"Футбол 24" поспілкувався з одним з героїв 8-го туру української Прем'єр-ліги, воротарем луганської "Зорі" Ігорем Левченко, який вдало замінив Микиту Шевченка в матчі з "Дніпром".
Чотири м'ячі навіть від "Шахтаря" багато
- Ігоре, що вас більше здивувало: ваша поява в стартовому складі чи те, що ви відстояли на нуль?
- Звичайно, більше здивував результат і те, що вдалось так вдало зіграти - на "нуль", як ви кажете. Те, що вийду з перших хвилин, я знав уже за день до гри. У Микити Шевченка виникли проблеми зі здоров'ям.
- Які конкретно?
- З колінним суглобом.
- Якби гол Селезньова не скасували через офсайд, думаєте, "Зоря" вистояла б?
- Було б дуже важко. Фактично це був один з ключових моментів зустрічі. Якби рахунок став 1:2, "Дніпро" додав би ще більше, а часу до фінального свистка залишалося ой як багато.
- Як ви думаєте, чому "Зоря" завжди перемагає "Дніпро"?
- Складне питання, на яке ми самі шукаємо відповідь. Є закономірність, але її причина невідома. Багато факторів впливає на результат. Напевно, ми просто незручний для "Дніпра" суперник. Але це всього лише один фактор, психологічний.
- Добре, з якими думками "Зоря" виходить на "Дніпро": переможемо за будь-яких обставин, "зірки" за нас, чи може - ну вже сьогодні точно три очки не візьмемо?
- Жартам тут не місце. На кожен матч налаштовуємося по-бойовому, незалежно від того, "Дніпро" це чи будь-яка інша команда. Завдання завжди одне: домогтися позитивного результату.
- Конкурувати з Микитою Шевченко вам буде непросто. Вважаєте його висококласним воротарем?
- Звичайно. Це він потверджує своїми показниками, грою та викликами в національну збірну України, а це вже багато про що говорить.
- Якось він вісім м'ячів отримав від дубля "Динамо" (будучи гравцем дубля "Шахтаря"). Скільки вам найбільше накидали за раз?
- У минулому сезоні чотири пропустив від "Шахтаря".
- Від такої команди не соромно, бо не все від вас залежить?
- Соромно все одно. Чотири м'ячі це занадто.
- Скільки з вашої вини влетіло?
- Пам'ятаю, що мене не лаяли на розборі після гри. Грубих помилок не допускав. Два м'ячі - це чисто виконавська майстерність Алекса Тейшейри, ще один - пенальті Луїса Адріано. Міг краще зіграти в епізоді, коли Кривцов забивав. Міг відбити, але не вдалось.
"Євро-2009 провів нервозно"
- До "Зорі" ви пограли в запорізькому "Металургу" та донецькому "Олімпіку", звідки вам вдалося не лише потрапити в юнацьку збірну, яка перемогла на Євро-2009, але й стати на турнірі основним воротарем. Як таке стало можливим?
- На той момент хоч я грав і в другій лізі за "Олімпік", але мав стабільну практику. Ігрової практики у Слави Базилевича було менше. Він тоді перебував у дублі "Шахтаря". Плюс я виступав за свій 1991-й рік. Ми поїхали на один турнір, куди вирушив і Семен Альтман. І, можливо, це вплинуло.
- Тобто Альтман порекомендував вас Юрію Калитвинцеву?
- Це лише припущення. Стверджувати напевно не берусь. Хоча б з тієї причини, що мене викликали у збірну в останній момент, на заключний етап підготовки, за місяць до старту Євро-2009. Я не очікував, що мене будуть ставити. Але в кінцевому підсумку вибір зробили на мою користь.
- Чому після вдалого Євро, де ви відіграли майже блискуче, ніхто не покликав вас з вищої ліги?
- Я не вважаю, що провів турнір добре. Не було упевненої гри з мого боку. Були окремі непогані матчі, але в цілому я провів чемпіонат нервозно. Можливо, через цю невпевненість ніхто і не звернув увагу.
- Розгубленість пам'ятається лише в одному моменті - це коли ви привезли пенальті у свої ворота, вирішивши обіграти Уелбека...
