"Грецький Роберто Карлос" – проґавив перемогу на Євро, страждав у Інтері та дружив з Роналдо
Поки Олімпіакос пише історію на наших очах, саме час згадати про легенду пірейського клубу. "Божевільний лисий" Грігоріс Георгатос вигравав з "червоно-білими" усі внутрішні трофеї і доходив до чвертьфіналу Ліги чемпіонів.
![Любомир Кузьмяк Любомир Кузьмяк](https://football24.ua/resources/photos/tags/76x76_DIR/201701/65283.jpg?v=202406063832&a=top)
"Футбол 24" спільно з партнером HLIBNY DAR розповідає про непростий шлях грецької зірки, що є ілюстрацією втрачених можливостей.
Новорічна ніч 2000-го була однією з найгірших у житті Грігоріса Георгатоса. Через поганий настрій йому було не до святкувань. Грек замкнувся у своєму помешканні в Мілані та ввімкнув телевізор. Він так хотів почути рідну мову, що знайшов грецький канал і просто слухав. У голові роїлися хаотичні думки. Деякі з них були абсолютно безглуздими. Туга за домом настільки добивала Грігоріса у Мілані, що він задумувався над тим, щоб викинутися з балкону.
З одного боку, в Інтері футболіст мав усе: довіру тренера, підтримку фанатів і добре ставлення у колективі. Проте ніщо не могло замінити дім та рідних людей. Щонайменше раз на два тижні Грігоріс літав у Грецію приватним літаком президента Інтера Массімо Моратті. Усе про що він мріяв – залишитися в Афінах і не повертатися в Італію.
Десятьма роками раніше Георгатос мав зробити найважливіший вибір у своєму житті. Він народився у портовому Піреї, а згодом його сім’я перебралася у Патри, ще одне "місто на воді", що розташоване на півострові Пелопоннес. Голова сімейства Нікос Георгатос – був моряком, тож мріяв про те, щоб його шляхами пішов і єдиний син Грігоріс. Однак малий робив чималі успіхи у футболі.
Якби тоді хлопець обрав море, то Греція втратила б одного з найсильніших флангових гравців в історії тамтешнього футболу. Любов до гри у Грігоріса запалив його дідусь, який змалечку водив онука на стадіон. Там він вперше побачив інше море – червоно-біле – фанати Олімпіакоса справили незабутнє враження на 6-річного хлопчика. Через два десятиліття він стане їхнім кумиром, а стадіон Георгіос Караіскакіс співатиме про нього пісні.
По-справжньому Георгатос розкрився у Патрах. Спочатку хлопець грав за місцевий Етнікос, а потім його помітив Костас Дарвуліс, відомий у Греції екс-футболіст Олімпіакоса. На той час Дарвуліс працював скаутом Панахаїкі, де Георгатос дебютував на найвищому рівні, а згодом провів майже півтори сотні матчів.
У першій професійній команді Грігоріс був класичною десяткою і класним плеймейкером. Саме у такій ролі Олімпіакос купував футболіста у грудні 1995-го. Однак тренер Душан Баєвіч з часом перепрофілював новачка і знайшов для того позицію, яка фактично стане рідною для Георгатоса у подальшому. Магічна ліва нога, хороша швидкість, агресія і вибуховість допомогли стати Георгатосу найкращим лівим захисником Греції та виграти низку титулів з Олімпіакосом.
Грецький Роберто Карлос, як називали Георгатоса у ті часи завдяки манері гри та візуальній схожості, полюбляв підключатися до атак, а 1999-го взагалі став найкращим бомбардиром команди у чемпіонаті Греції з 12 голами (додайте сюди також рекордні 16 асистів). Той сезон видався одним із найуспішніших в історії Олімпіакоса. Команда Душана Баєвіча здобула чемпіонство та Кубок Греції, а також встановила особливе досягнення у Лізі чемпіонів. Ніколи більше грецький гранд не виходив до чвертьфіналу ЛЧ.
Баєвічу вдалося поєднати на лівому фланзі головних зірок команди: Георгатоса та Предрага Джорджевіча, які на перший погляд були різними за стилем та характером. Грігоріс спочатку обурювався і чимало сперечався з тренером – йому не подобалася позиція в обороні. Та згодом такі перестановки дали результат.
Вважаю, що ми формуємо найкращий дует у Європі на лівому фланзі. Ми доповнюємо один одного. Із Джорджевічем у нас взаємна повага, а не конкуренція, – пояснював Георгатос.
