48-річний Нассім Акроур досі бігає французькими полями. Форвард не уявляє своє життя без футболу та готовий грати до 65.
Багато хто захоплюється Златаном Ібрагімовичем, Кріштіану Роналду або Джанлуїджі Буффоном, які попри свій вік продовжують отримувати задоволення від футболу, дарують вболівальникам неймовірні емоції та мають дивовижну форму. Довговічність голкіперів – не така дивна штука в сучасному футболі, а ось серед нападників вікових гравців набагато менше.
Не всім прихильникам футболу відоме ім’я Нассіма Акроура. Алжирець за походженням виступає наразі в п’ятому дивізіоні Франції за аматорський клуб Шамбері. Пригоди Акроура в футболі почалися в 1995 році в Нуазі-ле-Сек. Влітку минулого року центральний нападник відсвяткував свій 48 день народження. Акроур – найстарший гравець у Франції на національному рівні.
Шамбері – десятий клуб у кар’єрі Нассіма Акроура. Форвард у свій час грав за Труа, Істр, Гавр, а особливо чудовий період він мав у складі Гренобля (54 голи з 2004 по 2010 роки). 537 офіційних матчів, 178 голів, а він досі продовжує свої пригоди.
Як і у всіх гравців, у професійній кар’єрі Акроура були свої злети та падіння. В минулому поряд з нападником були чудові партнери – як, наприклад, Бенжамен Неве, Грегорі Вімбе, Гаєль Санс та Валід Реграгі (творець марокканської сенсації на ЧС-2022). Коли Акроур своїми голами вже вирішував долю зустрічей, молодий і ще невідомий широкій публіці 18-річний Олів’є Жиру тільки починав тренуватися з першою командою Гренобля.
Акроур закінчив виступати за професіональні клуби у 2013 році. Здавалось, це кінець його кар’єри, але любов до футболу переважила вік. У 2016 році Акроур приєднався до Аннесі, за який зіграв 69 матчів та забив 38 голів. Саме в цьому клубі нападник у 2019-му вирішує взяти паузу та спробувати себе в ролі тренера молодіжних команд.
Тренування молоді приносило Акроуру задоволення, але грати самому цікавіше. Дивитись на те, як молоді гравці роблять перші кроки в футбольній кар’єрі, було цікаво та болюче водночас. Пів року без гри, пів року без відчуття емоцій від матчу були нестерпними, але доля дала шанс Акроуру повернутися на поле.
В цей час на горизонті з’явився клуб Шамбері, який запропонував алжирцю місце в команді. Він з превеликим задоволенням приєднався до савойського клубу. Проєкт, тренер, який молодший за Акроура, гарна атмосфера сімейної команди – це було до смаку нападнику.
"Перерва пішла мені на користь, але коли ти завжди грав у футбол, то знову хочеш знайти його у своєму повсякденному житті. Мені сподобалось тренувати, але хотілось знайти щось життєрадісніше, щоб працювати з хорошим гумором і хорошим настроєм. Я в Шамбері для розваги і хочу принести користь клубу", – каже Нассім.
Вік дає про себе знати, тому тренери підлаштовуються під Акроура і стежать за його ігровим часом. Якщо він грає дві третини матчу, то наступного разу виходить на заміну, а протягом тижня тренування трішки легші. Також Нассім уважно контролює свій раціон, але вже більше дозволяє собі, чим тоді, коли був гравцем в професіональній команді.
"Як я працюю? Насправді я не знаю. Кожного сезону я дивлюся, чи в мене все в порядку, а потім... Я зберігаю задоволення від гри та веселощів. Це завжди було в мені. Також допомагає команда. І це дає змогу підтримувати форму: футбол, ось і все. Мої ноги вже не рухаються як раніше, у мене більше немає такої швидкості. Але є досвід. Я більше аналізую простір і розташування гравців на полі. Голова наразі працює більше, ніж ноги", – пояснює Акроур.
В цьому сезоні в 11 матчах Акроур забив вже п’ять голів. І в нього буде шанс покращити свої результати. Алжирський футболіст не лише намагається допомогти своїй команді піднятися в Насьйональ 2, він також працює з молодими гравцями U17 і U18. Завдяки своїй професіональній кар’єрі він має повагу серед молоді, яка хоче пройти свій шлях і може почерпнути досвід ветерана. Акроур легко знаходить спільну мову з молодшими на 20 років футболістами.
В цьому сезоні Шамбері дійшов до 1/16 фіналу Кубка Франції. Жереб звів команду Акроура з Ліоном. Напередодні зустрічі партнери розпитували нападника про те, як грати проти таких зіркових команд. В матчі дива не сталося – представник п’ятого дивізіону не зміг обіграти титулованого суперника. Нассім Акроур вийшов на поле на 63 хвилині, але не забив. Можливо, це міг бути його останній матч в рамках Кубка Франції.
"Я пішов на пенсію в той день, коли припинив виступати за професіональні клуби (у 2013 році). У профі – це робота, а я граю заради задоволення. На пенсію можна вийти в 65 років. Якщо я в той час ще гратиму, ми всі будемо сміятися. Тут немає секретів, я просто дуже люблю футбол", – зізнається ветеран.
Без футболу Нассім Акроур не уявляє свого життя. Кожен рік перед стартом нового сезону він ставить перед собою одне й те ж саме питання: "Чи настав момент зупинитися?". Коли на це питання буде ствердна відповідь, Акроур спробує залишитися працювати в футбольній сфері. Це його мрія, футбол це те, від чого співає його душа.
Ольга Любушкіна, спеціально для Футбол 24