"Футбол 24" розповідає про чемпіона Азербайджану, який сьогодні спробує вивезти очки з України.
Нагірно-Карабахська Республіка, або ж Республіка Арцах. Територія невизнаної держави притулилася на Закавказзі, не маючи виходу до моря і межуючи з трьома країнами – Азербайджаном, Вірменією та Іраном. У 1991 році цей клаптик землі з населенням близько 145 тисяч осіб відколовся від Азербайджану. Розпочався військовий конфлікт між сепаратистами, яких підтримали у Вірменії, та азербайджанцями. В епіцентрі кровопролиття опинилося, зокрема, і місто Агдам, де базувався клуб «Карабах». Про футбол не могло бути й мови – тут би вижити. Зокрема, на міні підірвався головний тренер «Карабаху» Аллахверді Багіров. Посмертно його нагородили титулом національного героя Азербайджану. А одна з найзнаменитіших азербайджанських команд опинилася у вигнанні, переїхавши на безпечну територію. Знайомий до болю сценарій, правда ж?
Перші дні існування «Карабаху» історія відміряла у 1950 році. Щоправда, тоді агдамський клуб мав назву «Месхул», що в перекладі на українську мову означало «Урожай». У 1977-82 роках це був «Шафаг», а до 1988-го – й узагалі банальний совковий «Кооператор». Лише перед розвалом Союзу головній команді Агдаму була присвоєна горда і красива назва «Карабах». Це співпало з першим серйозним успіхом: карабахці стали чемпіонами республіки і здобули путівку в другу союзну лігу.
Вже після евакуації з Нагірного Карабаху «скакуни» одразу ж здобули титул найсильнішого клубу країни 1993-го року, і аж до сезону 1999/2000 не опинялися за межами топ-квартету, віддавши пальму першості історичному флагману – «Нефтчі». На перетині тисячоліть «Карабах» пережив відчутні фінансові проблеми, його лави покинули всі провідні виконавці. На плаву допомогла втриматися співпраця із потужним холдингом «Азерсун», тож невдовзі команда повернулася на провідні позиції і здобула два Кубки Азербайджану (у 2006-му та 2009-му). А в минулому сезоні вдруге в історії стала чемпіоном країни, отримавши путівку в Лігу чемпіонів.
«Карабах» у єврокубках – це окрема цікава тема. Вперше «скакуни» там «засвітилися» у сезоні 1996/97, як фіналісти Кубка Азербайджану. Проте в першому ж раунді Кубка Кубків вилетіли від фінського клубу МюПа – 0:1, 1:1. Знайомство з єврофутболом для «Карабаху» відбувалося через масштабні побоїща. Наприклад, у 1997-му агдамці отримали 0:3 і 0:5 від чеського «Яблонця». Наступного року потрапили під скандинавську кувалду «Копенгагена» - 0:6, 0:4. В аналогічному стилі програли французькому «Монпельє» у Кубку Інтертото-1999 (0:3, 0:6).
Перший серйозний успіх прийшов до «Карабаху» вже під тренерським керівництвом культового для азербайджанців Гурбана Гурбанова, який працює з командою досі. У кваліфікації Ліги Європи-2009/10 «скакуни» добряче хвицнули копитом «Русенборг» (1:0, 0:0), а в наступному раунді вибили ще й фінську «Хонку» (2:1. 1:0). Лише у вирішальному протистоянні за путівку в груповий турнір «Карабах» програв «Твенте» - 0:0, 1:3.
Гурбан Гурбанов міцно сидить у сідлі
З голландцями «Карабах» поквитався у цьому сезоні, вибивши їх на аналогічному етапі Ліги Європи (0:0 в Баку і 1:1 в Енсхеде) і ставши другою азербайджанською командою після «Нефтчі», для якої прочинилися двері групового турніру єврокубка. Що ж, welcome!
