"Футбол 24" – про найкращого бомбардира в історії збірної Ісландії.
Малий заледве зіп’явся на ноги і побачив, як батько з усмішкою на обличчі чеканить м’яч. Арнор Гудйонсен був відомим у Європі форвардом 80-90-х. Найкращі роки провів в Андерлехті, згодом перейшов у Бордо. Майбутнє Ейдура запрограмувалося ще з пелюшок.
Тоді, у 80-х, Гудйонсен-старший був цікавим об'єктом для журналістів. Одного разу його запитали: "Арноре, яка ваша найбільша мрія?" Футболіст замислився на секундочку, а тоді вказав рукою у вікно. На подвір'ї світлочубий пацан лупив м'ячем по імпровізованих воротах. "Хотів би бодай раз зіграти із сином за збірну Ісландії".
Кар’єра батька потихеньку котилася до заходу. Син натомість квапився у футбольному розвитку – він знав про мрію свого головного кумира, і мав аналогічне прагнення. Вже у 15 років Ейдур дебютував у складі ісландського клубу Валюр. А через рік переїхав на континент. Скаутам ПСВ достатньо було переглянути мінімальну кількість матчів, щоб зрозуміти – цей хлопчина піде стопами свого батька і, ймовірно, навіть перевершить його.
"Я копіював усі татові рухи. Футбол – у моїх генах", – скаже Ейдур Гудйонсен, прославившись на увесь світ. А поки що він новачок нідерландського гранда. Йому доводиться витримувати шалену конкуренцію із ще одним обдарованим тінейджером – Роналдо, якого привезли аж із Крузейро.
24 квітня 1996 року. Збірна Ісландії грає з Естонією і впевнено перемагає. Під завісу поєдинку головний тренер острів'ян проводить заміну. Втомлений ветеран Арнор Гудйонсен, не особливо приховуючи приємне хвилювання, сходить з поля. Біля бровки його вже очікує 17-річний Ейдур, готовий продовжити справу батька. Щирий поцілунок – як благословення. Юнак кинувся у вир боротьби. Вперше в історії ісландської збірної батько та син спільно взяли участь в одному матчі.
"Залишається найголовніше – зіграти разом, а тоді можна й закінчувати з футболом", – промайнула щаслива думка у Гудйонсена-старшого. У реалізації сімейного задуму не було ані найменшого сумніву.
Але з Ейдуром трапилась біда. Невдалий підкат – перелом ноги і розрив зв'язок. Це, орієнтовно, півроку без футболу. Проте хлопець втрапив під скальпель непрофесіонала. Операція виявилася невдалою, що значно затягнуло процес відновлення молодого організму. Два роки. Два бісові роки без улюбленого заняття! У таких складних умовах ПСВ розірвав контракт зі своїм футболістом. Про збірну Ісландії не було й мови. А батько… Батько не зміг стільки чекати.
"Я все життя буду шкодувати про те, що ми так і не зіграли разом, – зчавленим голосом зізнається Арнор. – Знаю, що Ейдур шкодує також".
Потрібно мати залізний характер, щоб після такого крутого піке на зльоті знову повернутися у футбол. Ба, більше – досягнути там неймовірних вершин. Ейдуру Гудйонсену це вдалося.
У хлопця повірили в англійському Болтоні. А він у своєму другому сезоні за "Вондерерс" забив 21 гол і врятував клуб від фінансової ями. За перехід обдарованого ісландця Челсі Джанлуки Віаллі виклав близько 6 мільйонів євро.
Найкращий сезон Гудйонсена на "Стемфорд Брідж" – другий, 2001/02. Ейдур, знайшовши виняткове порозуміння із Джиммі Флойдом Хассельбанком, наколотив 23 голи в усіх турнірах. Фани "пенсіонерів" обожнювали чіпкого вікінга: "Він хоч і не англієць, але характер – те, що треба". Гудйонсен завжди грав до кінця і боровся за кожен м'яч – типова британська риса.
Прийшов Моурінью. Разом із португальцем у Лондон переїхали Муту, Дрогба, Креспо. Конкурувати з ними за місце у старті ставало все важче. Але сеу Жозе слушно оцінив ігрові якості Гудйонсена, перевівши його з вістря атаки вглиб поля. Звідти Ейдур вміло постачав снаряди нападникам, удостоївшись від головного тренера почесного прізвиська "Білокурий Марадона".
