Арсеналу» лише додав йому «балів» від львівських уболівальників. До речі, за час його перебування у «Карпатах» він забив лише 2 м’ячі, і саме у ворота «Арсеналу» так ще й з подачі кутових.
Микола Жовтюк цього року отримав можливість дебютувати за основну команду на «Донбас Арені» в матчі проти «Шахтаря», коли остаточний рахунок матчу вже був на табло. Ніколай Костов вирішив довіритися молодому вихованцю академії. Чи використав він довіру тренера судити важко, адже згодом один матч відіграв в старті, і ще двічі виходив на заміну. Однак витіснити когось з трійки Мілошевіч-Пластун-Балажіц він так і не зумів.
Лівий захисник Ігор Ощипко є твердим гравцем основи, що підтверджують його показники. Цей сезон, порівняно з попереднім, він відіграв більш надійніше в обороні, час від часу підключаючись до атакувальних дій своєї команди. 2 голи, забиті «Ворсклі» та «Зорі», особливих дивідендів команді не принесли. Та травма в матчі проти «Іллічівця» залишила його поза грою на 4 місяці, тому тренерський штаб шукатиме йому рівноцінну заміну. Чи поверне собі місце в старті Ігор після відновлення важко сказати. Все залежатиме від того, хто буде його заміняти в матчах весняної частини чемпіонату.
Степан Гірський, який ніяк не може стати основним у команді, і цього сезону провів доволі мало матчів – лише 3. Однак останній матч в сезоні, коли він віддав гольову передачу на Гладкого, перед тим вдало вбігши у вільну зону, та й травма Ощипко, дає йому шанс надіятися на більшу кількість ігрового часу в наступній частині сезону.
Якуб Тосік, який повинен був замінити в «Карпатах» Артема Федецького, не отримав довіри від Ніколая Костова, і після 4 матчів за основну команду був відправлений в дубль. А на початку зими стало відомо, що він покинув команду вільним агентом.
Ігор Озарків, який витіснив Тосіка з основного складу, номінально є півзахисником, однак цього сезону використовувався на позиції правого захисника. Однак після вилучення в кубковому матчі проти «Металіста» він втратив місце в стартовому складі, програвши місце за позицію Павлу Ксьонзу, який є гравцем групи атаки. В чому полягає недовіра тренера до молодого гравця – судити важко.
Півзахисники
Олег Голодюк, який все ходить у перспективних, ніяк до кінця не може розкрити свій потенціал. Кожен раз на заваді йому стають травми, який залишають його поза грою на довгий термін. Так сталося і цього разу. Вже в матчі 4-ого туру проти «Таврії» він залишив поле разом з медиками, і лише вкінці року почав знов з’являтися на полі. Через це вже зараз він не може рахуватися твердим гравцем основи, все більше розраховуючи на появу в матчі з лави запасних.
Андрій Ткачук розпочав новий сезон з капітанською пов’язкою, по ходу сезону чергуючи її з Ігорем Худоб’яком. Зазвичай він виходив на матч, щоб скласти пару Муртазу Даушвілі (за наявності того на полі) в опорній зоні, а також щоб втримати переможний рахунок.
Олег Білий – ще один дебютант команд з власної академії, відіграв лише один проти «Арсеналу», так більше за основну команду не з’явився, все більше граючи за «молодіжку». Цілком можливо, що свій шанс він отримає вже наступного року.
Ярослав Мартинюк, який дебютував за основу «Карпат» ще в сезоні 2006-2007 (в Першій лізі), так і досі не зміг відвоювати собі місця в основі, з’явившись на полі лише в 5 матчах. Занадто малий показник, щоб робити якісь висновки. Тому для підтримки форми він більше часу грає за «молодіжку».
Володимир Гудима усіх здивував своєю появою в старті в першому матчі проти «Волині», однак вже по перерві уступив місце на полі Ігорю Худоб’яку. З приходом в команду більш досвідченіших виконавців, лише тричі після того виходив на заміну на незначний час.
Ігор Худоб’як розпочав сезон, фактично продовживши попередній. Блякла гра чергувалася з короткими спалахами на футбольному полі. Але саме він виконував найбільше чорнової роботи в команді, граючи «box-to-box». Хочеться вірити, що з відновленням чемпіонату Ігор віднайде свою гру двохрічної давності.
Леван Кенія, який цього літа міг змінити гельзенкірхенську прописку на пітерську, на радість львівських фанатів опинився саме в їх команді. І вже зараз стало зрозуміло, чому він дебютував за збірну Грузії у 16 років в матчі проти України. Швидкий та технічний гравець, який добре тримає м’яч, своїми діями на полі оживив львівську атаку, часто своїми нестандартними діями залишаючи захисників суперників з нічим.