Група F поки що достатньо прихильна до команди Гурбанова. «Карабах» розжився домашнім очком у грі з «Сент-Етьєном», а також поступився «Інтеру» на «Джузеппе Меацца», що, в принципі, не погіршило турнірних перспектив «темних конячок», чи то пак – «скакунів». Наразі від другої сходинки вони відстають лише на один бал, тож вдало проведені спарені матчі з «Дніпром» можуть стати ключовими для азербайджанців. Що означає «вдало»? Як на мене, «Карабах» не відмовиться від нічиєї у Києві за умови, що обов’язково вигризе перемогу вдома. А там і з «Інтером» на рідному стадіоні можна за очки позмагатися – міланці до того часу можуть вже вирішити для себе питання кваліфікації у плей-офф.
Цікаво, що амбіційні плани, яких «Карабах» не приховує, грунтуються не на наявності в складі хоча б кількох відомих широкому загалу виконавців, а на, насамперед, тренерському таланті 42-річного Гурбана Гурбанова, який у 1990-2000-х був результативним форвардом «Нефтчі», воронезького «Факела» та ще цілого ряду команд. За збірну Азербайджану Гурбанов провів 65 матчів, забив 14 голів. Абсолютно солідний показник – як не крути. Понад два роки він працював спортивним директором бакинського «Інтера» і гранда – «Нефтчі», тож впевнено може сказати, що знає про азербайджанський футбол усе. Ну а упродовж шести років роботи наставником «Карабаху» Гурбанов підкорив внутрішню арену і збирається навести фурор у Європі.
На кого ж покладається молодий тренер у своїх наполеонівських планах? Захист останнього рубежу він зазвичай довіряє боснійцю Ібрахіму Шехічу, голкіперу в розквіті сил. Про безпеку свого кіпера турбуються центрбеки Бадаві Гусейнов і албанець Адмір Телі, який не грав проти «Сент-Етьєна». Ліворуч у захисті можемо побачити ще одного представника Албанії – Ансі Аголі, якого пам’ятаємо за виступами у «Кривбасі» (2009/10). Праворуч розташовується «абориген» Максім Мєдвєдєв.
Опорники – Юсіф-Гараєв. Серед креативних хавів особливу увагу привертає мініатюрний бразилець Рейналдо, який виступає за «Карабах» вже третій сезон. А до цього набирався досвіду у далеко не останньому чемпіонаті Бельгії, граючи за «Серкль», «Андерлехт», «Вестерло». Є тут македонець Муарем Муарем, від якого ми очікували неприємностей у недавньому матчі збірних, але, на щастя, минулося. Є бразилець Річард Алмейда (екс-хав «Жіл Вісенте»), голландець Лерой Джордж (вишкіл у «Неймегені» та «Утрехті») та інші достойні люди. За кожним із них потрібно уважно пильнувати: читання гри, техніка, пас і удар – все при них.
Попереду Гурбанов використовує одного форварда. Надто ж, якщо це виїзний матч проти серйозного суперника. Тож проти «Дніпра», найімовірніше, вийде Вугар Надіров, який якраз відзначився забитим м’ячем у переможному матчі з «Габалою» минулого тижня (перемога 2:0 дозволила «Карабаху» після восьми турів йти другим, відстаючи від лідера – бакинського «Інтера» - на одне очко, і маючи гру в запасі).
Решад Садигов
Ну і як не згадати про легендарного кепа «Карабаху»? Захисник Решад Садигов служить «скакунам» вірою і правдою четвертий рік (з перервою на турецький «Ескішехірспор»). Він доволі пограв у турецькому футболі, адже окріс «Ескі» захищав кольори «Кайсеріспора» і «Коджаеліспора», а за свою непоступливість отримав прізвисько «Термінатор». Його невимовно поважають у збірній Азербайджану – там він от-от зіграє сотий матч. Проте головний факт, який вирізняє Садигова з-поміж всіх його одноклубників, наступний: у 2006-му році футболіст взяв певну паузу у виступах, перекваліфікувавшись на… баскетболіста. В першому ж матчі чемпіонату за клуб «НТД Сервіс Девон» Садигов набрав 13 очок. У наші часи такі універсальні солдати – величезний дефіцит.
Олег Бабій, Футбол 24