Чемпіони Африки-2012, "Орли Карфагену", конголезькі "леопарди" на чолі з Мбокані, а також загадкові португальські "акули" Кабо-Верде. Очікування від їх битв надзвичайно великі.
Замбія
Прізвисько: Мідні кулі
Рейтинг ФІФА: 50 місце
Топ-досягнення на КАН: чемпіони-2012
Тренер: Хонор Джанза
Капітан: Рейнфорд Калаба
Замбійці – найтепліший спогад про Кубок Африки для автора цих рядків. У 2012-му вперше довелося висвітлювати цей турнір, і фінал, виграний «мідними кулями» в мастодонтів із Кот-д’Івуару в інфарктній серії пенальті, автентичні замбійські наспіви, які виконувалися самими гравцями під час «лотереї», вже не забудуться ніколи.
З того часу у житті збірної Замбії багато чого змінилося. Насамперед, команда встигла скласти чемпіонські повноваження, не зумівши у 2013-му потрапити бодай до топ-вісімки найкращих націоналок континенту. Із Замбією попрощався Ерве Ренар – тренер, який, власне, і став головним творцем чемпіонського складу. Француз тренував упродовж якогось проміжку часу «Сошо», а тепер підкорюватиме знайому вже вершину із Кот-д’Івуаром. Але лідери збірної Замбії, як і раніше, в строю, тож це дає сподівання і віру в успішний виступ на полях Екваторіальної Гвінеї. Мвене, Сінкала, Лунгу, Калаба, Маюка – всі у заявці на КАН-2015.
Голкіпери: Кеннеді Мвене ("Мамелоді Сандаунс", ПАР), Джошуа Тітіма ("Пауер Дінамос"), Денні Муньяо ("Ред Ерроуз")
Захисники: Стоппілла Сунзу ("Шанхай Шеньхуа", Китай), Крістофер Мунталі ("Нкана"), Аарон Катебе ("Платинум", Зімбабве), Девіс Нкаусу ("Блумфонтейн", ПАР), Родерік Кабве ("Занако"), Еммануель Мбола ("Хапоель Раанана", Ізраїль), Донашано Малама ("Нкана")
Півзахисники: Натан Сінкала («Грассхоперс», Швейцарія), Чісамба Лунгу ("Урал", Росія), Кондвані Мтонга ("Шіллонг", Індія), Спенсер Сауту ("Грин Іглс"), Ренфорд Калаба ("Мазембе", ДР Конго), Лубамбо Мусомдо ("Улісс", Вірменія), Мукука Мулемба ("Блумфонтейн", ПАР), Брюс Мусаканья ("Ред Ерроуз")
Нападники: Рональд Кампамба ("Нкана"), Гівен Сунгулума ("Мазембе", ДР Конго), Джексон Зола Мванза ("ЗЕСКО Юнайтед"), Еммануель Маюка ("Саутгемптон", Англія), Еванс Кангва ("Хапоель Раанана", Ізраїль)
Починаючи із серпня 2014-го з командою працює маловідомий фахівець місцевого розливу Хонор Джанза. До його честі, він зумів провести Замбію крізь осіннє кваліфікаційне сито. Хоча спершу «кулі» були «холостими», не здобувши у стартових трьох матчах жодної перемоги, та потім лише перемагали. Козир цієї команди – оборона. У п’яти відбіркових матчах із шести замбійці зберегли свої ворота недоторканими.
Замбія – Мозамбік – 0:0
Кабо-Верде – Замбія – 2:1 (Муленга)
Нігер – Замбія – 0:0
Замбія – Нігер – 3:0 (Калаба, Маюка, Мвене)
Мозамбік – Замбія – 0:1 (Сунгулума)
Замбія – Кабо-Верде – 1:0 (Кампамба)
Підсумок: Кабо-Верде – 12 очок, Замбія – 11, Мозамбік – 6, Нігер – 3
Туніс
Прізвисько: Орли Карфагену
Рейтинг ФІФА: 22 місце
Топ-досягнення на КАН: Чемпіони-2004
Тренер: Жорж Лекенс
Капітан: Яссін Шихауї
Ось уже п’ять розіграшів Кубка Африки – наче зачакловані для збірної Тунісу. Після здобуття чемпіонського титулу «орли» двічі не зуміли вийти з групи, ще тричі зупинялися на стадії чвертьфіналу. І це попри стабільне реноме одного із головних фаворитів.