У згаданому сезоні 1998/99 Олімпіакос несподівано виграв групу в Лізі чемпіонів та залишив позаду Кроацію, Порту і Аякс. У чвертьфіналі турніру на греків чекала зустріч з Ювентусом. Потужна гра Георгатоса у двоматчевому протистоянні визначила його долю у майбутньому. Президенту Інтера Массімо Моратті так сподобалася гра лівого захисника Олімпіакоса, що невдовзі міланці виклали за Георгатоса 7 мільйонів євро.
Лише п’ять хвилин відділяли той Олімпіакос від півфіналу Ліги чемпіонів. Поразка 1:2 на Делле Альпі залишала грекам непогані шанси вдома. До 85-ї хвилини Георгатос та партнери перемагали Ювентус 1:0, а правило переваги виїзного м’яча виводило до наступної стадії саме Олімпіакос. Проте пізній гол Антоніо Конте завершив грецьку казку.
В Італії Георгатос одразу став своїм. Він швидко відчув довіру від Марчелло Ліппі та порозумівся у роздягальні із тамтешніми зірками. Склад того Інтера вражав зірковістю: Вієрі, Міхайловіч, Саморано, Баджо, Зеєдорф, Пірло і … Роналдо. Саме із бразильцем Георгатос спілкувався особливо близько (зокрема, їх об’єднувала любов до автомобілів та жага швидкості на дорозі). Вони мешкали в одній кімнаті, а дехто навіть не міг розрізнити бритоголових футболістів.
1999-го Інтер грав контрольний матч проти Грассхопера і переміг з рахунком 5:3. Один із м’ячів записав до активу Георгатос. Проте швейцарський диктор переплутав гравців Інтера і оголосив, що гол забив Роналдо. Після поєдинку Зубастик жартував у автобусі з греком: "Твій гол був настільки гарним, що диктор подумав, нібито забив я".
В Інтері Георгатосу довірили виконувати штрафні. І це за наявності у команді Баджо та Рекоби. "Це було нескладно. На тренуваннях усі побачили мої можливості, тож мені не знадобилося багато часу, щоб переконати їх", – розповідав Грігоріс.
Труднощі полягали в іншому – грек не міг звикнути до побуту. Єдина річ, яка йому подобалася в Італії – паста. Водночас Георгатос ненавидів похмуру міланську погоду. "Я хотів сонця і моря, як у Греції. Я обожнюю грецьку каву. У Мілані не було нічого навіть схожого", – скаржився футболіст.
Преса писала, що остаточно на рішення покинути Італію вплинули друзі Георгатоса: Йоргос Анатолакіс і Дімітріос Елефтеропулос. Вони переконали товариша повернутися в Олімпіакос. Натомість фанати Інтера неодноразово закликали улюбленця залишитися у команді, однак той так і не поборов фактор самотності та поміняв Італію на Грецію.
Між нами існувала взаємна любов, – казав футболіст. – Вболівальники Інтера казали мені, що вперше побачили футболіста з такою пристрастю та продуктивністю з часів легендарного Андреаса Бреме. Навіть Роберто Карлос не мав тут такої поваги.
Врешті-решт, складний характер Георгатоса, можливо, коштував йому головного трофею в житті. Через сварку з Отто Рехагелем, наставником збірної Греції, Грігоріс пропустив тріумфальний чемпіонат Європи-2004. Недарма до Георгатоса причепилося прізвисько, яке вичерпно характеризувало цього хлопця – "The Crazy bald" або ж "Божевільний лисий". Як інакше називати футболіста, який був здатен на таке...
Ας θυμηθούμε «ωραίες» στιγμές του greek footall.
— Ntinos Karadimas (@gerrard8din) December 17, 2019
Ο Γεωργάτος με μία μοναδική κίνηση κερδίζει με K.O Fatality τον Ντέμη σε ένα Samurai Shodown που θα ζήλευε και ο RZA. Ο επιθετικός της ΑΕΚ έντρομος, αλλά ζωντανός, θα φύγει για την Ισπανία να σώσει την καριέρα και τη ζωή του. pic.twitter.com/xD1Lp2JKoP
… і на таке.
Σοκαρισμένη η φιλαθλη ολυμπιακή κοινότητα... Που να ταν και τελικός κυπέλλου κ να την έβγαζε ο πασσαλιδης με κίτρινη ε.... pic.twitter.com/geUtEenpfr
— Nikoslsk (@nikoslsk) December 15, 2019
Георгатос тричі переходив у Олімпіакос, провів один сезон у складі АЕКа, запеклого ворога "червоно-білих", проте назавжди залишився улюбленцем місцевої публіки. Такі, як він, більше не народжуються.
показати приховати