Нульова нічия після львівського протистояння "Шахтаря" і "Баварії" залишила питання перед матчем-відповіддю у Мюнхені. Всі ми і так знаємо явного фаворита цієї дуелі, але "сухі" ворота у домашньому матчі дають гірникам певні варіанти напередодні мюнхенського протистояння.
До вашої уваги кілька суб'єктивних вражень від найочікуванішого матчу у Львові останніх місяців.
"Баварія"
Мюнхенський гранд відверто розчарував. Можна придумувати багато "відмазок" такої гри "Баварії", але лише один удар в рамку воріт, жодного стовідсоткового гольового моменту - це не рівень команди, яку називають одним із головних претендентів на перемогу у Лізі. Звичайно, можна зробити скидку на те, що дуель складається з двох матчів, і що форсувати події "Баварія" не дуже то й хотіла. Тим паче, у восьмиградусний мороз. Та все ж якби до поєдинку у мюнхенців спитали, чи їх влаштують підсумкові 0:0, думаю, жоден на такий варіант не погодився б.
Перед матчем більшість футбольних спеціалістів навіть не намагалися спрогнозувати його переможця. Всі лише давали свої варіанти, з яким саме рахунком виграє "Баварія". Найоптимістичніші були - не розгромна, але комфортна перемога "Баварії", типу 2:0 або 2:1. Набагато більше вірили, що мюнхенський гранд влаштує екзекуцію "Шахтарю", і вирішить долю двоматчевого протистояння за перших 20 хвилин поєдинку на "Арені Львів".
Та передумов для розгрому не було жодних. Так, "Баварія" повністю контролювала хід гри. Контролювала навіть після того, як залишилися в меншості. Але цього було замало, аби не лише перемогти, а просто забити гол на виїзді, який, як відомо, дає багато переваг. Можливо, команда і не дуже хотіла грати на 100 чи тим паче на 120%. Але є підозра, що і не дуже й могла.
Гравець матчу: Ар'єн Роббен. Хоча до свого вилучення найкращим у складі німецького клубу був Хабі Алонсо.
"Шахтар"
Команда Луческу, схоже, мала єдиний план на гру - не пропустити. Його вона й виконала. Команда практично не думала про атакувальні дії і рівень ризику звела до мінімуму. Наприклад, в контратаки гірники вибігали в кількості 2-3 футболістів, що є абсолютним мізером, аби проти такої команди, як "Баварія", розраховувати на забиті голи. Той же Даріо Срна ходити вперед у хоча б наближеній для себе звичній кількості став тільки після вилучення Хабі Алонсо. Та й то, постійно озирався на Рібері, який, до слова, був у дуже поганій формі.
Безперечно, звинувачувати "Шахтар" у небажанні ризикувати важко. Все-таки Луческу розумів, що якщо команда розкриватиметься, то наслідки можуть бути фатальними. Насмілюся спрогнозувати, що в Мюнхені "Шахтар" гратиме куди агресивніше. По-перше, там і "Баварія" проводитиме матч в більш атакувальній манері, і простору та можливості для контратак гірників буде значно більше. Єдине, що якщо Дуглас Коста і Алекс Тейшейра будуть в такій формі, як у Львові, то захист мюнхенців так само легко ці "контри" й з'їдатиме. А по-друге, інтенсивність таких матчів підвищується із першим забитим голом. Якщо спрогнозувати, що першими заб'ють фаворити - а це "Баварія" - то у "Шахтаря" просто уже не буде іншого виходу, як атакувати.
Одним словом, для "Шахтаря" сам матч і його результат можна вважати позитивними. Команда не тільки не пропустила, але по-суті й не дала абсолютно нічого зробити супернику в атаці. Щоправда, перемагає той, хто насамперед забиває, і питання креативу, створення моментів в атаках перед "Шахтарем" в дуелі із "Баварією" рано чи пізно постане. В захисті проявили себе добре, хотілося б подивитися, як "Шахтар" покаже себе в нападі.
Гравець матчу: Даріо Срна. Атака "Шахтаря" взагалі себе не проявила, тож логічно, що найкращим став захисник. Якщо Роббену на фланзі Шевчука ще вдавалося щось робити, то Рібері на краю капітана "Шахтаря" був лише блідою тінню гравця, який рік тому претендував на Золотий М'яч. Окрім того, Срна дуже непогано грав на підстраховці своїх центрбеків.
Гвардіола
Попри те, що у складі мюнхенців у старті вийшли шість чемпіонів світу, є ряд інших гравців світового рівня, таких як Рібері, Роббен чи Лєвандовскі, все ж головною зіркою теперішньої "Баварії" є її наставник Пеп Гвардіола. Це відчувалося всюди - від прес-конференцій і до уваги до його фігури під час самого матчу. Харизматичний наставник "Баварії" пропускав кожен епізод команди через себе, постійно жестикулював, щось підказував своїм гравцям.
Хоча пройшло уже чимало років, в мене особисто Пеп Гвардіола часто згадується в контексті свого протистояння із Жозе Моуріньо. У цій парі "поганим хлопцем" завжди був Жозе - він постійно апелював до суддів, шукав у кожній дрібниці світову змову проти "Реала". Гвардіола був його своєрідним антиподом: ввічливим і благородним тренером, таким собі втіленням людського футбольного ідеалу на тренерській лаві.
Можливо, я просто став заручником такого образу Гвардіоли, але насправді він така ж людина, як і всі. Наприклад, до судів Пеп апелював при першій ліпшій нагоді. Куди більше, ніж, наприклад, Луческу. Епізод коли Роббен влучив у голову захисника "Шахтаря" у штрафному П'ятова, а зі сторони могло здатися, що була рука, на лаві "Баварії" був найбільш емоційним за весь матч. Спочатку Гвардіола ледь не вибіг на поле з апеляціями до Мальєнко, а згодом побіг щось кричати резервному арбітру. В цьому аж такого поганого немає нічого, так роблять майже всі, та все ж... це якось не по-королівськи. А ми ж всі звилки, що рівень Гвардіоли - це як мінімум рівень короля.
Вболівальники
Я вперше у своєму житті переконався, що один невеликий сектор може "робити погоду" на цілому стадіоні. Підтримка "Баварії" була просто фантастичною, і це відчула вся "Арену Львів". Фанати ж "Шахтаря" були куди пасивнішими, і фактор домашньої (хоча б умовно) арени помітно нівелювався.
Як вболівав німецький сектор - можете подивитися на цьому відео (автор - Андрій Бешлей):
Фото - Юрія Шутки