"Футбол 24" пригадує єдиний склад львівського клубу, якому вдалося потрапити до трійки призерів чемпіонату України у Вищій лізі.
До нагород національної першості "Карпати" привів Мирон Маркевич, якому тоді було 47 років. Згодом тренер неодноразово пригадував, що якби не прикрі обставини, на які він не міг вплинути, то "леви" кинули б виклик "Динамо-машині" Лобановського. Цього не сталося – "Карпати" почали здавати вже з наступного сезону, а провідні гравці швидко розбіглися по інших командах.
У сезоні 1997/98 львів’яни відпустили у відрив "Динамо" із "Шахтарем", зате у напруженій боротьбі за "бронзу" випередили "Дніпро" на 2 очки. Підопічні Маркевича виграли 16 матчів (зокрема, двічі обіграли "Динамо" – 1:0, 2:1), 9 разів зіграли внічию і зазнали лише 5 поразок. Запорукою успіху стала дуже надійна гра в обороні – за цим показником "Карпати" посіли друге місце після "Динамо" (20 пропущених м’ячів проти 15 у киян).
Хто ж кував для Львова "бронзу"? До уваги беремо футболістів, які зіграли у тому чемпіонаті мінімум 10 матчів за "Карпати".
Богдан Стронціцький
28 матчів, 17 пропущених м’ячів
Без перебільшення легендарний голкіпер "Карпат" провів у команді ще кілька сезонів і у 2002-му підписав контракт із "Таврією". А закінчив кар’єру у 35-річному віці – захищав ворота франківського "Спартака". Тренерський стаж Стронціцького налічує вже понад 10 років. Працював у все тому ж "Спартаку", "Карпатах", "Кримтеплиці", а у тернопільській "Ниві" навіть виконував обов’язки головного тренера. Зараз – тренер голкіперів у "Карпатах" U-19. Батько трьох синів.
Юрій Беньо
30 матчів, 2 голи
Після сезону 1998/99, у якому "Карпати" посіли четверте місце і програли фінал Кубка України, Беньо перейшов у "Шахтар", проте вище статусу резервіста не пробився. Потім був етап у запорізькому "Металурзі", повернення в "Карпати" і невеличка авантюра з латвійською "Вентою" (клуб, який анонсував амбітні цілі, швидко розпався). Догравав Беньо у київському "Арсеналі" і першоліговій "Волині".
У 2009-му розпочав тренерську кар’єру в ФК "Львів", яким деякий час навіть керував у якості головного тренера. В епоху наставника "Карпат" Ігоря Йовічевіча обійняв посаду спортивного директора клубу. "Засвітився" у ролі експерта на ТК "Футбол". Зараз працює помічником Йовічевіча у словенському "Целє" + допомагає Володимиру Єзерському у збірній України U-19.
Олександр Євтушок
14 матчів, 2 голи
Покинув "Карпати" на початку 2000-го – став гравцем київського ЦСКА. Там же поспішно завершив кар’єру у 30-річному віці. Євтушок повернувся додому, у Крим – оселився неподалік Судака і зайнявся туристичним бізнесом. Виховує трьох доньок за канонами церкви Свідків Єгови.
Володимир Єзерський
18 матчів
Одразу після "бронзового" сезону перейшов у "Динамо", проте за "основу" зіграв лише 10 матчів. По-справжньому розкрився у "Дніпрі", де виступав упродовж семи років, а згодом перейшов у "Шахтар". З "гірниками", окрім двох чемпіонських титулів, здобув ще й Кубок УЄФА. За виступ на ЧС-2006 нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. Кар’єру закінчив у 2013-му в якості гравця "Говерли". Працював помічником Мирона Маркевича у "Дніпрі", а зараз очолює збірну України U-19.
Сергій Танасюк
12 матчів
"Карпати" ще прямували до "бронзи", але Танасюк змінив Львів на непримітне запорізьке "Торпедо", з яким вилетів у Першу лігу. Потім, щоправда, повернувся у столицю Галичини, щоб зіграти сезон 1999/00. Закінчував у "Поліграфтехніці" і "Закарпатті" початку "нульових". Осів у Львові, тренував аматорські колективи області, зараз працює таксистом.
Олександр Чижевський
25 матчів, 1 гол
Чижевський покинув "Карпати" другою хвилею. Тобто, ще зіграв постбронзовий сезон, який закінчився розгромною поразкою від "Динамо" у фіналі Кубка України-1999. Як і Беньо, не зумів заграти в "Шахтарі". Регулярну ігрову практику отримав у запорізькому "Металурзі", "Таврії" та "Закарпатті". Було у кар’єрі Чижевського і повернення в "Карпати" (2002 рік), а також 2 матчі за "Волинь".
