"Футбол 24" називає усі досягнення ужгородського клубу за останній рік. Їх було небагато, зате негатив ліз із всіх щілин.
Здавна за «Говерлою» («Закарпаттям») закріпилося реноме команди-ліфта. Піднімаючись в еліту, ужгородці ненадовго тут затримувалися, і знову поверталися у першу лігу - щоб розпочати новий підйом. Та ось вже третій сезон поспіль «Говерлі» вдається зберігати прописку серед найсильніших клубів країни. Вдруге під керівництвом В’ячеслава Грозного команда фінішує на підсумковому дванадцятому місці. Однак зараз приводів для оптимізму в прихильників «Говерли» мало, як ніколи.
Кадри
Задовго до того моменту, коли шляхи «Говерли» і В’ячеслава Грозного перетнулися, за обома сторонами закріпилася репутація любителів працювати з великою кількістю орендованих футболістів, яких щопівроку можна змінювати на нову партію. Проте навіть такому безстрашному майстру експериментів, як В’ячеслав Вікторович, стало не по собі, коли після закінчення сезону 2013/14 з Ужгорода поїхали Кочиш, Шарпар, Ле Таллек, Дандя, Лазевскі, Балафас, Арсе, Путраш, Орос, Нікулае і навіть капітан Лисицький.
Що робити? Орендувати! Дуже швидко команда поповнилася трьома гравцями донецького «Шахтаря» - молодими Іллею Глушицьким і Тарасом Качарабою, а також досвідченим Олексієм Полянським. Ну а основний десант прибув із Києва: Максим Коваль, Мирослав Бонь, Сергій Люлька (знову), Віталійс Ягодінскіс, Сергій Мякушко, Віталій Каверін, В’ячеслав Панфілов, Вадим Петров. Картину доповнили бразильський та румунський захисники – Ліма і Тудосе, юний хавбек розваленої «Таврії» Владислав Павленко, атакувальний хавбек алчевської «Сталі» Руслан Степанюк, який потім за підсумками першого кола показав другий результат серед гравців «Говерли» у кількості ігрового часу. А ще приїхав Іван Родіч. Ледь не забули про Лучіана Бурдужана, грізного екс-форварда «Чорноморця», що, на жаль, в Ужгороді затримався ненадовго і не продемонстрував хоча б п’ятої частини свого голеадорського таланту.
Вслід за Бурдужаном, після першого кола «Говерлу» полишили вищезгадані Степанюк і Павленко, а ще Микола Вечурко та ветеран Адріан Пуканич, який подався у грузинську «Шукуру». Відсутності цих хлопців у команді, напевно, навіть не помітили, бо прибула свіжа партія новачків: Віталій Федорів, «гірник» Валерій Грішин, екс-одноклубник Мілевського по «Хайдуку» Лоренцо Шиміч, форвард «Динамо-2» Дмитро Хльобас і навіть Лукман Аруна, який остаточно втратив кредит довіри тренерського штабу киян.
З такими кадрами вже можна було здобувати хоча б якийсь результат – навіть наперекір надзвичайно нездоровій атмосфері всередині колективу, і мас-медійному тиску зовні.
Сезон
Боргова яма «Говерли» - явище не першого дня і навіть не першого року. Тож на стартовий матч сезону 2014/15 проти «Карпат» команда Грозного могла не вийти – колектив вимагав виплати заборгованості і погрожував страйком. Невідомо, отримали футболісти гроші, а чи лише солодкі обіцянки, проте на дербі проти львів’ян вони таки вийшли і видали хороший результативний трилер з підсумковим рахунком 2:2. Після цього була поразка від запорізького «Металурга», нічия з «Ворсклою», невдачі проти «Металіста» і «Олімпіка». Свою першу перемогу в сезоні «Говерла» здобула аж восьмого листопада, коли в рамках 11 туру на власному полі обіграла донецький «Металург». А в наступному турі закарпатці провели свій найкращий матч року, відібравши коштовні два очки у команди Маркевича на «Дніпро-Арені» (1:1). Однак на зимову перерву «ведмедям» довелося йти у кепському гуморі. Вони «змазали» кінцівку першого кола поразкою від «Карпат» і розгромним фіаско у протистоянні з «Шахтарем».