Ніщо не вічне, крізь будь-які невдалі серії таки пробивається пагін прогресу. Чому б не зараз? Тим паче, підгрунтя для цього є, і воно пов’язане з іменем головного тренера команди, на чолі з яким збірна Тунісу на одному подиху виграла відбіркову групу у грізних суперників – Сенегалу та Єгипту. Цього тренера звати Жорж Лекенс. Він – бельгієць.
Туніс – Ботсвана – 2:1 (Хазрі, Шихауї)
Єгипет – Туніс – 0:1 (Бен Юссеф)
Сенегал – Туніс – 0:0
Туніс – Сенегал – 1:0 (Сассі)
Ботсвана – Туніс – 0:0
Туніс – Єгипет – 2:1 (Шихауї, Хазрі)
Підсумок: Туніс – 14, Сенегал – 13, Єгипет – 6, Ботсвана – 1
Як бачите, у чотирьох матчах із конкурентами тунісці втратили лише два очки. Забивали, щоправда, небагато, але й практично не пропускали у свої ворота. Жорж Лекенс очолив цю команду у березні минулого року, тож мав кілька місяців для того, щоб адаптуватися до місцевого футболу і награти оптимальний склад. До вересневого старту відбіркового циклу бельгійський спец підходив вже у всеозброєнні.
Більшу половину своєї багатющої 30-річної тренерської кар’єри він провів у рідній країні, тренуючи клуби найрізноманітнішого калібру – від «Шарлеруа» до «Брюгге» і «Андерлехта». Двічі – наприкінці 90-х, а також у 2010-12-х – очолював збірну Бельгії. Проте мусульманський футбольний світ йому не менш знайомий – завдяки роботі з «Трабзонспором», аравійським «Аль-Хілялем» та збірною Алжиру. Словом, за масштабністю досвіду і культовістю фігури з Лекенсом може позмагатися хіба що наставник збірної Конго Клод Ле Руа.
У своїх затіях на КАН наставник Тунісу покладатиметься на таких гравців…
Голкіпери: Моез Бен-Шеріфія ("Есперанс"), Фарук Бен-Мустафа ("Клуб Афрікен"), Аймен Матлуіті ("Етуаль дю Сахель")
Захисники: Мохамед Алі Якубі ("Есперанс"), Аймен Абденнур ("Монако", Франція), Рамі ("Етуаль дю Сахель"), Сям Бен Юссеф ("Астра", Румунія), Алі Маалул ("Сфаксен"), Хамза Матлуіті ("Бізертін"), Білель Мохнсі ("Рейнджерс", Шотландія), Слім Бен Жеме ("Лаваль", Франція), Яссін Мікарі ("Клуб Афрікен")
Півзахисники: Яссін Шіхауі ("Цюріх", Швейцарія), Стефан Натер ("Клуб Африкен"), Мохамед Алі Монсер ("Сфаксен"), Хосін Рагед ("Есперанс"), Ферджані Сассі ("Сафксен"), Джамель Саіхі ("Монпельє", Франція), Вахбі Хазрі ("Бордо", Франція), Аніс Бен-Хатіра ("Герта", Німеччина)
Нападники: Юссеф Мсакні ("Лехвія", Катар), Фахреддін Бен-Юссеф ("Сфаксен"), Юнес Хамза ("Лудогорець", Болгарія), Амін Шерміті ("Цюріх", Швейцарія), Йохан Тужар ("Ланс", Франція)
У цьому розкішному кадровому підборі виділяються кілька особливих гравців. До прикладу, Бен-Хатіра із «Герти», який є вмілим диспетчером, що полюбляє самотужки завершувати атаки. Або візьмімо атакувальний дует із «Цюріха» - Шіхауі та Шерміті. Перший, попри те, що хавбек, є найкращим бомбардиром своєї команди у чемпіонаті Швейцарії. Форвард Шерміті забив трішки менше, проте тонке порозуміння між ними обома обов’язково використає тренер Лекенс у своїй глибокій стратегії. Варто принагідно згадати і Вахбі Хазрі – одного з лідерів «Бордо» в цьому сезоні. Якщо гучність імен буде підкріплена солідною грою, Карфаген не те що не дасть себе розбити, а й далеко зайде.