Семіра Штіліча по баченню поля та гольових пасах можна порівняти з Олександром Рикуном. Йому не треба бігати з одного кінця поля в інший, самостійно обіграючи гравців суперників. Та один його пас може визначити підсумок матчу. Не дивно, що «Карпати» так апелювали щодо його дискваліфікації, вважаючи його гравцем основи. Саме його та Кенії трансфери вважаються найбільш вдалими в «Карпатах» цього сезону.
Павло Ксьонз, який з’явився у Львові разом з Володимиром Шараном, спочатку у львівських фанатів не викликав довіри. Його гра була занадто сира, на фоні і так невдалої гри команди минулого сезону. Однак цього чемпіонату своєю грою він заробив палку любов фанатів та визнання. А вимушений перехід на позицію правого захисника (при наявності в складі Ігоря Озарківа) свідчить про універсальність гравця.
Сергій Загідулін майже весь сезон відіграв за «молодіжку», лише тричі вийшовши на заміну за основну команду. 51 хв. – достатньо малий показник, щоб робити певні висновки.
Форварди
Михайло Кополовець, за час перебування у Львові, став справжнім «левом». Його бажанню грати і перемагати могли б позаздрити багато гравців львівської команди. Однак сперечатися за місце в складі йому доводиться з більш технічними гравцями – Ксьонзом, Лукасом, Кенією. Тому і не дивно, що цього року він навіть спробував себе на місці лівого захисника. Та свої «хвилини щастя» на полі та забиті голи він зможе отримувати і наступного року.
Лукас цього року проявив себе у всій красі. Гравець, який в минулі сезони не активно відзначався командними діями, все більше зловживаючи індивідуальною майстерністю, виправився в кращу сторону. Як підсумок – 8 голів (3-5 місце в списку бомбардирів ПЛ цього сезону), ще й на різний смак (особливо у матчі з «Кривбасом», де він зробив хет-трик). Залишається надіятися, що його гольова феєрія продовжиться і наступного року.
Тарас Пучковський, як і інші вихованці клубної академії, також цього року отримав свій шанс. Його дебют відбувся на НСК «Олімпійський» проти «Динамо». По матчу не було видно, щоб він «стушувався» перед суперником, часто ідучи в обіграші та пробивав по воротах. Однак довіра тренерів до провірених бійців залишає для Тараса лише сподіватися, що йому ще не раз випаде шанс вийти на поле, зважаючи на те, що йому лише 18 років.
Олександр Кас’ян цей сезон провів доволі непоказно. Один гол за 11 матчів – занадто мали показник для центрфорварда, якщо він планує «застовпити» це місце за собою. Та й доволі спірне вилучення і подальша дискваліфікація зіграли в цьому плані не на його користь.
Олександр Гладкий зіграв за «Карпати» на один матч більше, аніж Кас’ян, але в підсумку провів на полі на 180 хв. більше за свого основного конкурента. Та й гольовий показник в нього кращий – 3 голи, що дає йому деяку перевагу в боротьбі за місце в основі. Та Ніколай Костов в цьому сезоні вже показав, що може грати і без ярко вираженого центрфорварда (за схемою 4-6-0, застосованою зб. Іспанії на Євро-2012), довіряючи завершальний удар групі атакувальних півзахисників.
Сергій Зеньов, Арман Кен Елла та Олександр Ільющенков за основну команду цього року не зіграли жодного матчу.
Загальнокомандна статистика
Прем’єр-ліга
Волинь – Карпати 1:1 Лукас
Карпати – Іллічівець 1:5 Ксьонз
Ворскла – Карпати 3:1 Ощипко
Карпати – Таврія 2:0 Ксьонз, Лукас
Чорноморець – Карпати 1:1 Лукас
Карпати – Металург (3) 2:1 Ксьонз, Кас’ян
Шахтар – Карпати 3:0
Карпати – Металург (Д) 0:1
Динамо – Карпати 3:1 Лукас (п)
Карпати – Арсенал 1:1 Балажіц
Зоря – Карпати 2:1 Ощипко
Карпати – Говерла 1:1 Гладкий
Карпати – Кривбас 6:0 Гладкий, Штіліч, Кенія, Лукас (3)
Металіст – Карпати 2:1 Кополовець
Карпати – Волинь 2:0 Лукас, Кенія
Іллічівець – Карпати 2:0
Карпати – Ворскла 2:0 Худоб’як, Гладкий
Загалом: 17 матчів, 5 перемог, 4 нічиї, 8 поразок. Різниця голів 23:28
Кубок України
Кримтеплиця – Карпати 0:2 Штіліч, Кополовець
Карпати – Металіст 2:1 Штіліч, Кенія
Загалом: 2 матчі, 2 перемоги. Різниця голів 4:1.
Статистика гравців