Першим серед футболістів зіграв 300, а потім і 400 матчів в українському елітному дивізіоні, тож символічному клубу гвардійців присвоєно саме його ім’я. Зараз очолює молодіжну команду "Карпат", з якою у ході чинного сезону посідає третє місце.
Любомир Вовчук
27 матчів
Мініатюрний працьовитий хавбек служив "Карпатам" до 2002-го, після чого пішов освоювати нижчі дивізіони професіонального футболу. Виступав за вінницьку і тернопільську "Ниву", "Газовик-Скалу" і "Техно-Центр". Зараз зосередився на роботі із дітьми у СДЮШОР "Карпати".
Сергій Євглевський
13 матчів
Після "бронзи" Євглевський відіграв у "Карпатах" ще 2 сезони, а потім транзитом через ФК "Черкаси" поїхав на Кіровоградщину забивати цвях для власних бутсів, що й зробив у складі "Зірки" в 2002-му. Після закінчення кар’єри живе у Черкасах.
Роман Зуб
13 матчів, 2 голи
"Львівський Гаттузо", відігравши перше коло "бронзового" сезону, перейшов у "Прикарпаття", яке боролося за виживання у Вищій лізі. До "Карпат" повернувся у сезоні 1999/00, але зіграв за львів’ян зовсім мало. Фактично Зуб провів ще тільки один повноцінний сезон – у "Поліграфтехніці". А от у "Зірці", "Волині" та золочівському "Соколі" – своїх останніх клубах – не мав регулярної практики.
Після завершення кар’єри зосередився на бізнесі – займався запчастинами для автомобілів. Певний час тренував "Карпати" U-21, але покинув клуб разом із Йовічевічем та Беньом. Тепер працює у ФК "Львів".
Сергій Ковалець
15 матчів, 2 голи
Став безпосереднім свідком розвалу великої команди. Ковалець одним із останніх покинув корабель, що тонув, – перед сезоном 2000/01 відгукнувся на запрошення Мирона Маркевича і перейшов у запорізький "Металург". Згодом його колосальний досвід знадобився "Оболоні", "Красилову", "Волині" і "Борисфену".
У 2008-му Ковалець розпочав тренерську кар’єру і очолив ФК "Львів". Працював з "Олександрією", "Оболонню", запорізьким "Металургом", збірною України U-21 і навіть словацьким "Татраном". Поки що останнім місцем роботи Сергія Івановича був "Тракай", з яким він здобув "срібло" чемпіонату Литви.
Володимир Микитин
28 матчів, 1 гол
Після тріумфального сезону перейшов у "Шахтар", де грав із перемінним успіхом. "Нульові" розпочав у "Ворсклі", звідки перебрався у "Ростсільмаш". У 2003-му разом із ростовським клубом став фіналістом Кубка Росії. Закінчив у дніпродзержинській "Сталі" в 2005-му. Багато років працює у структурі "Зорі". Зараз очолює команду U-21.
Євген Назаров
26 матчів, 3 голи
"Карпати" покинув у 2001-му, щоб через два роки повернутися до Львова і зіграти ще два матчі у чемпіонаті. Загалом же харківського хавбека під завісу кар’єри притягували рідні пенати. У 2001-2003 активно виступав за "Металіст", а фінішував у "Геліосі" (2006 рік). Зайнявся тренерською діяльністю. Зокрема, працював із "Металістом" U-16.
Ігор Плотко
26 матчів, 3 голи
Отримавши бронзову медаль, Плотко перебрався ближче до дому (родом із Дніпра), ставши гравцем маріупольського "Металурга". У сезоні 2001/02 допоміг "Поліграфтехніці" виступити у Вищій лізі і, вважаючи, що сказав своє останнє слово у футболі, змінив бутси на комфортні мешти. На честь Ігоря Плотка названий символічний клуб, куди входять футболісти, які зіграли у 8 і більше командах.
Андрій Полунін
13 матчів, 1 гол
Допоміг "Карпатам" здобути нагороди Вищої ліги і одразу ж переїхав у "Нюрнберг" – клуб першої німецької Бундесліги. Більше того: в першому ж матчі за новий клуб відзначився голом у воротах знаменитого Ханса-Йорга Бута. Пізніше німецьку одіссею продовжив у клубах "Санкт-Паулі" та "Рот-Вайс". В Україну повернувся у 2002-му, проте зіграв за "Дніпро" і "Кривбас" лише кілька матчів. Після закінчення кар’єри став селекціонером, а невдовзі – функціонером. Зараз – директор "Нафтовика-Укрнафти".