- Мені часто ставили це питання, мовляв, чому прибирав під себе. Нічого я не прибирав. Насправді я не прийняв швидкого вирішення. Пішло вагання. Здалося, що мене ніхто не буде атакувати. Вирішив приймати м'яч, а Уелбек різко зірвався з місця. Ось і склалося так. Можна, звичайно, було і не фолити в тому моменті. Це добре, що ще арбітр пожалів мене і червону не показав. На тому б мій чемпіонат і закінчився. Зараз вже так не роблю.
- У фіналі ви вже від англійців не пропускали. Вирішальна гра збірної далася простіше, ніж всі інші?
- Складно однозначно відповісти. За нашим сценарієм все пішло. Ми двічі забивали на початку таймів і отримували емоційну перевагу. Десь після 0:2 Англія вже не повірила в можливість врятувати фінал. Коли перемагаєш 2:0, як і вчора з "Дніпром", з'являється впевненість у своїх силах.
- Кого з англійців, за винятком Уелбека, запам'ятали?
- Делфунесо. Як і я, він 1991 року народження. Ми потім через рік за своїм віком ще зустрічалися. А тоді він став кращим бомбардиром юнацького Євро-2009. Крім того, Делфунесо вже тоді починав виходити на заміни за "Астон Віллу" в матчах Прем'єр-Ліги.
"Довести "Шахтарю", що помилилися"
- Після Євро безперечним лідером і кращим гравцем збірної ви назвали Кирила Петрова. Як гадаєте, чому він у великому футболі не став вище того ж Гармаша, Рибалки, Шахова?
- Не зможу відповісти. Не був з ним я в одній команді і не бачив, як він ставився до тренувань. Але на Євро-2009 було видно, що Петров на голову сильніший за всіх інших.
- Кирило Петров хоч в чемпіонаті Казахстану грає, а ось Дмитро Коркішко, який забивав у фіналі англійцям, взагалі пропав з радарів... (Лише недавно, у вересні, Коркішко підписав контракт з клубом УПЛ, "Чорноморцем" - прим. ред.)
- Не один він не заграв, як ви знаєте. На жаль, такі реалії переходу з юнацького футболу в дорослий. Не буває так, щоб всі перейшли.
- Тим не менше, з тієї збірної вийшла ціла плеяда футболістів: наприклад, Гармаш, Рибалка, Шахов, Кривцов, Чайковський, Парцванія. Значить перемогли не випадково, враховуючи, що у англійців на виду лише декілька хлопців з того скликання?
- Перемогли точно не випадково (посміхається). І гра була, і підбір виконавців хороший, і перемогли закономірно. У фіналі Англія гостроти взагалі не створила. Ми ж грали дуже впевнено.
- Прогрес якого гравця тієї збірної навпаки здивував?
- Максима Білого. Він тоді не зіграв жодного поєдинку. Але це не завадило йому розкритися. Спочатку Максим заявив про себе в першій лізі, потім його запросили в луганську "Зорю", де він помітно виріс за чотири роки, а зараз грає в європейському чемпіонаті (у хорватському "Хайдуку" - прим. ред.). Прогрес очевидний!
- Воротарем мріяли стати з самого дитинства чи спочатку планували стати бомбардиром?
- Як зазвичай буває, в дитинстві хотів забивати м'ячі. Але не виходило. Сказали спробувати у воротах. Вийшло. Зараз про це не шкодую. Полюбив вже цю позицію і потроху починає виходити.
- Це правда, що в академії "Шахтаря" вас забракували і не взяли, назвавши безперспективним?
- Чиста правда. Дуже засмутився, коли не потрапив. Ось тепер хочу потрапити вже не в академію, а в першу команду "Шахтаря". Тому що вболіваю за "Шахтар" з самого дитинства.
- А я думав, якщо в майбутньому стоятиме вибір - "Динамо", "Дніпро" чи "Шахтар" - у донецьку команду підете в останню чергу?
- У першу. Всі ігри, що в мене були проти "Шахтаря" - і в першій команді, і за дубль, і проти "Шахтаря-3", завжди були принциповими для мене. Хотілося довести, що колись в "Шахтарі" помилилися, не взявши мене. З іншого боку, якби мене тоді взяли, я б не мав ігрової практики в донецькому "Олімпіку". Це мені сильно допомогло.
Валерій Пригорницький