У восьми матчах, які вже увійшли в історію, не було жодного, який можна охарактеризувати словами "нецікавий", "прісний", "примітивний".
Співгосподарі турніру - поляки стартували з місця в кар'єр. Височенний темп, атаки-атаки-атаки. Це й зіграло з ними злий жарт, адже виявилося, що "фізика" гравців "Кадри" не на найвищому рівні. Вже до середини другого тайму поляки видихалися, хоча й грали за чисельної переваги. Героєм Польщі став зовсім не Роберт Лєвандовскі, який гол забив. Не Лукаш Піщек, який тероризував лівий фланг оборони еллінів. Не Людовік Обраняк... Від ганьби свою країну врятував скромний кіпер ПСВ Пшемислав Титонь, який потягнув пенальті.
Зрозуміло одне: відсутність офіційних матчів упродовж багатьох місяців вилізла команді Смуди боком. Ігровий тонус послабився, адже жодні товариські матчі не в змозі компенсувати брак "реального трешу", ящо дозволите висловитися таким чином. До того ж, склад "Кадри" надто неоднорідний. Поруч з майстрами Бундесліги діють люди калібру Мацея Рибуся з грозненського "Терека". Їм помітно бракує майстерності.
А що греки? Спершу ця команда відчутно розчарувала, адже традиційно непрохідна оборона розвалювалася на шматки, регулярно залишаючи для атак господарів вільні зони. Проте очевидна несправедливість в діях арбітра Веласко Карбальо (до речі, перший і не останній ляп феміди на цьому Євро)лише додала "газу" еллінам. Ця команда вміє атакувати, витискаючи максимум з мінімуму, і нікуди це вміння, прищеплене Отто Рехагелем, не поділося. А тому наступним суперникам Греції варто остерігатися.
Хоча, чи здатні греки зупинити Росію - величезне запитання. Складається враження, що з хлопцями Діка Адвоката не лише чехи, а й значно міцніші колективи не зуміють впоратися. Стартова перемога наших північних сусідів була просто феєричною. Тут одразу кілька аспектів, які пояснюють рахунок 4:1. Насамперед - могутність того складу, який підібраний під крилом Адвоката. Ці хлопці вже пуд солі з'їли на турнірах найвищого рівня, плюс - грають пліч-о-пліч багато років. Сам Дік працює в Росії вже шість років (дарма, що з перервами). Тобто, він і менталітет місцевих аборигенів освоїв, і можливості гравців знає краще, ніж свої п'ять пальців. Сплав тренерських ідей, досвіду і майстерності виконавців - такий секрет російської збірної. І якщо вони вкладуть сьогодні на газон ще й поляків, можна буде впевнено вписати Аршавіна і Ко до списку фаворитів чемпіонату.
Фаворити... Їх шляхи перетнулися, зокрема, у Львові. Німеччина та Португалія продемонстрували, можливо, і не найвидатнішу гру, проте присмак від цього матчу досить приємний. Попри поразку, здивували зі знаком "плюс" якраз хлопці Паулу Бенту. Їм бракувало лише вправного форварда - того, хто зручні паси Роналду чи Моутінью в гол перетворить. Елдер Поштіга провалив матч. Те ж можна сказати і про Варелу, який, з'явившись замість непомітного нападника "Сарагоси", змарнував найкращий момент португальців у матчі.
Щодо німців, то з їх боку не було традиційного могутнього тиску на суперника. За моментами вони поступилися піренейцям, та що таке "моменти", коли рахунок - на табло?! Швайні, Мюллер, Лам провалили гру, проте Подольскі, Хедіра, Озіл, Нойєр компенсували ці недоліки. Після фінального свистка довгоногі подруги Хедіри та Хуммельса радісно аплодували неподалік автора цих рядків - все йде за планом.
Нефарт Роббена перекинувся ще й на збірну Голландії. В матчі з датчанами ван Персі, Снейдеру, Хунтелару та їх колегам не вдалося відповісти на гол Крон-Делі, що сутєво ускладнює шанси "помаранчевих" на вихід з групи. Взагалі кепська ситуація у збірної Ірландії. Хлопці Трапаттоні поступилися у ключовому для себе матчі, тож проти італійців та іспанців потрібно тепер набирати, як мінімум, чотири очки. Усе могло бути по-іншому, якщо б Гівен і його оборона зіграли надійніше. Однак Шей пропустив два необов'язкові голи, а захисники "посприяли" третьому. Та й узагалі беки айрішів ледь не до інфаркту своїх фанів довели, регулярно перепасовуючись поблизу власних воріт на межі помилки.
Інший матч групи С можна назвати найзмістовнішим з-поміж тих восьми, що відбулися. Італія та Іспанія розписали нічию, хоча події на полі розгорталися аж ніяк не мирно. Дель Боске здивував тим, що не виставив на матч жодного номінального форварда. Натомість команда Пранделлі приємно шокувала зухвалими діями в атаці, ну й, звісно, відпрацювала в захисті, як завше, надійно. Від комбінацій у дотик, а також сейвів Буффона перехоплювало дух навіть у технічних іспанців. Піренейцям гостро бракувало якщо не Вільї, то Сольдадо, однак тренер вперто робить ставку на Торреса, а той завзято штампує промахи... Розчарували іспанці, словом. Хоча, якщо пригадати тріумфальний для них 2010-й, то вони взагалі стартували з поразки від Швейцарії. Зате потім... На це прихильники "Червоної фурії" ревно сподіваються.
Ну а ми маємо надію, що друга молодість Андрія Шевченка триватиме якомога довше. Вчора він зіграв, як у свої найкращі часи, коли бомбардував ворота "Барси", "Реала", "Баварії" і ще десятка-двох топ-команд. Справді, дуже символічно, що той, хто єдиним зі синьо-жовтої дружини заливався сльозами після фіаско у 2009-му, ощасливив свій народ у 2012-му. Навіть якщо Шева вже не заб'є на цьому форумі жодного голу, а збірна України поступиться в наступних поєдинках, про тріумф вчорашнього вечора переповідатимуть наступним поколінням. Та хороший старт - половина справи. То чому ми маємо зупинятися на досягнутому? Все в наших руках.
Олег Бабій, Футбол 24