Футбол 24 продовжує серію матеріалів, присвячених національним збірним, які відстоюватимуть честь своїх країн на бразильському Мундіалі.
Після того, як ми детально розібрали усіх учасників квартету “А”, пропонуємо Вам ознайомитися із групою “B”, де виступатимуть чинні чемпіони світу та фаворити першості іспанці – команда, яка змінила уявлення про сучасний футбол.
Іспанія
Прізвисько: La furia Roja (“Червона Фурія”)
Кольори: червоний, жовтий і синій
Стадіон: “Сантьяго Бернабеу” (Мадрид, 85 454)
Титули: триразові чемпіони Європи – 1964, 2008, 2012, чемпіони світу – 2010
Рейтинг ФІФА: 1 місце
Найкращий бомбардир: Давід Вілья – 56 голів
Найбільше матчів: Ікер Касільяс – 153
Перший міжнародний поєдинок: Іспанія – Данія – 1:0 (28 серпня 1920 року, Бельгія)
Найбільша перемога: Іспанія – Болгарія – 13:0 (Мадрид, 21 травня 1933 року)
Найбільша поразка: Англія – Іспанія – 7:1 (9 грудня, 1931 року, Лондон)
Шлях на Мундіаль
Суперниками збірної Іспанії у відбірній групі до ЧС-2014 були команди Франції, Грузії, Білорусі та Фінляндії. Розпочала “Фурія” свій турнірний шлях матчем в Тбілісі, де їй довелося неабияк попотіти, щоб таки перехилити шальки терезів на свою користь. Переможний гол лише на 86-й хвилині поєдинку записав на свій рахунок Сольдадо. У другому турі підопічні Дель Боске уже впевнено розбили Білорусь, відвантаживши у ворота наших північних сусідів чотири сухі м’ячі.
Однак, вже у наступних двох матчах “Фурія” знову неприємно дивувала своїх уболівальників. Спочатку піренейці на четвертій компенсованій арбітром хвилині до основного часу втратили три очки у протистоянні з французами, а згодом шокували черговою домашньою нічиєю з фінами. Таким чином чемпіони світу поставили під сумнів вихід з групи із першого місця. Щоб уникнути стикових матчів іспанцям необхідно було перемагати “галльських півнів” на “Стад де Франс”, що вони з успіхом і зробили. Показовий футбол найвищого ґатунку був втілений у м’яч Педро, який фактично гарантував “Фурії” пряму путівку на Мундіаль. Окрилені паризьким успіхом іспанці без проблем впоралися з фінами, грузинами і білорусами.
Група I
11 вересня 2012 року. Грузія – Іспанія – 0:1 (Сольдадо, 86)
12 жовтня 2012 року. Білорусь – Іспанія – 0:4 (Альба, 12, Педро, 20, 69, 72)
16 жовтня 2012 року. Іспанія – Франція – 1:1 (Рамос, 25 – Жиру, 94)
22 березня 2013 року. Іспанія – Фінляндія – 1:1 (Рамос, 49 – Пуккі, 79)
26 березня 2013 року. Франція – Іспанія – 0:1 (Педро, 58)
6 вересня 2013 року. Фінляндія – Іспанія – 0:2 (Альба, 18, Негредо, 86)
11 жовтня 2013 року. Іспанія – Білорусь – 2:1 (Хаві, 61, Негредо, 78 – Корнілєнко, 89)
15 жовтня 2013 року. Іспанія – Грузія – 2:0 (Негредо, 26, Мата, 61)
Підсумок: ІСПАНІЯ – 20, Франція – 17, Фінляндія – 9, Грузія – 5, Білорусь – 4
Тренер
В унікальної команди – унікальний наставник. Вісенте Дель Боске може пишатися історичним досягненням, яке йому підкорилося у керма “Червоної Фурії”. “Лісник” – єдиний тренер в історії футболу, який перемагав у трьох найбільш значущих турнірах світу. До здобутих на клубному рівні з “Реалом” кубків ЛЧ, Дель Босе додав трофеї чемпіонів Європи та Світу із “Ля Рохою”. Єдиний турнір, який досі не підкорився уродженцю Саламанки на чолі збірної Іспанії – Кубок Конфедерацій. У 2009 році “Фурія” сенсаційно поступилися у півфіналі США, а минулого літа зазнала болючого удару від господарів ЧС-2014 бразильців, отримавши у фінальному поєдинку три “сухі” м’ячі у власні ворота.
Один з найбільших тренерських талантів Дель Боске – індивідуальний підхід до кожного виконавця. У часи непростих протистоянь між “Барсою” та “Реалом”, коли справа доходила за межі суто футбольних прийомів, Дон Вісенте вміло мирив ворогів по “Класіко” у таборі національної команди.
Отримавши у спадок від Арагонеса команду, яка лише починала засвоювати “барселонську” “тікі-таку”, Дель Боске не став змінювати філософії гри, довівши її до захмарного рівня. При цьому “Вусань” не побоявся утворити кістяк збірної саме із гравців-основоположників цього стилю – “блауграни”.