Кабо-Верде
Прізвисько: Сині акули, Креоли
Рейтинг ФІФА: 40 місце
Топ-досягнення на КАН: ¼ фіналу (2013)
Тренер: Руй Агуаш
Капітан: -
Кабо-Верде – мальовничі острови (їх п’ятнадцять) в Атлантичному океані, які ще з XV століття зазнавали культурного та будь-якого іншого впливу Португалії. Щоправда, на футбол ця протекція тривалий час не поширювалася, а острівна національна збірна вважалася стабільним аутсайдером у всіх континентальних змаганнях. Зненацька «Сині акули» показали ікла у 2012-му, вперше у своїй історії кваліфікувавшись у фінальну частину Кубка Африки, більше того – одразу ж потрапили до топ-вісімки.
Влітку 2014-го на тренерську посаду заступив знаменитий португальський екс-форвард «Бенфіки» та «Порту» Руй Агуаш, син культового Жозе Агуаша, та результати Кабо-Верде, незважаючи на скромне тренерське досьє 54-річного фахівця, не тільки не погіршилися, а й примножилися новими успіхами. «Акули» хоча й програли у двох матчах відбіркового циклу, тим не менше виграли групу у збірної Замбії, з якою волею жереба знову зведені у фінальній пульці.
Нігер – Кабо-Верде – 1:3 (Родрігес-2, Фортес)
Кабо-Верде – Замбія – 2:1 (Зе Луїс, Мендеш)
Мозамбік – Кабо-Верде – 2:0
Кабо-Верде – Мозамбік – 1:0 (Хелдон)
Кабо-Верде – Нігер – 3:1 (Кука, Хелдон, Таварес)
Замбія – Кабо-Верде – 1:0
Основну масу легіону «креолів» становлять легіонери із чемпіонатів Франції та Португалії. Назагал – безліч представників європейських клубів. Є тут навіть тезки грізних французів Платіні та Стопіра. Передовим гравцем команди можна назвати Гаррі Родрігеса, який представляє аутсайдера іспанської Прімери – «Ельче». Форвард виходить на поле регулярно, проте не забив у цьому сезоні жодного голу, хоча й «відзначився» однією червоною карткою.
Голкіпери: Возінья ("Прогресу Самбісанга", Ангола), Іван Круз ("Жіл Вісенте", Португалія), Кевін Соуза ("Насьонал", Португалія)
Захисники: Стопіра ("Відеотон", Угорщина), Фернандо Варела ("Стяуа", Румунія), Джеффрі Фортес ("Дордрехт", Голландія), Кай ("Крайова", Румунія), Жеже ("Марітіму", Португалія), Нівалдо ("Тепліце", Чехія), Карлітуш (АЕЛ, Кіпр)
Півзахисники: Бабанку ("Ешторіл", Португалія), Сержіо Семедо ("Ольяненсе", Португалія), Платіні (ЦСКА, Болгарія), Тоні Варела ("Ексельсіор", Голландія), Нуно Роча ("Крайова", Румунія), Калу ("Прогресу Самбісанга", Ангола)
Нападники: Кука ("Ешторіл", Португалія), Елдон Рамос ("Спортінг", Португалія), Жуліо Таварес ("Діжон", Франція), Одер Форте ("Реймс", Франція), Гаррі Родрігес ("Ельче", Іспанія), Раян Мендеш ("Лілль", Франція), Джаніні ("Сантос Лагуна", Мексика)
Демократична республіка Конго
Прізвисько: Леопарди
Рейтинг ФІФА: 57 місце
Топ-досягнення на КАН: Чемпіони 1968 і 1974 років
Тренер: Флоран Ібенге
Капітан: Юссуф Мулумбу
До команди ДР Конго, або ж Заїру (стара назва країни) в Україні буде особливе ставлення. Все-таки на вістрі її атаки діятиме динамівець Дьємерсі Мбокані, а зважаючи на його блискучу форму, в якій він повернувся у гру після важкої травми, маємо всі підстави очікувати результативну феєрію у виконанні «леопардів». Ця команда любить і вміє атакувати. Під її наполегливими ударами впав не хто-небудь, а сам Кот-д’Івуар, до того ж на власному полі, пропустивши від конголезців аж чотири м’ячі. Як відомо, у фінальну частину КАН виходили команди, які посіли у своїх квартетах перші-другі сходинки, плюс найкраща збірна серед третіх команд. Так от, ДР Конго і стала щасливим володарем бонусної путівки на великий форум.