Стало зрозуміло, що команда з одною перемогою в активі за підсумками п’яти місяців, вкотре приречена на боротьбу за виживання. Цього разу – із «Карпатами» та «Іллічівцем» насамперед. Після зимової паузи «Говерла» рухалася ривками: дві поразки, нічия, дві поспіль перемоги (над «Олімпіком» та «Іллічівцем», що й зберегло елітну прописку команді Грозного).
Паралельно наростало незадоволення колективу, пов’язане із колосальною заборгованістю. Виявилося, що футболісти вже рік не отримували зароблене потом, а іноді й кров’ю. «Пара бутсів коштує шість тисяч, а грошей не платять. Доведеться скоро грати в чоботях», - саркастично відзначив в одному з весняних інтерв’ю захисник Андрій Хомин. До слова, 33-річний футболіст разом із Максимом Шацьких та Олегом Герасим’юком в один непрекрасний травневий день дізналися, що до кінця сезону на поле їм виходити заборонено. Віце-президент Олександр Шуфрич і головний тренер В’ячеслав Грозний, відповідаючи на резонні запитання журналістів, лише напускали туману.
Тим часом Сергій Кузнєцов і Дмитро Трухін намагалися вибити з «Говерли» гроші через суд. Дехто, а саме Ігор Коротецький та Артем Радченко, накивали п’ятами з Ужгорода, тільки-но трапилася зручна можливість для цього. Відповідно, результати команди сповзли нижче плінтуса. З 25 квітня по 17 травня «ведмеді» зазнали чотири поразки поспіль із загальним рахунком 6:19. Зокрема, на «Олімпійському» «Говерла» пропустила шість «сухих» м’ячів. «Динамо» зробило з нас клоунів», - лаконічно підсумував після фінального свистка Максим Фещук. А через п’ять днів ужгородці отримали аж сім «пакуночків» від «Шахтаря». Бідолашний Коваль!
Тим не менше, в заключних двох турах «Говерла» зуміла здивувати: виїзна нічия з донецьким «Металургом» і домашні «нулі» проти «Дніпра». Від останнього місця вдалося відірватись на п’ять очок. Головне завдання на сезон – виконане!
Тренер
В’ячеслав Грозний – один із старійшин нашого тренерського цеху. Уродженець Кам’янця-Подільського зробив собі ім’я у тренерському штабі московського «Спартака» епохи Олега Романцева. Потім була помітна і успішна робота у київському «Арсеналі», грозненському «Тереку» та деяких інших клубах.
Завдання, які ставляться перед «Говерлою», звісно, не відповідають рівневі цього спеціаліста і, очевидно, його амбіціям. Проте дивовижна річ: Грозний залишається з клубом навіть тепер, коли світлом у кінці тунелю навіть не пахне. І завдяки такому факту в ужгородського клубу залишається хоча б якась надія продовжити свою безкінечну боротьбу за виживання у Прем’єр-лізі.
Гранди «Динамо» і «Шахтар» принагідно повинні скинути капелюха перед В’ячеславом Вікторовичем. Мякушко, Люлька, Качараба, Коваль, Ягодінскіс, Хльобас дуже непогано проявили себе в минулому сезоні, продемонструвавши, що навіть у посереднього рівня колективі вони спроможні «розкритися».
Розчарування
Розчарування – це все керівництво «Говерли» в особах сім’ї Шуфричів: батька, сина і онука. По суті, за клуб віддувався лише наймолодший – віце-президент Олександр Шуфрич. Про безлад, який коїться у «Говерлі», розповідали немало гравців, які на власній шкурі відчули, як в Ужгороді розходиться слово із ділом. Одкровення ошуканих футболістів багато в чому співпадають, що тільки зайвий раз впевнює у їх достовірності.