Капітан
Незважаючи на усі свої проблеми у складі мадридського “Реала”, позиція Ікера Касільяса у рамці воріт “Червоної Фурії” залишається непохитною. Для “Святого” бразильський Мундіаль стане вже восьмим (!) великим форумом на рівні збірних від часу дебюту на Євро-2000.
В останні два сезони Ікер переживає не найкращі часи. Спочатку тиран Моурінью через особисту неприязнь вирішив посадити духовного лідера “Ля Рохи” на лаву для запасних, зробивши дублером Дієго Лопеса, а згодом вже Анчелотті продовжив гнути лінію “особливого”, довіряючи Касільясу лише матчі ЛЧ та Кубка Короля.
Однак, відсутність постійної ігрової практики жодним чином не вплинула Ікера, який продовжує демонструвати топ-клас. Найкраще підтвердження цих слів – матч-відповідь 1/4 фіналу ЛЧ між “Борусією” та “Реалом”, де Касільяс практично самотужки вивів Мадрид у наступну стадію турніру, здійснивши декілька суперсейвів.
Зірка
Справжнім двигуном атак “Червоної Фурії” є ніхто інший, як “барселонський” скромняга Андрес Іньєста. Мовчазний та тихий у повсякденному життя “Маг” перетворюється у пристрасного тореадора на футбольному полі. Складається враження, що, навіть, у свої 29 років Іньєста все ще продовжує прогресувати.
У цьому сезоні вже не раз довелося пересвідчитись, що “Барса” з Андресом і без нього – це практично різні команди. Своїм віртуозним дриблінгом та фантастичними передачами Іньєста надихає і партнерів по національній збірній. Саме завдяки голу вихідця з Альбасете Іспанія чотири роки тому здобула свій перший кубок світу. Навколо нього будувалася і гра команди на Євро-2012, за підсумками якого Іньєста був визнаний найкращим гравцем турніру.
Нещодавно у сім’ї Андреса сталася трагедія, коли його вагітна дружина Анна Ортіз втратила дитину. Однак, як профі до кісток і крові “Ілюзіоніст” зібрався з силами, продовжуючи демонструвати феєричний футбол. Єдиного трофею, якого все ще не вистачає у багатій колекції Іньєсти, залишається “Золотий М’яч”, і майбутній ЧС може стати останньою нагодою для Андреса, щоб виграти не таку важливу для нього індивідуальну нагороду.
Такого підбору топ-виконавців, як у Дель Боске не має жодна інша команда-учасник ЧС-2014. Якби дозволяв регламент, іспанці делегували б на Мундіаль не один, а декілька рівноцінних колективів. Та все ж, судячи з матчів відбору, Дель Боску робитиме ставку на перевірених гвардійців, тих, які досягли успіху на світовій першості у ПАР та на полях України і Польщі.
Якщо не станеться нічого екстраординарного, то місце у воротах “Червоної Фурії” займе Касільяс. Після травми Вальдеса Дель Боске ще доведеться вирішити, хто стане другим голкіпером, однак і на цю позицію вибір широкий. Найбільше шансів отримати щасливий квиток у Бразилію має манкуніанець Де Хеа. Швидше за все, ще один масштабний футбольний форум на лаві для запасних традиційно проведе і Пепе Рейна.
Місця у центрі оборони безапеляційно закріплені за Рамосом та Піке. Праворуч досі травмованого старожила Арбелоа замінить “аристократ” Аспілікуета. З позицією лівого латераля також усе зрозуміло – на даний момент конкурувати з “барселонцем” Альбою практично неможливо.
Трійка центральних хавбеків також доволі прогнозована. Хабі Алонсо та Бускетс цементуватимуть опорну озону, а Хаві традиційно виконуватиме функції конструктора атак.
Лівий фланг нападу безапеляційно закріплений за Іньєстою, а от праворуч у матчах відбору Дель Боске робив ставку на Педро, який віддячив наставнику регулярними голами. При схемі 4-3-3 найбільша інтрига – ім’я центрального нападника. Дон Вісенте може тут використовувати і Фабрегаса у ролі фальшивої дев’ятки, і ряд типових форвардів, таких, як Вілья, Негредо, Торрес, Льоренте чи Коста.
Орієнтовний склад: Касільяс - Альба, Піке, Рамос, Аспілікуета - Бускетс, Хабі Алонсо, Хаві - Іньєста, Вілья, Педро
Прогноз
Першу серйозну перевірку чинні чемпіони світу пройдуть вже на груповій стадії. Саме на фоні Нідерландів та Чилі, які демонструють атакувальний стиль гри, "Червона Фурія" повинна довести небезпідставність своїх амбіцій на черговий титул. Основними конкурентами за кубок світу підопічних Дель Боске швидше за все стануть господарі Мундіалю бразильці, і саме ці дві команди на наш погляд мають найбільші шанси, щоб зустрітися 13 липня на "Маракані". Для іспанців кращого моменту для помсти за ганьбу на Кубку Конфедерацій годі й шукати.
Володимир Лесько, Футбол24