ДР Конго – Камерун – 0:2
Сьєрра-Леоне – ДР Конго – 0:2 (Мубеле, Бокіла)
ДР Конго – Кот-д’Івуар – 1:2 (Монгонгу)
Кот-д’Івуар – ДР Конго – 3:4 (Кебано, Кабананга, Бокіла-2)
Камерун – ДР Конго – 1:0
ДР Конго – Сьєрра-Леоне – 3:1 (Боласі-2, Монгонгу)
Підсумок: Камерун – 14, Кот-д’Івуар – 10, ДР Конго – 9, Сьєрра-Леоне – 1
Кот-д'Івуар - ДР Конго - 3:4
Щоправда, Мбокані зіштовхнеться із солідною конкуренцією в лінії атаки. Адже Флоран Ібенге взяв у Екваторіальну Гвінею таких достойних людей як Яннік Боласі, що проводить дуже хороший сезон у «Крістал Пелас» і Жеремі Бокіла, який став найкращим бомбардиром збірної у відборі. Зіграють на турнірі також хавбеки Юссуф Мулумбу (ВБА) і Седрік Макіаді із «Вердера» - підопічний нашого Віктора Скрипника. Тож це ще один аргумент тримати кулаки за «леопардів».
Голкіпери: Роберт Мутеба («Мазембе», ДР Конго), Мулопо Кудімбана («Андерлехт», Бельгія), Парфе Манданда («Шарлеруа», Бельгія)
Захисники: Ісаам Мпеко («Кабускорп», Ангола), Жан Касусула («Мазембе»), Крістоф Уалембо («Коімбра», Португалія), Мабеле Бавака («Віта», ДР Конго), Габріель Закуані («Пітерборо», Англія), Жоель Кімуакі («Мазембе»), Седрік Монгонгу («Евіан», Франція), Шансель Мбемба («Андерлехт»)
Півзахисники: Нельсон Мунганга («Віта»), Седрік Макіаді («Вердер», Німеччина), Юссуф Мулумбу (ВБА, Англія), Ерве Каге («Гент», Бельгія), Нескенс Кебано («Шарлеруа», Бельгія), Лема Мабіді («Віта»)
Нападники: Дьємерсі Мбокані («Динамо»), Яннік Боласі («Крістал Пелас», Англія), Жуніор Кабананга («Серкль Брюгге», Бельгія), Седрік Мабваті («Осасуна», Іспанія), Жеремі Бокіла («Терек», Росія), Мубеле Ндомбе («Віта»)
Календар матчів групи «В»:
18 січня. Замбія – ДР Конго, Туніс – Кабо-Верде
22 січня. Замбія – Туніс, Кабо-Верде – ДР Конго
26 січня. ДР Конго – Туніс, Кабо-Верде – Замбія
П’ять ігор із шести пройдуть на найменшому з чотирьох стадіонів турніру, п’ятитисячному «Нуево Естадіо де Ебеб’їн». Лише матч між ДР Конго і Тунісом прийме «Естадіо де Бата» - головна арена країни. Щодо прогнозів, то «Футбол 24» одну із двох путівок у чвертьфінал віддає без жодних вагань Тунісу, вірячи у те, що «орли» зуміють піднятися над своєю тривалою смугою невдач. Іншим учасником плей-офф стане ДР Конго разом із «нашим» Мбокані. Це навіть не стільки «вангування», підкріплене конкретними аргументами конголезців, як закономірне прагнення підтримати динамівського легіонера, гордого прапороносця української Прем’єр-ліги.
Олег Бабій, Футбол 24
До теми: КАН-2015. Знайомимося з групою "А"