Багато і зі смаком, наприклад, розповідав Максим Фещук, один із лідерів колективу. «За півтора роки я так і не зрозумів, хто і за що в «Говерлі» відповідає. Організаційний рівень майже на нулі», - підсумував форвард. «На Закарпатті ніколи і ніхто не ставився до футболу серйозно. Я впевнений, що Нестор Шуфрич, може, одного-двох футболістів знає – і все. Йому нецікаво. А молодий Саша Шуфрич не має впливу на гроші. Він може хіба що сказати: «Так, все буде», - це вже думка Михайла Кополовця, який тут розпочинав свою кар’єру.
Зрештою, розчаровують і самі футболісти. Інформація про борги у «Говерлі» поширюється давно, проте вони з наївною впертістю продовжують їхати в цей клуб – як нічні метелики на вогонь. Прозріння у них настає, коли вже пізно. «Ну і хто вам доктор?» (с)
Найкращий дебют
За лівим флангом атаки «Говерли» було по-особливому цікаво спостерігати упродовж всього сезону. Тут Грозний цілком і повністю довірився 22-річному лівофланговому вінгеру київського «Динамо» Сергію Мякушку, і хлопчина не підвів, діючи на улюбленій позиції творчо та продуктивно. П’ять м’ячів і чотири асисти принесли динамівцю звання найкращого бомбардира і диспетчера чемпіонату в складі «Говерли». Цими днями футболіст перебуває разом із «Динамо» на зборах в Австрії. Ймовірно, Сергій Ребров надасть своєму тезці шанс у новому сезоні.
Зірка
У футболі є таке поняття, як «людина-емблема». Тобто, це заслужений гравець із беззаперечною харизмою і лідерськими позиціями в колективі, так би мовити – обличчя всієї команди. У «Говерлі» такий персонаж – це Максим Шацьких. Узбецький форвард (але вже з українським паспортом), який ще на межі 90-х і 2000-х забивав у ворота «Байєра», «Ньюкасла» та інших суперників «Динамо» в Лізі чемпіонів, продовжує тримати себе у добротній формі – попри поважний футбольний вік (36 років). Три його голи «Карпатам», запорізькому «Металургу» і «Зорі» принесли у командну скарбничку лише одне очко, зате допомогли Максу стати найкращим бомбардиром в історії української вищої ліги. Станом на сьогодні у Шацьких – 124 елітні м’ячі, тоді як у Сергія Реброва, який упродовж багатьох років утримував лідерство в реєстрі, - 123 голи. «Говерла» має ким пишатися.
Майбутнє
Майбутнє «Говерли» - туманне, як ніколи. Клуб мав всі шанси провалити атестацію на наступний сезон і повернутися в Першу лігу, однак був знайдений компроміс. Ужгородців допускають до участі в чемпіонаті УПЛ, натомість вони зобов’язуються сплатити борги і виконати всі свої фінансові зобов’язання до 31 грудня, інакше…
Зрозуміло, що в такому випадку зайвої копійчини на якийсь новий трансфер перед сезоном 2015/16 може й не знайтися. Та й навіщо, якщо є перевірена досвідом практика оренди. Головне, щоб В’ячеслав Грозний залишився в команді, а там, мовляв, щось придумаємо. За чутками тренерський штаб отримає повний карт-бланш на формування нового складу.
А робота очікується колосальна. Зі старої гвардії у команді залишився хіба що Максим Шацьких. Натомість дев’ять орендованих гравців «Динамо» і п’ять «гірників» повернулися у свої клуби. Покинув «Говерлу» Максим Фещук. Олексій Полянський цими днями тренувався з "Металістом", В'ячеслав Акімов, начебто, перейде у "Іллічівець", Олег Герасимюк, Андрій Хомин та Дмитро Трухін перебувають у розташуванні донецького "Металурга". Александру Тудосе націлюється на чемпіонат Молдови.
Тож поки що немає ані найменшого уявлення, якою буде «Говерла» в новому сезоні. На офіційному сайті клубу – мертвий штиль. Остання новина датується ще п’ятим червня – «Вітаємо журналістів зі святом». «Говерла» начебто є, але її ніхто не бачить.
Олег Бабій, Футбол 24
Статистика - Юрій Назаркевич