Володимир Шаран
10 матчів, 1 гол
Покинувши "Карпати" у 2001-му, Шаран пограв за "Поліграфтехніку", поки команда виступала у Вищій лізі. Він настільки прикипів серцем до Олександрії, що став головним тренером місцевої команди – упродовж 2010-12, а також починаючи з 2013 року і дотепер. Шаран повернув клуб не лише в еліту українського футболу, а й вивів у єврокубки. Дебют у Лізі Європи був невдалим, але, схоже, у команди зовсім скоро буде другий шанс. А от на тренерському містку "Карпат" у Володимира Богдановича "не пішло".
Роман Толочко
21 матч
Після "бронзового" успіху залишився у Львові ще на кілька сезонів і навіть виводив команду із капітанською пов’язкою. У 2002-му став гравцем "Волині", у 2003-му перейшов у "Закарпаття". Закінчував у "Газовику-Скалі", команді Першої ліги. Зараз – старший тренер "Карпат" U-19.
Іван Гецко
11 матчів, 3 голи
Провів лише другу половину "бронзового" сезону, а на повну бомбардирську міць розійшовся у Львові вже в наступних двох сезонах. Зокрема, оформив "покер", який досі залишається найшвидшим в історії українських чемпіонатів. На початку "нульових" ще трохи пограв у "Кривбасі" та "Металісті". Кар’єру закінчив у 34 роки. Мешкає в Одесі, регулярно коментує футбольні події для різноманітних українських ЗМІ.
Ігор Маковей
12 матчів, 2 голи
Життя добряче покидало Маковея. Після "бронзового" сезону грав у "Волині", "Хапоелі" (Петах-Тиква), "Кривбасі", "Ворсклі", "Закарпатті", франківському "Спартаку", азербайджанському "МКТ-Араз", "Поділлі". У сезоні 2000/01 повернувся в "Карпати", щоб допомогти їм 6-ма голами в чемпіонаті. Деякий час виступав ще й на аматорському рівні, а потім перекваліфікувався в дитячого тренера. Ненадовго, бо став арбітром. Доріс до рівня УПЛ, де, однак, його швидко відсторонили через конфлікт у суддівському корпусі. Знову повернувся до підготовки юних футболістів.
Олександр Паляниця
14 матчів, 11 голів
Першу половину сезону форвард провів у "Дніпрі", звідки перейшов у "Карпати" і зробив потужний внесок у здобуття "бронзи". З 11-ма голами Паляниця став найкращим бомбардиром команди. У наступному сезоні забив 16 голів, але покинув Львів, ставши першою ластівкою розпаду колективу. У першому ж сезоні із "Кривбасом" здобув ще одну бронзову медаль. Ще два роки Олександр виступав у "Металісті", а завершив у "Спартаку-Горобині" (2004 рік). Один із найкращих бомбардирів в історії українського чемпіонату. Займається бізнесом і не відмовляє журналістам у коментарях на актуальні футбольні теми.
Алькалі Соума
17 матчів, 1 гол
Перший гвінейський футболіст в історії українського футболу. До Львова переїхав із польського клубу "Стоміл" і одразу ж взяв безпосередню участь в історичному стрибку "зелених левів". У наступному ж сезоні, який "Карпати", нагадаємо, завершили на 4-ій позиції, практично не грав. Згодом "Семен" виступав у чотирьох клубах німецької Оберліги. Там у 2002-му закінчив кар’єру. Далі африканець загубився у лабіринтах життєвих доль – вже багато років про нього нічого не чутно.
*******
Варто згадати багатьох інших "карпатівців", які у сезоні 1997/98 не дотягнули до позначки в 10 матчів, але також доклалися до загального успіху. Це голкіпер Ельхан Расулов, хавбеки Роман Гнатів, Юрій Дудник, Сергій Мізін, Анатолій Петрик, Андрій Сапуга, форварди В’ячеслав Єфіменко, Вадим Колесник, Андрій Покладок, Ігор Ядлось.
Поки що взята ними висота залишається недосяжною. Але у Львові вірять: "Ще прийде час".
"Динамо"-1999, якого боялася Європа. Золотий склад Лобановського – де вони зараз