Челсі вийшов на провідні ролі не лише у Прем’єр-лізі, а й у Європі. Клуб продовжив гнути лінію дорогих трансферів. І коли у 2006-му на Туманний Альбіон прибули Баллак, Калу та Шевченко, Гудйонсен зрозумів – для нього настають важкі часи. Усі його чесноти не гарантують місця в основному складі. Ісландець зібрався на вихід.
Інтерес до нього приписували МЮ, а також Реалу, проте Ейдур несподівано опинився у Барсі, підписавши контракт на 3 роки. Каталонці сплатили за новачка 12 мільйонів євро + зобов'язалися викласти ще 3 "лимони", якщо Гудйонсен стане гравцем основного складу. Його дебют у синьо-гранатовій футболці відбувся наприкінці серпня у матчі із Сельтою. За три хвилини до закінчення поєдинку Ейдур забив гол і приніс своїй новій команді перемогу. А восени він розписався у воротах свого попереднього клубу, щоправда, Барселона так і не зуміла перемогти Челсі в матчі Ліги чемпіонів (2:2).
Щоб отримувати більше, долучайся до паблік-чату Football24 у Viber
Загалом перший сезон Гудйонсена на "Камп Ноу" можна назвати вдалим. Він мав чимало ігрового часу, провів 4 десятки поєдинків в усіх турнірах і забив 12 м’ячів. Тренерська епоха Франка Райкарда наближалася до завершення, а разом із нею худнув доробок Ейдура. Упродовж року він забив лише 3 голи і захандрив. Повернути віру в себе допоміг Хосеп Гвардіола, який очолив Барселону наприкінці травня 2008-го.
"Я був майже впевнений, що піду, – розповідав Гудйонсен в інтерв'ю Sport.es. – Але після предсезонки і розмови з Гвардіолою все змінилося. Гвардіола змінив моє життя. Він здивував мене. Він сказав: "Дивись, Гудді, я вірю в тебе, але ти повинен переконати мене і працювати на всі 100 відсотків упродовж передсезонної підготовки". Це змінило мої думки, я вже не розглядав пропозиції і сконцентрувався винятково на Барсі".
Доля сповна винагородила найкращого ісландського футболіста за витримку. У своєму останньому сезоні із Барселоною він виграв чемпіонат, Кубок та Суперкубок Іспанії, Лігу чемпіонів і Суперкубок УЄФА.
У півфіналі чемпіонської ліги на шляху каталонців постав Челсі. Перша зустріч на "Камп Ноу" закінчилася нульовою нічиєю, а на власному полі "аристократи" увесь матч вели в рахунку після швидкого гола Есьєна. І лише на 90+3 хвилині божественний удар Іньєсти приніс актуальному клубу Гудйонсена путівку у фінал.
"Я почувався дивно, – пригадує Ейдур. – Радів за товаришів і за себе, але водночас не міг радіти на стадіоні, який був для мене домом упродовж 6 років. Розумів, що мої друзі – Лемпард і Террі – спустошені, вбиті горем. Тому відчував сум і радість одночасно".
Попрощавшись із Барселоною, Ейдур Гудйонсен, якому на той момент виповнився 31 рік, змінив ще 11 (!) клубів: Монако, Тоттенхем, Сток Сіті, Фулхем, Болтон, грецький АЕК, бельгійські Брюгге та Серкль Брюгге, китайський Сицзячжуан, норвезький Мольде та індійський Пуна Сіті. А наостанок з'їздив із рідною збірною на Євро-2016, де доклався до сенсаційного виступу "вікінгів" і їх виходу у чвертьфінал.
Він – не ідеальний. У 2005-му, наприклад, Гудйонсена спіймали на гарячому – перебував за кермом, бухий "у стельку". Певний період він боровся із залежністю від алкоголю. Поруч завжди перебувала дружина Рагнхільдур. Замість подяки – подружня зрада. Упродовж семи місяців Ейдур крутив роман із знаменитою моделлю Ванессою Перронсель.
Але разом з тим Ейдур Гудйонсен – символ для рідного острова. Адже він почав писати свій успіх, коли ісландський футбол перебував у депресивному стані, і став дороговказом для багатьох талановитих хлопчаків. Теперішній прорив збірної Ісландії – і його заслуга.