"Футбол 24" розповідає про унікального гравця, суперзірку неелітних дивізіонів Англії. 10 травня йому виповнилося 38 років.
"Мій секрет простий – качалка і багато вуглеводів" (с) Адебайо Акінфенва
Чи багатьох ви знаєте футболістів, які б виступали у четвертому за силою дивізіоні національного чемпіонату, але при цьому мали понад 200 тисяч фоловерів у Twitter, серед яких – легенди АПЛ Девід Сімен, Роббі Фаулер, Дітмар Хаманн, Джиммі Буллард? Акінфенва – саме з таких. Його Віком Вондерерс не хапає зірок із неба – міцний середняк Ліги 2. Проте в Англії немає такого вболівальника, який нічого б не чув про Адебайо.
Все просто – при зрості 180 сантиметрів його маса становить 102 кілограми, а іноді сягала навіть 108. Уявіть собі на секундочку цю брилу, незламний таран, який змітає усе на своєму шляху. Попри специфічні особливості антропометрії, яка більше годиться для регбі, а не футболу, Акінфенва, варто віддати належне, дуже вміло використав власну фігуру, зробивши собі на ній Ім’я.
Він народився у Лондоні, в сім'ї вихідців із Нігерії. Батько сповідував іслам, мати – ревна християнка. Спершу малий тяжів до батькових пріоритетів, але згодом охрестився. Біблія досі є для нього настільною книгою, а недільні Богослужіння він відвідує не менш сумлінно, ніж тренування своєї команди.
У футбол Акінфенва прийшов на початку "нульових". Він ще нічого не досягнув, а вже мав агента, який, зателефонувавши у кілька клубів, прилаштував юнака у… литовський Атлантас із Клайпеди. Тут британський ноунейм забив парочку голів, один із яких – у переможному для його команди фіналі Кубка Литви. Тим не менше, перебування у Прибалтиці стало для Адебайо шоком. Із трибун темношкірого форварда обзивали не лише "жирною тушею", але й "смердючим нігером". Расизму він стерпіти не міг.
"У Лондоні, де я народився і виріс, мене не ображав ніхто. Речі, з якими я зіткнувся у Литві, стали відвертим нахабством", – підсумував Акінфенва.
Спакувавши речі, футболіст переїхав поближче до дому – в Уельс, де поповнив склад клубу Баррі Таун. Так, це саме той Баррі Таун, який отримав від київського Динамо 10 голів за сумою двох кваліфікаційних матчів Ліги чемпіонів 1998/99. Таранний форвард став чемпіоном та володарем Кубка Уельсу і знову зайнявся пошуками команди – Баррі Таун збанкрутував.
Упродовж двох років Акінфенва змінив 5 клубів, аж нарешті знайшов затишну гавань у Торкі Юнайтед. Тут він забивав у кожному другому матчі і за підсумками сезону став трансферною ціллю Суонсі. "Лебеді" виклали за чудернацького футболіста 85 тисяч фунтів. На "Ліберті Стедіум" Адебайо провів два сезони, проте справжній розквіт його кар'єри настав згодом – у клубах Нортгемптон Таун, Джилінгем та Вімблдон.
Зокрема, у 2013-му Акінфенва зіграв на легендарному "Вемблі" – його Нортгемптон боровся у плей-офф 4-го дивізіону. Саме тоді англієць нігерійського походження прославився на всю країну. Його розривали на інтерв’ю, запрошували у студії телевізійних шоу, а Daily Mail навіть запропонував футболісту вести у них колонку.
Так, навіть у рідній країні Акінфенва часто чув на свою адресу фрази на кшталт "Гей, жирний покидьку!" Але він звик відповідати ділом, раз за разом доводити, що його бойова маса – це не жир, а гора м'язів. Упродовж багатьох років Адебайо сумлінно працює у тренажерному залі. Ба, навіть одноклубників неодноразово дивував, виходячи на розминку із гантелями.
Голи у нього поставлені на конвеєр. Акінфенва вже давно перетнув гросмейстерську позначку у 100 м'ячів, і продовжує покращувати свою статистику. Регулярно забиває головою, причому, досить часто – навіть не вистрибуючи. Просто вміло обирає позицію, а захисники не спроможні посунути його корпусом і рикошетять від могутнього тіла, як кульки з пінопласту. Маючи такі вражаючі габарити, наш герой дуже корисний у підігруванні – виконує роль "стінки". Коли ж суперники подають кутовий, Акінфенва перекриває кут на ближній стійці – ніяка миша не прошмигне.
Вже не перший рік форвард фігурує у футбольному симуляторі FIFA. Акінфенва навіть увійшов до Книги рекордів Гіннеса як перший, хто 6 років поспіль визнається у цій грі найсильнішим футболістом. І тут не посперечаєшся! Варто сказати, що у качалці він жме 200-кілограмову штангу – звідти не так вже й далеко до абсолютного світового рекорду. У вересні, забивши черговий м'яч за Віком Вондерерс, 35-річний Адебайо підхопив одноклубника, завантажив собі на спину, наче мішок із картоплею, і почав присідати раз за разом. Справжній Звір!
Отримавши широке визнання, Акінфенва запустив власні бренди одягу – "Beast Mode" і "Haha" (висміює стереотипи щодо нестандартних пропорцій тіла). Можна впевнено сказати, що бізнес приніс цьому хлопцеві значно солідніші гроші, ніж футбол. А не так давно розійшлася із друкарень автобіографічна книга Адебайо під назвою "The Beast. My Story”.
Було б дивно, якби настільки сильний атлет не спробував щастя у боксі. Акінфенва регулярно спарингує, а почувши про наміри Ріо Фердінанда вийти в ринг, зробив амбіційну заяву.
"Ріо – легенда, і він мій. Я аплодую йому і ціную його настрій. Якщо він цього захоче, я зможу вийти з ним на ринг. Можливо, ми проведемо цей бій пізніше, коли завершу кар'єру, але, гадаю, я відправлю його спати".
Усе життя Акінфенва вболівав за Ліверпуль, а його улюбленим гравцем був Джон Барнс. Після закриття літнього трансферного вікна нескромний форвард скромного Вікома звернувся до мерсисайдців: "Клопп повинен був підписати мене! Мені потрібні швидкісні партнери. У Мане, Фірміно і Салаха є ця неймовірна швидкість. Якщо ви поставите мене з такими гравцями і будете подавати у штрафний майданчик, я забиватиму. Мій тренер знає, що я люблю Ліверпуль, і він без проблем відпустив би мене".
Why not? На це було б дуже цікаво подивитися – як мінімум.
"Непальський Бекхем – прикольний чувак". Як грають у футбол на висоті 3900 метрів